22 листопада 2024 року
м. Харків
Справа № 638/17023/24
Провадження № 1-в/638/737/24
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Автомонової Олени Олексіївни про приведення вироку Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року
11 вересня 2024 року на адресу Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Автомонової Олени Олексіївни про приведення вироку Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Харківській області. Відповідно до вироку Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України. Вартість викраденого майна згідно вироку суду становить 379 грн. 00 коп.
Законом № 3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року ОСОБА_1 засуджений за вчинення крадіжки майна на суму, яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідне діяння не є кримінально караним на теперішній час.
Представник Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. Разом з тим, 01 листопада 2024 року на адресу суду надійшла заява про розгляд даного клопотання у відсутності представника, заявлене клопотання підтримує в повному обсязі, та, просить суд, його задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, без застосування засобів технічного фіксування судового процесу. Проти задоволення заявленого клопотання не заперечує.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань на адресу суду не надійшло.
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, відсутність представника уповноваженого органу з питань пробації та засудженого не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 року у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX від 18.07.2024 року, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Цим вироком ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення кримінального правопорушення 21.01.2023 року, та своїми протиправними діями завдав матеріальної шкоди потерпілому на суму 379 грн. 00 коп. - що станом на день вчинення крадіжки становить суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2684.00 грн.).
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684.00 грн.
Таким чином, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_1 вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За таких обставин, клопотання Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стосовно засудженого ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищекладеного, керуючись Законом України № 3886-IX від 18.07.2024 року, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Автомонової Олени Олексіївни про приведення вироку Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Повний текст ухвали складено 22 листопада 2024 року.
Суддя В.М. Яковлева