Справа № 420/27496/24
21 листопада 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб - 19020 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UА6389999803140000699000015572, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг.м. Балта/18050400.
Ухвалою від 04.09.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/27496/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
На адресу суду від відповідачем надано копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН458 від 23.09.2024 року. Відповідно до вказаної квитанції, відповідачем сплачено єдиний податок з фізичних осіб у сумі 19020,00 грн. отримувач ГУК в Одеській області отг Балта/18050400 на р/р UА638999980314000699000015572, код отримувача 37607526.
Суд зазначає, що одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Водночас, частиною 4 та 6 статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Головного управління ДПС в Одеській області доказів по справі, а саме:
- інформацію про те, чи були зараховані в рахунок податкового боргу платника податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти сплачені згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН458 від 23.09.2024 року? Якщо ні, то зазначити обґрунтування підстав не зарахування з посиланням на докази;
- інформацію про те, чи рахується за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на даний час податковий борг? Якщо так, то в якому розмірі та на якій підставі?
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 7 статті 80 КАС України визначено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з ч.9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.8 ст. 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 та ч.3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч.ч.1 та 2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та підстави.
Водночас у ч.3 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за наявності яких суд не може зупинити провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Однак законодавцем не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі витребування доказів. А тому, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати правила аналогії закону.
Згідно з ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відтак, враховуючи положення ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність прямої заборони щодо зупинення провадження на час витребування доказів, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст.7, 44, 80, 94, 236, 243, 248 КАС України суд, -
Витребувати у Головного управління ДПС в Одеській області докази по справі №420/27496/24, а саме :
- інформацію про те, чи були зараховані в рахунок податкового боргу платника податку - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 кошти сплачені згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН458 від 23.09.2024 року, якщо ні, то зазначити обґрунтування підстав не зарахування з посиланням на докази;
- інформацію про те, чи рахується за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на даний час податковий борг, якщо так, то в якому розмірі та на якій підставі.
Витребувані докази надати суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Провадження у справі зупинити до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження.
Суддя Г. В. Лебедєва