Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2024 року Справа№200/5820/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в урахуванні довідок про заробітну плату державного службовця від 03.07.2024 року № 18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2024 року, від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС і від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати при обрахунку пенсії ОСОБА_1 з 03.07.2024 року з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 03.07.2024 року № 18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2024 року, від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС і від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що під час його переведення 03.07.2024 року на пенсію державного службовця відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII відповідач не врахував надані позивачем довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.07.2024 року № 18 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС і від 10.09.2023 року № 11.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом.
Так, у відзиві на позов відповідач вказує, що пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (на 01.05.2016 року) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, або які на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на вказану дату, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до записів у трудовій книжці стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 склав 15 років 4 місяці 4 дні.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (із змінами) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З 01.10.2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, поновлюється.
Враховуючи викладене, після звільнення з роботи розмір пенсії позивача відповідно до вказаних вище Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII буде складати 15139,84 грн із розрахунку: 25233,06 грн (оклад) х 60%.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року подану ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позовну заяву про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5820/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код за ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
03.07.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням на пенсію державного службовця.
До заяви позивачем були додані, серед іншого, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.07.2024 року № 18 і про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС та від 10.09.2023 року № 11.
Рішенням від 24.07.2024 року № 262140013537 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 03.07.2024 року в зв'язку з переведенням на пенсію державного службовця.
Як видно з даного рішення, за наслідками проведеного перерахунку пенсію позивачу було визначено у розмірі 60% заробітної плати державного службовця 32715,00 грн (тобто заробітної плати, яка вказана у довідці позивача від 03.07.2024 року № 18), розмір пенсії позивача з надбавками склав 19629,00 грн.
Про наведені обставини позивач був повідомлений листом відповідача № 2600-0202-8/145817 від 26.07.2024 року, який був наданий на запит представника позивача.
У згаданому вище листі відповідач також повідомив про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" були внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (зокрема, в частині періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби чи прирівняної до неї посади, у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби). При цьому в пункті 2 цієї постанови зазначено про те, що Міністерству соціальної політики та Пенсійному фонду України у місячний строк після набрання чинності цією постановою слід привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою. Тож, як вказується у листі, після внесення змін до правових актів буде розглянуте питання щодо врахування складових заробітку для обчислення пенсії державного службовця.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, визначалися нормами Закон України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-XII), який був введений у дію з 28.12.1993 року та втратив чинність частково 01.05.2016 року.
Починаючи з 01.05.2016 року набрав чинності новий Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів, інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - держаний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно зі статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено: визнати таким, що втратив чинність, Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 7 статті 37 Закону № 3723-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Положеннями частини 8 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.09.2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", якою було затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Цей Порядок № 622 на час виникнення спірних правовідносин (03.07.2024 року - дата звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії) містив такі норми:
1. Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
2. Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу":
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону і актах Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених у статті 25 Закону та актах Кабінету Міністрів України.
3. Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:
- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.
- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3-1. Державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену згідно із Законом, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
4. Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3-5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
5. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
6. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
7. У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
8. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 було затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Згідно з приміткою до форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) для державних службовців, які на час звернення за призначенням пенсії працюють на посадах державної служби, зазначаються дані про встановлений особі посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.
Для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не займають посад державної служби, зазначаються посадовий оклад працюючого на відповідній посаді державного службовця, надбавка за відповідний ранг державного службовця та надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії).
Згідно з приміткою до форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виплати (надбавки, місячні премії) зазначаються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
Суд зауважує, що спірним у даній справі є питання стосовно врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 03.07.2024 року № 18 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС і від 10.09.2023 року № 11 при проведенні перерахунку пенсії, які були надані позивачем відповідачу разом із заявою від 03.07.2024 року, а не питання призначення позивачу пенсії державного службовця або його переведення на таку пенсію.
Відповідач не оспорює право позивача на пенсію державного службовця. Більш того, рішенням від 24.07.2024 року № 262140013537 позивачу було проведено перерахунок пенсії з 03.07.2024 року в зв'язку з переведенням на пенсію державного службовця.
Щодо доводів відповідача про внесення змін до Порядку № 622 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823 (далі - Постанова КМУ № 823), зокрема, в частині періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби чи прирівняної до неї посади, у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 823 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Зазначена постанова була опублікована та набрала чинності 20.07.2024 року.
Судом установлено, що спірні довідки про складові заробітної плати позивача були видані 25.08.2023 року, 10.09.2023 року і 03.07.2024 року та подані до пенсійного органу із заявою від 03.07.2024 року, тобто до набрання чинності Постановою КМУ № 823.
Вказані довідки видані відповідно до положень Порядку № 622 (у редакції до внесення змін Постановою КМУ № 823) і відповідають формам, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3.
З огляду на викладене під час розгляду заяви позивача відповідач мав застосовувати норми Порядку № 622 у редакції станом на 03.07.2024 року (тобто на момент звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, до якої були додані всі спірні довідки), а не станом на 24.07.2024 року (момент прийняття відповідачем рішення).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач мав визначити розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, за вибором позивача, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією і спірні довідки про складові заробітної плати мали бути враховані відповідачем при перерахунку пенсії позивача у зв'язку з переведенням на пенсію державного службовця.
Як видно зі змісту довідки від 03.07.2024 року № 18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2024 року посадовий оклад позивача складав 24550,00 грн, надбавка за ранг (3 ранг) - 800,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) (за стаж державної служби 45 років 7 місяців 8 днів) - 7365,00 грн, усього - 32715,00 грн.
Судом установлено, що за наслідками проведеного перерахунку пенсію позивачу було визначено у розмірі 60% заробітної плати державного службовця 32715,00 грн, яка вказана у довідці від 03.07.2024 року № 18, про що свідчить зміст прийнятого відповідачем рішення від 24.07.2024 року № 262140013537 та розрахунку заробітку.
Отже, довідка від 03.07.2024 року № 18 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на липень 2024 року була врахована відповідачем при перерахунку пенсії позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині, що стосується врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії позивача, задоволенню не підлягають.
Довідки від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС та від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) не були враховані відповідачем під час перерахунку пенсії позивача, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами та не заперечується відповідачем, внаслідок чого позовні вимоги в частині, що стосується врахування цих довідок при обчисленні пенсії позивача, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд вважає за необхідне зазначити таке.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в урахуванні спірних довідок про заробітну плату.
Як вже було вказано вище, спірні довідки були надані позивачем до пенсійного органу разом із заявою від 03.07.2024 року та мали бути враховані відповідачем під час здійснення перерахунку пенсії позивача у зв'язку з переведенням на пенсію державного службовця, проте безпідставно не були враховані відповідачем.
Відтак, у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні спірних довідок при перерахунку пенсії позивача.
Крім того, у позовній заяві позивач просить суд, серед іншого, зобов'язати відповідача врахувати спірні довідки про заробітну плату при обрахунку пенсії позивача.
Суд зауважує, що врахування спірних довідок при обрахунку пенсії у даному разі можливе, зокрема, під час здійснення перерахунку пенсії, але позовних вимог щодо, власне, здійснення перерахунку пенсії з урахуванням цих довідок позивачем не заявлено.
Частиною 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина та інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в даній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
З огляду на викладене, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи викладені у цьому рішенні висновки суду та встановлені судом обставини, з метою забезпечення повного, належного і ефективного захисту прав позивача і реального їх поновлення, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України і частково задовольнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно неврахування довідок від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС та від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) під час перерахунку пенсії позивача;
- зобов'язання відповідача здійснити з 03.07.2024 року перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідок від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС та від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із застосуванням положень частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (квитанція № 4825-0671-8648-2373 від 21.08.2024 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).
Суд, застосувавши частину 2 статті 9 і статтю 245 КАС України, задовольнив пов'язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись нормами Конституції України, Законів України "Про державну службу", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", постановою Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно неврахування довідок від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС та від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код за ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити з 03.07.2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) з урахуванням довідок від 25.08.2023 року № 20-02-1224ВС та від 10.09.2023 року № 11 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код за ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повне судове рішення складене 21 листопада 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч