22 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/4744/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», третя особа: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якій просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ №138о/с від 09.02.2024 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині переведення для подальшого проходження служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», з 09.02.2024 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , звільнивши з посади поліцейського взводу №2 роти №6 полку поліції особливого призначення.
визнати протиправним та скасувати Наказ №136о/с від 09.02.2024 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» в частині призначення з 09.02.2024 ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №6 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №3 роти №6 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Так, оскаржувані накази не містять посилання, згідно якого підпункту ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» відповідачі прийняли рішення про переведення, що унеможливлює дослідження наявності/відсутності правових підстав для призначення позивача на іншу посаду в іншій місцевості. Також, спірні накази не містять підстав, у зв'язку з якими позивача переводять до іншого місця служби та на іншу посаду. До того ж, спірними наказами позивача переміщено не тимчасово (на період ведення воєнного стану), а зазначено «для подальшого проходження служби». Разом з тим, ані рапорту, ані згоди на переміщення з займаної в ГУНП в Дніпропетровській області посади та призначення позивача на відміну посаду в Департаменті поліції особливого призначення не надавав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи внаслідок залишення без уваги доводів, викладених у позовній заяві.
Відповідачі подали відзиви на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського взводу №2 роти №6 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», було утворено, як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України Лють.
Листом ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ від 09.02.2024 року №932-2024, який адресовано ГУНП в Дніпропетровській області висловлено прохання розглянути питання щодо переведення для подальшого проходження служби поліцейських ГУ НП в Дніпропетровській області.
У доповідній записці УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №20/617, яка була адресована начальнику ГУНП в Дніпропетровській області вказано про доцільність переведення поліцейських до ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виконання завдань щодо участі в обороні держави.
Згідно з наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №138 о/с По особовому складу відповідно до частин 1, 7 та 8 статті 65 Закону 580-VIII, на підставі листа ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ від 09.02.2024 №932-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №20/617 переведено для подальшого проходження служби до ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ, звільнивши старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського взводу №2 роти №6 полку поліції особливого призначення.
09.02.2024 року т.в.о. начальника управління надано начальнику ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ подання щодо розгляду питання про призначення на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» поліцейського взводу №1 роти №3 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», установивши посадовий оклад у розмірі 2470 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №136 о/с По особовому складу, відповідно до частини 7 статті 65 Закону №580-VIII, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0048151), який прибув із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, поліцейським взводу №3 роти №2 штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №З Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 посадовий оклад у розмірі 2470 грн та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.
Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.01.2024 №138 о/с.
Вважаючи протиправними накази від 09.02.2024 №138о/с та наказ №136о/с, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регламентується Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580).
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону №580 призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Частиною 1 ст.59 Закону №580 визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Загальні засади проходження служби в поліції визначені Розділом VII вказаного Закону.
Згідно ст.65 Закону №580 передбачено, що проходження служби поліцейським відбувається шляхом просування по службовій кар'єрі в порядку переміщення за посадами в системі органів поліції: у порядку просування по службі - на вищі посаду, на рівнозначні посади, та на посади, а також на посади нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський.
Відповідно до ч. 7 та 8 абз.2 ст. 65 ЗУ «Про національну поліцію» переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Так, відповідно до частини другої статті 65 Закону №580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 №2123-IX) посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими визначено наказом МВС України від 23.11.2016 №1235 (далі - Порядок).
Відповідно до розділу II Порядку підставою для видання наказів по особовому складу є, зокрема, призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою.
Відповідно до п. 1,2 розділу III Порядку видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Згідно ч.1 ст.15 Закону №580 територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Встановлені обставини справи свідчать, що підставою для переміщення позивача по службі слугували наступні документи: лист ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ від 09.02.2024 №932-2024 та доповідна записка УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №20/617.
Так, у доповідній записці УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 №20/617, яка була адресована начальнику ГУНП в Дніпропетровській області вказано про доцільність переведення поліцейських до ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виконання завдань щодо участі в обороні держави.
Судом під час розгляду справи встановлено, що спеціальне звання поліції, яке має позивач «старший сержант поліції», за результатами переведення не зазнало змін, що підтверджується копією наказу від 09.02.2024 №136 о/с ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ, тобто позивач у ДПОП ОШБ НПУ ЛЮТЬ переведений на рівнозначну посаду у розумінні частини 2 статті 65 Закону №580-VIII.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що при переміщенні позивача з посади відповідачами було дотримано визначену Законом процедуру.
Стосовно доводів позивача про те, що він не надавав згоди на переміщення його на іншу посаду, відтак в силу приписів ст. 32 КЗПпП України відповідач не мав права на таке переміщення, суд зазначає таке.
Серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського.
Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (частина друга статті 68 Закону №580-VIII).
В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
При цьому пункт 2 частини першої статті 65 Закону №580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
За приписами абзацу другого частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII (у редакції Закону від 15.03.2022 №2123-IX) поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Законом від 15.03.2022 №2123-IX частину першу статті 60 Закону №580-VIII (набрав чинності 01.05.2022) викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці, зокрема, постановах Верховного Суду, на які посилається позивач у справі.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 в адміністративній справі №620/3663/19.
Вимоги Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII не визначають обов'язку відповідача під час видання наказу на переведення враховувати інші обставини ніж передбачені даним законом.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що переведення позивача відбулося за ініціативою керівників органів поліції з метою забезпечення більш ефективної служби в територіальному підрозділі ГУНП, задля інтересів служби, вказане є достатньою та обґрунтованою підставою для переміщення особи на службі та відповідає вимогам чинного законодавства.
За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність наказів відповідачів, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Крім того, слід зауважити, що всі інші заявлені позовні вимоги є похідними від вимоги про скасування оскаржуваних наказів, а тому також не підлягають задоволенню.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні колегія застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко