22 листопада 2024 рокуСправа №160/30957/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/30957/23,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року по вищезазначеній справі було задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо нездійснення з 06.09.2023 року нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 06.09.2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області з 01.03.2023 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 77% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Вказане рішення суду в апеляційному порідку не оскаржувалось та набрало законної сили 15.03.2024 року.
19.09.2024 року представником позивача отримано виконавчі листи Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/30957/23.
До суду 12.11.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він вказує, що рішенням суду від 13.02.2024 року у справі № 160/30957/23, зокрема було зобов'язано здійснити йому нарахування та провести виплату пенсії без обмеження максимальним розміром. Однак, при перерахунку пенсії, на виконання вищезазначеного судового рішення, відповідачем не було здійснено перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, що підтверджується розрахунком станом на 01.08.2024 рік. Так, згідно із розрахунком станом на 01.08.2024 р. підсумок пенсії (з надбавками) становить 27 239,51 грн., проте з урахуванням максимального розміру 23 739,51 грн. Таким чином, згідно із наведеного перерахунку пенсії вбачається, що відповідач застосовував обмеження пенсії максимальним розміром, всупереч рішенню суду від 13.02.2024 р. Отже, на його думку, на даний час рішення суду від 13.02.2024 року у справі № 160/30957/23 не виконано належним чином, оскільки Головне управлінням ПФУ в Дніпропетровській області, всупереч судового рішення, продовжує протиправно обмежувати пенсію максимальним розміром.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.
В силу частини 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, при цьому суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду.
Таким чином, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суд звертає увагу на те, що, з урахуванням положень ч.1 ст.287 КАС України, позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважатиме, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси.
При цьому, матеріали даної справи не містять доказів звернення позивача до державної виконавчої служби для виконання судового рішення або оскарження дій виконавця в судовому порядку.
Так, статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за не виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про наявність у позивача, в разі умисного невиконання відповідачем судового рішення у цій справі, можливості звернутися з відповідною заявою відносно нього до правоохоронних органів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/30957/23.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма