14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/4937/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року (головуючий суддя Науменко В.В.)
в адміністративній справі №340/4937/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 05.04.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишились недоотриманими у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлого чоловіка в розмірі 176 570грн., 17 680,80 грн. та доплати до пенсії у сумі 2000 грн. щомісячно починаючи з 14.06.2023 року по 09.02.2024р. (день смерті), що підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішень Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022р. у справі №340/7876/21, від 12.01.2022 року у справі №340/6919/21, зміненим Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022р., та від 23.01.2024р. у справі №340/10295/23, що залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю. В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який проживав разом дружиною на час смерті. Звернулася до відповідача з заявою про виплату йому пенсії, яка була недоотримана чоловіком. На своє звернення отримала відповідь у формі листа, у якому останній відмовив у виплаті вищевказаних сум пенсії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті ОСОБА_1 пенсії, що була нарахована її чоловікові ОСОБА_2 і залишилась невиплаченою на день смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію, що була нарахована ОСОБА_2 за рішеннями суду у справах №340/7876/21 та №340/6919/21 і залишилась невиплаченою на день смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера, в сумі 194250,80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що рішення суду відповідачем не виконані, оскільки нараховані суми пенсії ОСОБА_2 за його життя не виплачені. Зазначив, що саме у випадку невиплати (недоотримання) нарахованої за Законом №2262 пенсії особі (не має значення, унаслідок чого такі суми були нараховані та не виплачені - за рішенням суду, унаслідок нарахування чи проведеного перерахунку пенсії, тощо), вказаними нормами Закону встановлено порядок виплати таких сум пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера, які проживали разом з ним на день його смерті. В даному випадку таким членом сім'ї є дружина - позивач у справі. Разом з тим, на день смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) рішення суду від 23.01.2024 по справі №340/10295/23 не набрало законної сили, а отже суми доплати до пенсії на виконання такого рішення не були нараховані. Отже, у задоволенні позовних вимог в частині виплати ОСОБА_1 недоотриманої доплати до пенсії померлого чоловіка на підставі рішення суду від 23.01.2024р. у справі №340/10295/23, у сумі 2000 грн. щомісячно починаючи з 14.06.2023 року по 09.02.2024р., що залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, належить відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вказує, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 по справі №340/7876/21 та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі №340/6919/21, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022, якою частково змінено рішення першої інстанції, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Зазначає, що оскільки позивач не є стороною по вищезгаданій справі, то законних підстав для виплати їй сум, нарахованих на виконання таких рішень суду, немає. Вказав, що рішення від 23.01.2024р. у справі №340/10295/23 не набрало законної сили на день смерті. Також відповідач зазначив, що відповідно до ЦК України, у зв'язку зі смертю одержувача правовідносини зі сплати цих коштів безумовно припиняються.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про одруження від 25.10.1975 року серія НОМЕР_2 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 13)
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, отримував пенсію, призначену відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022р. у справі №340/7876/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_2 , виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
На виконання рішення відповідачем перераховано пенсію позивача, сума доплати склала 176570грн. (а.с. 19).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року у справі № 340/6919/21, зміненим Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2021 перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
На виконання рішення відповідачем перераховано пенсію позивача, сума доплати склала 17680,80 грн. (а.с. 20).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2024р. у справі №340/10295/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень починаючи з 14.06.2023 року у відповідності до Постанови КМУ №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Вказане рішення набрало законної сили 23.02.2024 року. Отже, на день смерті ОСОБА_3 виконано не було.
Вищезазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.78).
Відповідно до матеріалів пенсійної справи, позивачка та її чоловік були зареєстровані за однією адресою.
З метою виплати недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, його дружина 14.03.2024 року звернулася до відповідача з відповідною заявою про отримання недоотриманої пенсії чоловіка (а.с. 10).
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 19.03.2024 року №3147-2717/Б-05/8-1100/24 повідомило позивача, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від адміністративного суду від 17.01.2022 по справі № 340/7876/21 та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі № 340/6919/21, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022, головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 .
Перерахунок пенсії згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 340/10295/23 ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не проводився, оскільки на день смерті ОСОБА_2 зазначене рішення суду не набрало законної сили.
Провадження по вказаних справах здійснювалось за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, як публічно - правовий спір, який стосується категорії справ щодо відносин між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень за право, яке нерозривно пов'язане з фізичною особою та не має відношення до інших осіб.
Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що підстави для здійснення позивачу виплати за вказаними рішеннями суду відсутні.
Позивачка вважає протиправною відмову відповідача у виплаті їй пенсії, що була нарахована її чоловікові і залишилася невиплаченою на його смерті.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
На дкмку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз приписів статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ дає підстави для висновку, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
До вказаних осіб законодавцем віднесено:
- членів сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (ст.30 ЗУ №2262-ХІІ),
- членів сім'ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік);
2) члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (ч. 3 ст.1 ЗУ №2262-ХІІ).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Порядок №3-1).
Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка у шестимісячний строк з дня смерті чоловіка звернулася до органу Пенсійного фонду, в якому на обліку перебував чоловік, із заявою про отримання недоотриманих сум пенсії ОСОБА_2 , що нарахована, але невиплачена на день його смерті.
Відповідач, відмовляючи у виплаті зазначених сум послався на те, що позивачка не є стороною у судовій справі, на виконання рішення у якій нараховано та невиплачено суми пенсії, а тому підстави для виплати коштів відсутні.
Водночас, вказаним вище рішеннями Кіровоградського окружного адміністративного суду по справах № 340/7876/21 та № 340/6919/21, пенсійний орган зобов'язано не тільки перерахувати пенсію ОСОБА_2 , а і виплатити нараховані суми.
Отже, вказані рішення суду відповідачем не виконані, оскільки нараховані суми пенсії ОСОБА_2 за його життя не виплачені.
Саме у випадку невиплати (недоотримання) нарахованої за Законом №2262-ХІІ пенсії особі (не має значення, унаслідок чого такі суми були нараховані та не виплачені - за рішенням суду, унаслідок нарахування чи проведеного перерахунку пенсії, тощо), вказаними нормами Закону встановлено порядок виплати таких сум пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера, які проживали разом з ним на день його смерті.
В даному випадку таким членом сім'ї є дружина - позивачка у справі. Ураховуючи те, що в частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 14.11.2024 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Н.А. Олефіренко