Справа № 420/23628/24
21 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.07.2024 року ВП № 74834199 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 18.07.2024 року з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла постанова ВП № 74834199 від 17.07.2024 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач вказує, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року по справі № 420/31266/23, яке набрало законної сили 31.01.2024 року, ОСОБА_1 08.05.2024 року проведено нарахування з 17.05.2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 року становить 23610 грн. Сума доплати за період з 17.05.2022 року по 29.02.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 24967,74 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Оскільки в зобов'язанні зазначено провести нарахування з 17.05.2022 року без обмеження максимального розміру, тому перерахунок пенсії проведено за період з 17.05.2022 року по 31.05.2024 року без обмеження максимального розміру пенсії. Доплата пенсії за період з 01.03.2024 року по 31.05.2024 року відсутня, оскільки розмір пенсії з 01.03.2024 року не змінився та пенсія виплачується в максимальному розмірі. З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, позивач вважає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. На думку позивача, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що на примусовому виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 74834199 з примусового виконання виконавчого листа № 420/31266/23, виданого 28.03.2024 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії. На виконання вимог виконавчого документа № 420/31266/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії, однак, вимоги рішення суду по справі № 420/31266/23 боржником невиконані без поважних на те причин, а саме: відповідно до рішення суду ГУПФУ в Одеській області мало нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 без обмеження максимального розміру пенсії; відповідно до наданого перерахунку, пенсія ОСОБА_1 з 01.06.2024 року склала 23610 грн., однак, підсумковий розмір пенсії склав 25688,16 грн., тобто, ОСОБА_1 нараховано пенсію з обмеженням максимального розміру. Таким чином, відповідач вважає, що боржник, належним чином повідомлений про свій обов'язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду, не виконує його без поважних на те причин, а тому, 17.07.2024 року державним виконавцем відділу винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, яку направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. В даній постанові також зазначено вимогу державного виконавця щодо необхідності виконання рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
В поясненнях третьою особою зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає постанову ВП №74834199 від 17.07.2024 року, яка надійшла з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконною та просить її скасувати і наполягає на тому, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року по справі № 420/31266/23, яке набрала законної сили 31.01.2023 року (фактично 05.02.2024 року), ОСОБА_1 08.05.2024 року проведено нарахування з 17.05.2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії. Третя особа вказує, що Головним управлінням надані довідки до позову про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.06.2024, в яких пенсія обмежена максимальним розміром. Відтак, Головне управління з 01.03.2023 року не виконує рішення суду по справі № 420/31266/23 щодо доплати ОСОБА_1 2000 грн. без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/23628/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 420/31266/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 17.05.2022 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.02.2024 року та 28.03.2024 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист згідно цього судового рішення.
23.04.2024 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 74834199 з виконання виконавчого листа № 420/31266/23, виданого 28.03.2024 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії.
У вказаній постанові визначено, що боржнику - ГУПФУ в Одеській області необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 10.05.2024 року ГУПФУ в Одеській області повідомлено державного виконавця про те, що Головним управлінням, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року по справі № 420/31266/23, ОСОБА_1 08.05.2024 року проведено нарахування з 17.05.2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 року становить 23610 грн. Сума доплати за період з 17.05.2022 року по 29.02.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 24967,74 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Оскільки в зобов'язанні зазначено провести нарахування з 17.05.2022 року без обмеження максимального розміру, тому перерахунок пенсії проведено за період з 17.05.2022 року по 31.05.2024 року без обмеження максимального розміру пенсії. Доплата пенсії за період з 01.03.2024 року по 31.05.2024 року відсутня, оскільки розмір пенсії з 01.03.2024 року не змінився та пенсія виплачується в максимальному розмірі.
17.07.2024 року у виконавчому провадженні № 74834199 державним виконавцем прийнято постанову, якою за невиконання вимог виконавчого документа накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
В зазначеній постанові вказано про те, що вимоги рішення суду по справі № 420/31266/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області невиконані без поважних на те причин, а саме: відповідно до рішення суду ГУПФУ в Одеській області зобов'язано нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії; відповідно до наданого перерахунку, пенсія ОСОБА_1 з 01.06.2024 року склала 23610 грн., однак, підсумковий розмір пенсії склав 25688,16 грн., тобто, ОСОБА_1 нараховано пенсію з обмеженням максимального розміру.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Так, на думку суду, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За правилами ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно обставин даної справи, підставою прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення на ГУПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5100 грн. є невиконання останнім виконавчого листа № 420/31266/23, виданого 28.03.2024 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії.
Так, приймаючи оскаржувану постанову та накладаючи на ГУПФУ в Одеській області штраф, відповідач виходив з того, що вимоги рішення суду по справі № 420/31266/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області невиконані без поважних на те причин, а саме: відповідно до рішення суду ГУПФУ в Одеській області зобов'язано нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії; відповідно до наданого перерахунку, пенсія ОСОБА_1 з 01.06.2024 року склала 23610 грн., однак, підсумковий розмір пенсії склав 25688,16 грн., тобто, ОСОБА_1 нараховано пенсію з обмеженням максимального розміру.
З протоколів перерахунку пенсії ОСОБА_1 судом встановлено, що на виконання судового рішення у справі № 420/31266/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.05.2022 року з урахуванням доплати до пенсії у сумі 2000 грн. відповідно до ПКМУ № 713 від 14.07.2021 року, підсумок пенсії до виплати склав 22688,16 грн., однак, з 01.03.2023 року підсумок пенсії, внаслідок проведеного перерахунку на підставі рішення суду, склав 24188,16 грн., а до виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії, - 22688,16 грн., з 01.03.2024 року підсумок пенсії, внаслідок проведеного перерахунку на підставі рішення суду, склав 25688,16 грн., а до виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії, - 23610 грн.
В направленому державному виконавцю листі ГУПФУ в Одеській області також зазначено, що пенсія виплачується третій особі в максимальному розмірі.
Тобто, розмір пенсії ОСОБА_1 , після проведеного перерахунку на підставі судового рішення у справі № 420/31266/23, до виплати обмежено на рівні 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з цим, звертаючись до суду із заявленим позовом позивач вказує на те, що надані ним докази свідчать про виконання ним судового рішення у справі № 420/31266/23.
Проте, позивач не вказує будь-яких поважних причин щодо невиконання судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням доплати до пенсії у сумі 2000 грн. та без обмеження пенсії максимальним розміром і жодним чином не обґрунтовує, на якій підставі, всупереч виконавчого документу, ним обмежено розмір пенсії третьої особи - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що резолютивна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 420/31266/23 чітко містить зобов'язання ГУПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити з 17.05.2022 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до ПКМУ від 14.07.2021 року № 713 без обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, дії ГУПФУ в Одеській області щодо обмеження виплати перерахованої пенсії третьої особи максимальним розміром прямо суперечать рішенню суду, яке набрало законної сили, та відповідно свідчить про невиконання цього рішення без поважних причин, що вірно встановлено державним виконавцем.
В свою чергу, ст. 129-1 Конституції України прямо передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.
Так, статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (п. 40 рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції») право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у рішенні від 15.03.2001 року у справі «Піалопулос та інші проти Греції», якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Згідно з п. 66 рішення Європейського Суду у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Також в рішенні від 29.06.2004 року у справі «Войтенко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.
На підставі викладеного у сукупності, оскільки позивачем не виконано судове рішення у справі № 420/31266/23, суд приходить до висновку, що прийнята в рамках виконавчого провадження № 74834199 постанова від 17.07.2024 року про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 21.11.2024 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 03.10.2024 року по 01.11.2024 року, включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.