Провадження № 33/821/393/24 Справа № 692/672/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Левченко Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
15 листопада 2024 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Багінського А.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 18 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 31 грудня 2024року о 19:10 год. у смт. Драбів по провулку Фізкультурному, 15, керував транспортним засобом ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі Драбівської ЦРЛ зі згоди водія, з результатами огляду 1,1 проміле ознайомлений на місці, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, такою, що не відповідає матеріалам справи та винесена з порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Переконаний, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, адже між ОСОБА_1 та захисником Багінським А.М. 17 червня 2024 року було укладено договір про надання правової допомоги. До суду першої інстанції через електронний суд захисником було направлено клопотання про відкладення розгляду справи, але судом воно було проігнороване, у зв'язку з чим його підзахисний був позбавлений права на захист.
Зазначає, що протокол про адмінправопорушення складений з порушенням та є неналежним доказом у справі, оскільки має виправлення, а саме дата з 31 грудня 2023 року виправлена на 05 червня 2024 року, а час 20 год. 50 хвил. виправлений на 09 год. 50хвил.
Стверджує, що в матеріалах справи відсутнє відео зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 працівниками поліції, а тому відсутні докази того, що саме він керував автомобілем.
Вказує, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, відношення до обставин, які вищезазначені в протоколі про адміністративні правопорушення, не має.
Зазначає, що 31 грудня 2023 року приблизно о 19 годині 15 хв. по вулиці Фізкультурній у смт. Драбів працівники поліції не зупиняли автомобіль ВАЗ 2109 держаний номер НОМЕР_1 , не відстороняли водія ОСОБА_1 від керування вищевказаним автомобілем, який, на їх думку, керував у стані сп'яніння, отже останні не бачили що автомобілем керувала саме та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Зауважує на відсутності доказів, зокрема, показань свідків, показань іншого учасника дорожнього руху, понятих, фото або відео фіксації на підтвердження обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказує, що відео в матеріалах справи не можна визнати належним та допустимим доказом у справі, оскільки не було долучено понятих.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на постанову Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі № 216/5226/16-а.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 не пропонувалась пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, ніяким чином не зафіксована його відмова від проведення такого огляду. Не має доказів, що працівником поліції було роз'яснене ОСОБА_1 , який огляд буде проводитись, на підставі чого та яким чином буд проводитись такий огляд. Також в матеріалах справи відсутнє письмове направлення водія на проведення огляду у медичному закладі
З цього приводу посилається на рішення ЄСПЛ.
Підкреслює, що фабула протоколу серії ААД 312933 від 31 грудня 2023 року не містить ознак алкогольного сп'яніння, що не відповідає вимогам Інструкцій про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Вважає, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Акцентує, що автомобіль ВАЗ 2109 держаний номер НОМЕР_1 відповідно до матеріалів про адміністративну відповідальність зареєстрований на іншу особу. Отже ОСОБА_1 не є власником цього автомобіля. Водночас даним транспортним засобом, зі слів ОСОБА_1 , неодноразово користувався його батько, зять рідної сестри та інші родичи, а 31 грудня 2023 року у вищевказаний період керувала даним транспортним засобом інша особа.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 , який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №312933 від 05 червня 2024 року ОСОБА_1 31 грудня 2024 року о 19 годині 10 хвилин у смт. Драбів по провулку Фізкультурному, 15 керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі Драбівської ЦРЛ зі згоди водія, з результатами огляду 1,1 ознайомлений на місці.
Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Пропри доводи апелянта, наявність виправлень у протоколі про адміністративного правопорушення щодо дати його складання не може бути єдиною, безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі у зв'язку за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд не вбачає порушень вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, яка передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
У цій справі наявні матеріали щодо перевірки обставин вчинення адміністративного правопорушення, адже за наведеними обставинами проводилась досудове розслідування та було прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України.
За таких обставин у цій справі, момент виявлення особи, яка вчинила правопорушення, не збігається з датою скоєння правопорушення, оскільки уповноваженою особою здійснювались певні дії з метою виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Копією висновку КНП «Драбівська БЛ» Драбівської СР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 117 від 31 грудня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані гострої алкогольної інтоксикації.
Апеляційний суд не бере до уваги зміст постанови старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 25 квітня 2024 року, якою кримінальне провадження №12024250370000275 було закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, адже дану постанову скасовано ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 травня 2024 року.
Разом з тим згідно з постановою старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області від 30 вересня 2024 року кримінальне провадження №12024250370000275 було закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Постановою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 31 грудня 2023 року близько 19:15 год., перебуваючи за кермом автомобіля марки ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині провулку Фізкультурний в смт. Драбів, Золотоніського району, Черкаської області допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 , після чого з місця події зник. У цей же день близько 20:45 год. поліцейським було встановлено місце знаходження водія автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрим виявився ОСОБА_1 . Зі змісту цієї постанови випливає, що в діях ОСОБА_1 відсутність склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, через не існування наслідків у вигляді фізичної шкоди потерпілого, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Натомість, як зазначено слідчим у цій постанові, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Окрім того, судом першої інстанції наданий аналіз відеозаписам на оптичному диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 за направленням працівника поліції пройшов огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у зв'язку керуванням транспортним засобом з номером 05524 НІ та причетністю до ДТП з результатом 1,1 ‰. Результати огляду та факт керування транспортним засобом ОСОБА_5 не заперечував, вказавши, що не знає, хто зареєстрований власником автомобіля.
Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Посилання захисника на порушення працівниками поліції процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення є неспроможними, оскільки вони були предметом судового розгляду, суд першої інстанції дав їм належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, були предметом перевірки суддею суду першої інстанції, втім свого підтвердження не знайшли.
Суддя районного суду, як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення обґрунтовано послався на відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції не заперечував ту обставину, що він керував автомобілем ВАЗ 2109, номерний знак НОМЕР_1 .
Слід зважити, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як водій транспортного засобу, що причетний до ДТП, складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив жодних зауважень щодо обставин цього ДТП та загалом керування ним транспортним засобом.
Зміна позиція ОСОБА_1 щодо цих обставин, за наявності вказаних доказів, не свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.
За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 у даному випадку є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим матеріали справи не місять даних, що водієм вказаного транспортного засобу була інша особа.
Порядок проходження огляд на стан сп'яніння, що проводиться лікарем закладу охорони здоров'я регламентується Інструкцією.
Цією Інструкцією передбачено два варіанти огляду на стан алкогольного сп'яніння: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) та лікарем закладу охорони здоров'я.
Заразом Інструкцією передбачено можливість відмови водія від проходження огляду поліцейським, а також не погодитися з результатами огляду, проведеного поліцейським. У цих випадках водій зобов'язаний пройти огляд лікарем закладу охорони здоров'я.
Отже не проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, за умови його згоди пройти огляду лікарем закладу охорони здоров'я, не тягне за собою жодних правових наслідків.
Внаслідок чого відповідні доводи апелянта про неналежну процедуру, за якою ОСОБА_6 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не має істотного значення для висновків суду.
При апеляційному перегляді не встановлено, що у відповідності до п. 22. Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_7 на стан сп'яніння, складений з порушенням вимог цієї Інструкції, тобто вважається недійсним.
Не скасування апеляційним судом постанови судді Драбівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2024 року, якою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 , через те що в цій частині судове рішення апеляційним судом не переглядалось, адже воно не стосувалось інтересів потерпілого, не свідчить про неможливість притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим апеляційний суд, скасовуючи 12 квітня 2024 постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 23 січня 2024 року про закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП справи за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та направивши матеріали до органу досудового розслідування, виходив, зокрема, з того, що суд першої інстанції не надав належної оцінку складеним документам з приводу ДТП за участі потерпілого ОСОБА_4 : висновок щодо результатів огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, схему місця ДТП, що підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Багінського А.М.
Апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного перегляду за безпосередньої участі захисника Багінського А.М.., було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Разом з тим під час перевірки доводів апеляційної скарги не встановлено підстав для закриття справи.
Отже розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Багінського А.М. у цьому випадку не є безумовною підставою для скасування постанови судді.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника Багінського А.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Драбівського районного суду Черкаської області від 18 червня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук