Справа №403/588/24 провадження № 3/403/365/24
22 листопада 2024 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , згідно
відомостей, зазначених в протоколі,16
грудня1986 року народження, місце
проживання та реєстрації:
АДРЕСА_1 , громадянство України, не працюючого
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №017122, складеного 26 жовтня 2024 року інспектором СРПП ВП №1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській обл. лейтенантом поліції Паламарчук В.В. (скорочення, як вони викладені в протоколі) з доданими до нього матеріалами, 26 жовтня 2024 року о 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 гр-н ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою та виражався грубою нецензурною лайкою в бік своєї дружини ОСОБА_2 , чим спричинив психологічне насильство та завдав психологічного болю та моральної невпевненості, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання по розгляду справи гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом в порядку, передбаченому законом (а.с.9, 12). Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про розгляд Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складеного стосовно нього протоколу, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП. При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону).
Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеній в протоколі серії ВАД №017122 від 26 жовтня 2024 року, гр-н ОСОБА_1 вчинив стосовно гр-нки ОСОБА_2 психологічне насильство, завдав психологічного болю та моральної невпевненості. Разом з тим, з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення письмового пояснення гр-нки ОСОБА_2 , відібраного уповноваженою особою органу поліції, не вбачається повідомлення останньою обставин виникнення в неї внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості.
З доданих до протоколу письмових пояснень гр-на ОСОБА_1 також не вбачається повідомлення останнім обставин, що обумовили чи могли б обумовити виникнення у гр-нки ОСОБА_2 побоювань за свою безпеку чи спричинення їй емоційної невпевненості внаслідок допущених ним висловлювань на її адресу, з огляду на категоричне заперечення самого факту вчинення ним домашнього насильства стосовно дружини та висловлювання на її адресу образ.
Будь-яких інших, передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до протоколу серії ВАД №017122 додано не було, про їх наявність у самому протоколі також не зазначено.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язковою ознакою психологічного насильства, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є наслідок у виді виникнення у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинення їй емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, наявність якого під час розгляду справи не була підтверджена сукупністю доданих до протоколу матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення обставина висловлювання ним погроз та вживання нецензурної лайки в бік гр-нки ОСОБА_2 , як дружини, з якою він спільно проживає однією сім'єю, та в якої подібні висловлювання не викликають хвилювань за свою безпеку, не була доведена достатніми та належними в своїй сукупності доказами, а тому не може свідчити про вчинення стосовно гр-нки ОСОБА_2 психологічного насильства в розумінні вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП та п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виходячи із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, ч.ч.1, 2 ст.173-2, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова