22 листопада 2024 р. № 400/5705/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у зарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 , яка була нарахована на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року по справі № 400/9620/21 та від 31.05.2023 року по справі № 400/5254/23, в розмірі 208669,24 гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити зарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 , яка була нарахована на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року по справі № 400/9620/21 та від 31.05.2023 року по справі № 400/5254/23, в розмірі 208669,24 гривень.
Ухвалою від 21.06.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначила, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 та відповідно до положень ст. 61 Закону № 2262 має право на виплату нарахованої, але недоотриманої пенсії чоловіка.
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що враховуючи те, що рішення суду є актом індивідуальної дії та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов'язань, то відсутні підстави для виплати позивачу коштів, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі № 400/9620/21 та від 31.05.2023 року у справі № 400/5254/23.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є донькою померлого ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі та раніше за текстом - Закон № 2262).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі № 400/9620/21 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_2 в розмірі 73% грошового забезпечення, зазначеного у оновленій довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 07.06.2021 року № 188, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду ГУ ПФУ проведено з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 73% грошового забезпечення, зазначеного у оновленій довідці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 07.06.2021 року № 188.
Різниця між отриманою пенсією та донарахованою за рішенням суду становить 180669,24 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 року у справі № 400/5254/23 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.06.2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати ОСОБА_2 в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року № 713, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання рішення суду ГУ ПФУ здійснено з 01.06.2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати ОСОБА_2 в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови № 713.
Різниця між отриманою пенсією та донарахованою за рішенням суду становить 28000,00 грн.
Загальний розмір суми нарахованої, але невиплаченої пенсії ОСОБА_2 , на виконання рішень суду, становить 208669,24 грн.
З 01.05.2024 виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.04.2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, у якій просила виплатити недоотриману пенсію свого батька ОСОБА_2 .
Листом від 21.05.2024 року № 8533-7574/С-02/8-1400/24 ГУ ПФУ відмовило позивачу у виплаті недоотриманої пенсії в разі смерті пенсіонера.
Підстава відмови: рішення суду є актом індивідуальної дії, яке підлягає виконанню в межах покладених судом повноважень.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону № 1058, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 3 ст. 61 Закону № 2262).
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058 та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються:
1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника;
2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Порядок № 3-1).
Згідно п. 4 Порядку № 3-1 (в редакції, чинній на момент звернення позивача до ГУ ПФУ), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеним, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є донбкою померлого ОСОБА_2 , звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера.
Таким чином, позивач дотрималась умов, які визначені ст. 61 Закону № 2262 та Порядком № 3-1.
Отже позивач має право на одержання сум пенсії, що підлягали виплаті її батькові згідно судових рішень від 24.01.2022 року у справі № 400/9620/21 та від 31.05.2023 року у справі № 400/5254/23, і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Натомість відповідач, відмовляючи позивачу у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та усупереч приписам вищенаведених норм законодавства.
Стаття 61 Закону № 2262 прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера. Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 , яка була нарахована на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року по справі № 400/9620/21 та від 31.05.2023 року по справі № 400/5254/23, в розмірі 208669,24 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого батька, ОСОБА_2 , яка була нарахована на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року по справі № 400/9620/21 та від 31.05.2023 року по справі № 400/5254/23, в розмірі 208669,24 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.11.2024 року.
Суддя О.В. Малих