про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2024 року м. Київ № 320/53795/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву Державної міграційної служби України до Депаратаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна міграційна служба України з позовом до Депаратаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та просить суд:
визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2024 ВП №76434363, постанову про стягнення виконавчого збору від 01.11.2024 ВП №76434363 та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2024 ВП №76434363;
визнати протиправною та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 07.11.2024 ВП №76434363.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду суб"єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн).
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду суб"єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3 028,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (п. 1 ч. 3 ст. 9 Закону № 3674-VI).
Як вбачається з матеріалів поданого адміністративного позову, позивач не подано до суду докази сплати судового збору.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 401,85 грн, а також постанову про зупинення виконавчого провадження.
Оскільки кожна така постанова є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку повинен бути сплачено за кожну процесуальну дію, яку вчинив державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Депаратаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України .
З урахуванням того, що позивачем не сплачено судовий збір за оскарження постанов йому необхідно подати докази сплати судового збору за оскарження за кожну окрему постанову щодо відкриття виконавчого провадження, як за немайновий спір у розмірі 3 028,00 грн, а також за кожну постанову щодо постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 401,85 грн, а також постанову про зупинення виконавчого провадження у загальному ромірі 9 084,00 грн (немайновий спір 3 028,00 грн х 2 + 1,5 % від 32 000,00 грн + 1,5 % від 401,85 грн але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено ст. 287 КАС України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить скасувати постанов про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 01.11.2024 у виконавчому провадженні № 76434363, однак до суду звернувся 14.11.2024 (дата формування позову через сиситему "Електронний суд").
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду у строк, що визначено нормами КАС України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 12 112,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску дес"ятиденного строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Державної міграційної служби України до Депаратаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 12 112,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску дес"ятиденного строку звернення до адміністративного суду.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.