13 листопада 2024 рокуСправа №160/24477/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/24477/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
10 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.07.2022 року за № Ф-388-25/66Р в частині заборгованості мною, ОСОБА_1 по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне страхування у сумі 15756,11 грн. (штрафна санкція у сумі 1597,08 грн., та пеня у сумі 14159,03 грн., за період з 03.01.2013 по 27.07.2017 року), та у сумі 4950,34 грн. (штрафна санкція у сумі 678,35 грн. та пеня у сумі 4271,99 грн. з 21.10.2014 до 12.03.2018 року).
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) відповідача від 22.07.2022 року. Зазначає, що статус ФОП припинено 04.10.2017 року, усі розрахунки при цьому були проведені. Відповідач не надсилав позивачу листів та вимог про наявність заборгованості.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/24477/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/244771/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, вирішення якого судом відкладено до надходження до суду доказів у справі. Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обізнаності позивача про зміст вимоги, яка є предметом оскарження в цій справі, за межами встановленого законодавством строку звернення до суду з цим позовом. Отже, строк звернення до суду не пропущено, в зв'язку з чим він не може бути поновлений.
01 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Наводить обставини виникнення підстав для формування спірної недоїмки: позивач як платник податку переданий відповідачу від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вже з наявною заборгованістю, в період перебування на обліку у відповідача йому нараховувався єдиний внесок, позивач здійснював платежі в рахунок його оплати, однак мала місце несвоєчасна сплата внесків, в зв'язку з чим щодо позивача приймалось рішення про застосування штрафних санкцій від 13.10.2017 року №0068491312 на суму 15756,11 грн, а також рішення від 24.05.2018 року №0188861312 на суму 4950,34 грн, які позивачу направлялись та не були ним отримані, також позивачем не оскаржувались. Наразі щодо позивача обліковується заборгованість з ЄСВ на суму 27292,47 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року витребувано від Пенсійного фонду України детальні відомості про порядок виникнення у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 10970,78 грн станом на 01.10.2013 року, в т.ч. з відображенням кожного нарахування заборгованості та проведених коригувань в зв'язку зі сплатою єдиного внеску - у формі довідки, складеної уповноваженою особою, а також засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів (звітність, платіжні документи і тд).
22 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Пенсійного фонду України надійшов лист від 21.10.2024 року №2800-050102-7/64079, яким повідомлено про перенаправлення ухвали суду про витребування доказів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
07 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов лист від 01.11.2024 року №0400-010505-7/218682. Повідомляє, що позивач з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року перебував на спрощеній системі оподаткування, не подавав звітність та не сплачував ЄСВ, в зв'язку з чим позивачу донараховано суми мінімального страхового внеску:
1) 2011 рік - 4010,30 грн;
2) 2012 рік - 4572,42 грн;
3) 01.01.2013 року - 30.06.2013 року - 2388,06 грн.
Всього нараховано 10970,78 грн, через несплату коштів ця сума є недоїмкою, позивача як платника єдиного внеску передано на облік відповідачу із заборгованістю у вказаному розмірі.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
13 жовтня 2017 року відповідач прийняв щодо позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0068491312, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1597,08 грн, а також нараховано пеню у розмірі 14159,03 грн.
24 травня 2018 року відповідач прийняв щодо позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0188861312, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 678,35 грн, а також нараховано пеню у розмірі 4271,99 грн.
22 липня 2022 року відповідачем щодо позивача сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-388-25/66Р У (далі - Вимога), якою визначено борг з ЄСВ станом на 17.09.2021 року у розмірі 27292,47 грн, з яких недоїмка 6586,02 грн, штрафи - 2275,43 грн, пеня - 18431,02 грн. Вимога направлена позивачу рекомендованим листом, який повернувся відправнику з відміткою за закінченням терміну зберігання.
Вважаючи таку вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2464-VI дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За ч. 1 ст. 3 Закону №2464-VI до принципів здійснення збору та ведення обліку єдиного внеску належать принципи законодавчого визначення умов і порядку його сплати та обов'язковості сплати.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є в т.ч. фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску
Частиною 4 ст. 6 Закону №2464-VI встановлено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
За п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній в період нарахвання позивачу ЄСВ) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до ч. 3, 4, 8 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Пунктами 6, 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464-VI встановлено, що податкові органи мають право: застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
За ч. 3, 4, 6, 10 ст. 25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція), яка містить аналогічні положення законодавства.
Також згідно п. 3, 4 розділу VI Інструкції Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
За обставин цієї справи контролюючим органом обґрунтовано та надано пояснення щодо виникнення у позивача заборгованості з ЄСВ, визначальним є існування такої заборгованості на момент передачі позивача як платника ЄСВ відповідачу від органів Пенсійного фонду України, несплата позивачем ЄСВ в окремі місяці, а також прийняття відповідачем рішень про застосування до позивача штрафних санкцій.
Позивачем не наведено жодного аргументу на підтвердження протиправності здійснених нарахувань, в т.ч. контр-розрахунків ЄСВ, а також не оскаржено рішення про застосування до нього штрафних санкцій.
Фактично, в цій справі доводи позивача зводились до твердження, що на момент припинення статусу ФОП йому повідомили про відсутність заборгованості. Суд констатує, що заборгованість з ЄСВ має об'єктивний характер, вона не залежить від позиції щодо її існування позивача або відповідача чи його працівників. Така заборгованість могла або не існувати (що мало бути доведено позивачем згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України), або існувати (що підтверджується матеріалами справи). Як наслідок, в разі існування заборгованості з ЄСВ вона підлягає сплаті, існування такої заборгованості є підставою для вжиття відповідачем заходів, передбачених в т.ч. Законом №2464-VI та Інструкцією.
Суд також констатує, що під час формування Вимоги відповідачем не допущено порушень законодавства, які б зумовлювали висновок про її протиправність. При цьому Вимога сформована за наявності правових підстав, що є визначальним для висновку про її правомірність.
Отже, судом встановлено правомірність Вимоги як індивідуально-правового акту за матеріальним та процедурним критеріями, також судом констатується безпідставність доводів позивача, які в цілому не стосувались правомірності чи неправомірності Вимоги, оскільки не заперечували існування податкового боргу за змістовним критерієм.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко