Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2024 року Справа№200/7279/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.09.2024 № 051330002242;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у розмірі визначеному відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши періоди роботи з 23.06.1989 по 28.09.1989 у ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля», з 25.12.1989 по 03.01.1990 та з 04.01.1990 по 07.05.1990 на шахті «Стаханова» ДП «Мирноградвугілля», з 31.03.1999 по 15.04.1999 у ВП «шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля», з 14.05.2004 по 06.12.2004, з 17.10.2007 по 02.01.2008 у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» та періоди з 03.01.2008 по 11.08.2014 , з 19.08.2014 по 29.08.2014 до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі, зайняті повний робочий день на підземній роботі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06.09.2024 року, через веб-портал, звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішення відповідача від 11.09.2024 № 051330002242 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з недостатнім пільговим стажем на підземних роботах.
Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов не було подано.
Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року (головуюча суддя Шувалова Т.О.) відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
У зв'язку з перебуванням судді Шувалової Т.О у відрядженні 12 листопада 2024 року адміністративну справу передано до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Крилову М.М. для розгляду адміністративної справи №200/7279/24.
Відповідно до частини 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 27 липня 2006 року.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком №1) відповідно до п. 2 ч. 1 си. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.09.2024 року позивач, через веб-портал, звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В порядку екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.09.2024 року №051330002242 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії оскільки стаж на підземних роботах становить 14 років 6 місяців 3 дні.
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5)
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 23 Порядку, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до пункту 24 Порядку, для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 06.06.1989, щодо спірних періодів, наявні наступні записи:
26.05.1989 року - прийнятий учнем електрослюсара пидземного на час виробничої практики (запис №1);
28.06.1989 року - звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики (заспи №2);
25.12.1989 року - 03.01.1989 року - заняття в учбовому пункті (запис №3);
04.01.1990 року - прийнятий учнем гірника очисного забою пілземним з повним робочим днем у шахті для проходження виробничої практики (запис №4);
07.05.1990 року - звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики (запис №5);
29.01.1997 року - прийнятий підземним вибійником 6 розряду з повним робочим днем під землею (запис №12);
12.11.1997 року - переведений у якості підземного гірничого майстра, з повним робочим днем під землею (запис №15);
27.07.1999 року - звільнений за власним бажанням (запис №16);
02.08.1999 року - прийнятий забійником підземним з повним робочим днем під землею (запис №17);
27.02.2004 року - переведений електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах (запис №20);
03.01.2008 року - переведений старшим механіком з підйомів підземним (запис №21);
29.08.2014 року - звільнений (запис №22).
Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними запасами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
Зі змісту оскаржуваного рішення суд не може встановити, які саме періоди не зараховано до пільгового стажу позивача.
Позивач у позовній заяві просить зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, підземні, (пост. 202) періоди роботи з 23.06.1989 по 28.09.1989 у ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля», з 25.12.1989 по 03.01.1990 та з 04.01.1990 по 07.05.1990 на шахті «Стаханова» ДП «Мирноградвугілля», з 31.03.1999 по 15.04.1999 у ВП «шахта «Торецька» ДП «Торецьквугілля», з 14.05.2004 по 06.12.2004, з 17.10.2007 по 02.01.2008 у ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» та періоди з 03.01.2008 по 11.08.2014 , з 19.08.2014 по 29.08.2014.
З розрахунку стажу (форма РС-право), який надано відповідачем на вимогу суду, вбачається що періоди з 23.06.1989 року по 08.09.1989 року, з 25.12.1989 року по 03.01.1990 року, з 31.03.1999 року по 15.04.1999 року, з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року, з 17.10.2007 року по 02.01.2008 року зараховано до страхового стажу. Періоди роботи з 04.01.1990 року по 07.05,1990 року, з 03.01.2008 року по 11.08.2014 року, з 19.08.2014 року по 29.08.2014 року зараховано до пільгового стажу за Списком №1.
Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 06.06.1989 зроблено записи, які підтверджують безпосередню зайнятість позивача протягом повного робочого дня в шахті у спірних періодах, а саме: з 04.01.1990 року по 07.05.1990 року (за професією учень гірника очисного забою), з 31.03.1999 року по 15.04.1999 року (за професією підземний вибійник), з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року та з 17.10.2007 року по 02.01.2008 року (за професією електрослюсар підземний), а тому надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації не є необхідним.
Таким чином, запис в трудовій книжці позивача містять всі необхідні відомості, що визначають його право на зарахування до пільгового (підземного) стажу періоди роботи з 04.01.1990 року по 07.05.1990 року, з 31.03.1999 року по 15.04.1999 року, з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року та з 17.10.2007 року по 02.01.2008 року.
Разом з цим, не підтверджуються записами трудової книжки безпосередня зайнятість позивача протягом повного робочого дня у шахті періоди роботи з 23.06.1989 року по 28.09.1989, з 25.12.1989 по 03.01.1990 року, з 03.01.2008 року по 11.08.2008 року та з 19.08.2014 року по 29.08.2014 року.
Для підтвердження пільгового стажу позивачем надані уточнюючі довідки.
Довідка ВП «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №886 від 01.10.2020 відповідно до якої позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом у період з 25.12.1989 по 03.01.1990 (навчання в учбовому пункті, оплата здійснювалась як підземному робітникові) що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1.
Довідка ВП «Шахта Центральна» ДП «Мирноградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №419 від 15.09.2020 року відповідної до якої позивач виконував гірничі роботи по видобутку вугілля з 26.05.1989 по 01.06.1989 (навчання в учбовому пункті за професією учень електрослюсаря підземний з оплатою за тарифною ставкою учня електрослюсаря підземного) що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1, з 09.06.1989 по 28.06.1989 (учень електрослюаря підземний дільниці №8) що передбачено Списком 1 розділом 1 підрозділом 1.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 - шахтарі, зайняті повний робочий день на підземній роботі, періоди роботи з 23.06.1989 по 28.06.1989, з 25.12.1989 по 03.01.1990 року.
Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №1 (підземні) період роботи з 29.06.1989 року по 28.09.1989 року задоволенню не підлягає, оскільки ані трудовою книжкою, ані пільговими довідками не доведено факт пільгової роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем у шахті.
Також, у довідці ДП «Торецьквугілля» про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №5-71/1642 від 09.09.2020 року зазначено, що позивач у період з 03.01.2008 по 29.08.2014 працював за професією старший механік д..ЕМС, зайнятий на підземній роботі 50% і більш робочого часу на рік
Враховуючи те, що довідкою не підтверджено зайнятість позивача протягом повного робочого дня в шахті, суд не вбачає підстав для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 - шахтарі, зайняті повний робочий день на підземній роботі.
Щодо обчислення пенсії у розмірі визначеному ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд у постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018 року, у справі № 345/4570/16-а від 06.02.2019 року, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 року та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 345/763/17.
Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону № 1058-IV.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 року у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 року у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 року у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 року у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 року у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 року по справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 року (справа № 21-236а14).
Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До Списку№ 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461, належать, зокрема, працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо) (Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень).
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення з заявою про перерахунок пенсії, пільговий стаж позивача на підземних роботах складав 14 років 6 місяців 3 дні, а саме:
26.05.1989- 01.06.1989 - 6 днів;
09.06.1989 - 22.06.1989 - 14 днів;
19.09.1992 - 23.01.1997 - 4 роки 4 місяці 5 днів;
29.01.1997 - 31.01.1997 - 3 дні;
01.02.1997 - 30.03.1999 - 2 роки 2 місяці;
16.04.1999 - 27.07.1999 - 3 місяці 12 днів;
02.08.1999 - 05.08.1999 - 4 дні;
06.08.1999 - 31.12.2003 - 4 роки 4 місяці 26 днів;
01.01.2004 - 26.02.2004 - 1 місяць 26 днів;
27.02.2004 - 13.05.2004 - 2 місяці 17 днів;
07.12.2004 - 16.10.2007 - 2 роки 10 місяців 10 днів.
Судом, у даній справі, встанолвено, що позивачу протиправно не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах 11 місяців 15 днів, а сам:
23.06.1989 - 28.06.1989 - 6 днів;
25.12.1989 - 03.01.1990 - 10 днів;
04.01.1990 - 07.05.1990 - 1 місяць 3 дні;
31.03.1999 - 15.04.1999 - 16 днів;
14.05.2004 - 06.12.2004 - 6 місяців 23 дні;
17.10.2007 - 02.01.2008 - 2 місяці 17 днів.
Таким чином, пільговий стаж позивача є достатнім для перерахунку його пенсії згідно статті 8 Закону № 345-VI.
Відповідно до п. 3, 4, 10 ч.2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення ст.9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку, слід:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.09.2024 № 051330002242 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 04.09.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 шахтарі з повним робочим днем під землею, періоди роботи з 23.06.1989 по 28.06.1989, з 25.12.1989 по 03.01.1990 року, з 04.01.1990 року по 07.05.1990 року, з 31.03.1999 року по 15.04.1999 року, з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року та з 17.10.2007 року по 02.01.2008 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 04.09.2024 року з врахуванням висновків суду.
При цьому, суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини справи.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Ч.1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що спірне рішення відповідача визнано протиправним та скасовано, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.09.2024 № 051330002242 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 04.09.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) роботи по Списку № 1 шахтарі з повним робочим днем під землею, періоди роботи з 23.06.1989 по 28.06.1989, з 25.12.1989 по 03.01.1990 року, з 04.01.1990 року по 07.05.1990 року, з 31.03.1999 року по 15.04.1999 року, з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року та з 17.10.2007 року по 02.01.2008 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 04.09.2024 року з врахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова