11 листопада 2024 рокуСправа №160/21317/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560, прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 9 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він зайнятий постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного, а тому має право на відстрочу від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою суду від 09.08.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.08.2024 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України та щодо вручення ОСОБА_1 мобілізаційного розпорядження до набрання законної сили судовим рішення у даній справі.
09.08.2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/21317/24 - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України та щодо вручення йому мобілізаційного розпорядження до набрання законної сили рішення у справі № 160/21317/24.
26.08.2024 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є батьком позивача.
Відповідно до довідки ЛКК № 829/5 від 04.07.2024 року ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду та супроводу.
Паспортними даними підтверджено, що позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом із батьком ОСОБА_2 .
Згідно з актом про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 19.04.2024 року № 27, позивач фактично здійснює постійний догляд за батьком. Дочка з батьком не проживає, має двох дітей та перебуває на обліку в пологовому будинку.
09.07.2024 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій повідомив, що ОСОБА_1 є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Тому просив оформити ОСОБА_1 , у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У заяві вказав перелік додатків.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.07.2024 року № 2/1/612, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянуто заяву позивача та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на її особливий період відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За результатами розгляду протоколом від 23.07.2024 року № 10 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку з відсутністю документів, передбачених підпунктом 9 пункту 1 додатка 5 графи «Документи, що підтверджують право на відстрочку» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, а саме: документи, що підтверджують неможливість здійснення догляджу (висновок медико-соціальної експертизи комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї, або рішення суду про визнання його безвісті відсутнім, або рішення суду про оголошення померлими, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин).
Не погоджуючись із рішенням Комісії та повідомленням, позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
Згідно з п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Тобто, саме під час мобілізації військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу.
Згідно з частини 7 та 8 ст.23 ЗУ №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Врахувавши вказані вище обставини справи та норми ЗУ № 3543-XII, суд дійшов висновку, що позивач мав законне сподівання на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вказані вище документи позивач долучав до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тому відповідач мав обов'язок їх розглянути по суті у встановленому законом порядку.
Щодо порядку оформлення відстрочки суд урахував.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
З 18.05.2024 року змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст.23 ЗУ №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п.56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до п.п.64, 65 Порядку №560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Встановлені обставини доводять, що відповідач в особі Комісії розглянув заяву позивача щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією по суті та прийняв рішення, як акт владно-розпорядчого характеру, що відповідає вказаному вище порядку дій. Проте вказана в Спірному рішенні підстава свідчить, що відповідач безпідставно не надав оцінки акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 19.04.2024 року № 27, згідно з яким позивач фактично здійснює постійний догляд за батьком, а сестра позивача не проживає з батьком, має двох не повнолітніх дітей та перебуває на обліку в пологовому будинку. Крім того, п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, не ставить у залежність отримання відстрочки від призову наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за догляд за батьком, така залежність вимагається, тоді коди батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд. Також відсутні належні, достовірні та допустимі докази звернення Комісією із запитами до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використання інформації з публічних електронних реєстрів. Отже, Спірне рішення прийняте з необґрунтованих підстав за суб'єктивним припущенням щодо можливості догляду за батьком позивача іншою особою при відсутності такого доказу.
Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідного рішення, саме воно безпосередньо порушує заявлене право позивача.
Тому суд дійшов висновку, що належним способом відновлення прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення Комісії відповідача, оформленого протоколом від 23.07.2024 № 10 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Встановлення права особи на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, розгляд та оцінка отриманих документі є дискреційними повноваженнями відповідача. Як зазначено вище, для врахування факту догляду за іншими, ніж позивач особами, відповідач мав керуватися конкретними доказами, отриманими у встановленому законом порядку. Тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача оформити у встановленому законодавством порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-ХІІ передчасна і задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Для повного та ефективного відновлення порушеного права та належного способу їх відновлення наявні підстави зобов'язати відповідача (при якому створена вказана Комісія, що не має статусу юридичної особи та окремого органу державної влади) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву позивача щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом, Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період від 23.07.2024 № 10 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками її розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко