22 листопада 2024 року Справа 160/30571/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №565/2/3 від 13.02.2012;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відкликати (скасувати) довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №565/2/3 від 13.02.2012.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 3028.00 грн.
Позивачем згідно прохальної частини заявлено одну вимогу немайнового характеру, за якою розмір судового збору складає 3028,00 грн.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію №9360-4627-1384-2181 від 13.11.2024 року по сплату судового збору в розмірі 30,28 грн., який зараховано на казначейський рахунок.
Відтак позивачу необхідно доплати судовий збір в розмірі 2997,72 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не відкликання (скасування) довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №565/2/3 від 13.02.2012.
Так, згідно матеріалів позовної заяви позивачу було видано довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №25-р2 від 07.02.2011 року, яка були підготовлена на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі №2а-423/10 постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20.08.2010 в справі №2а-423/10/0480 скасовано, позовні вимоги задоволено частково, визнано рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" нечинним.
13.02.2012 року Управлінням Держкомзему у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 підготовлено довідку №565/2/3 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач у 2015 році звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом (справа №804/9016/15), в якому просив визнати протиправною та скасувати довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №25-р2 від 07.02.2011 року, в обґрунтування якого зазначено про те, що рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним в судовому порядку.
З огляду на зазначене вище, позивачу принаймні з 2015 року стало відомо про порушення його прав з боку відповідача, який на підставі рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" склав довідку №25-р2 від 07.02.2011 року та №565/2/3 від 13.02.2012 року, яке в судовому порядку було визнано нечинним.
Факт обізнаності позивача про порушення його прав також підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року у справі №804/9016/15, де колегією суддів взято до уваги те, що позивач не був особою, яка брала участь у розгляді справи №2а-423/10 (№2а-423/10/0480) та про порушення своїх прав дізнався з листа прокуратури від 16.06.2015 №61-2312.
Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із цим позовом звернувся із значним пропуском строку, встановленого КАС України.
З огляду на зазначене вище, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, позивач з даним позовом звернувся до суду лише 13 листопада 2024 року, тобто після закінчення строку встановленого законом.
Суд зазначає, що звернення позивача із заявою про відкликання (скасування) довідки №565/2/3 від 13.02.2012 року та отримання позивачем листа відповідача №31-4-0.10-2736/2-24 від 14.05.2024 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у позивача можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказами поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
- надати докази сплати судового збору в розмірі 2997,72 грн.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова