Рівненський апеляційний суд
Іменем України
21 листопада 2024 року м. Рівне
Справа № 569/14392/24
Провадження № 11-сс/4815/353/24
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
законного представника - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року про продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024180000000576 від 03.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 та продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування до 28 грудня 2024 року включно.
Також покладено на підозрюваного наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; заборонити спілкуватися з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, не містить належних та достатніх мотивів і підстав її ухвалення в частині продовження строку застосування запобіжного заходу. Вважає, що покликання органів слідства та суду на ризик переховування, який не змінювався від початку розслідування кримінального провадження, у зв'язку з наявністю в підозрюваного паспорту для виїзду закордон, свідчить про формальний підхід до розгляду питання про можливість і доцільність продовження застосування саме цілодобового домашнього арешту до останнього. При цьому звертає увагу, що на виконання ухвали Рівненського апеляційного суду від 15.08.2024 року ОСОБА_6 здав на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що підтверджується довідкою №36 від 16.08.2024 року, яка міститься в матеріалах справи, що, на її думку, нівелює ризик втечі підозрюваного за межі України незважаючи на його неповнолітній вік та проживання батька в Республіці Польща, про що стверджують прокурор та слідчий.
Наголошує, що від початку досудового розслідування ОСОБА_6 та сторона захисту залишаються налаштовані на співпрацю з органом досудового розслідування для встановлення обставин злочину, звертаються до слідчого та прокурора із клопотаннями, зокрема, про допит свідків, ініціюють проведення слідчого експерименту, що свідчить про те, що поведінка сторони захисту спрямована виключно на виконання завдань кримінального провадження. Зазначає, що у висновку спеціаліста за результатами психологічного обстеження вказано, що знесиленість, швидка втомлюваність та пасивність почали впливати на здоров'я ОСОБА_6 , а зважаючи на його вікові особливості, формування рис характеру, сприйняття навколишнього світу, йому надзвичайно важливо реальні та безпосередні соціальні стосунки, бути частиною соціуму, що дозволить йому подолати психологічні труднощі під час подальших судових розглядів.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 30 жовтня 2024 року та постановити нову, якою задовольнити частково клопотання прокурора та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22:00 год. по 06:00 год..
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного, його захисника та законного представника про задоволення апеляційної скарги та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби, думку прокурора, який просив залишити оскаржувану ухвалу без зміни, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення 03.08.2024 року близько 18.30 год. в дворі будинку АДРЕСА_2 в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_9 кримінального правопорушення, яке полягає в умисному протиправному заподіянні смерті останньому шляхом завдання не менше чотирьох ударів ножем в ділянку живота та тулуба, в результаті чого потерпілий того ж дня помер.
04.08.2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії» вказав, що за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п.1 п.п.с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання прокурора зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані не в повному обсязі, а викладені в апеляційній скарзі доводи є слушними з огляду на наступне.
Так, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про існування підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, достатньо обґрунтованої для застосування до нього запобіжного заходу, оскільки даний факт підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах провадження та проаналізовані судом першої інстанції.
Однак наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, обумовлена головною мірою суворістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, і ця обставина сама по собі не є достатньою підставою для застосування до останнього одного з найбільш суворих запобіжних заходів. Крім того, висновок суду щодо наявності відносно підозрюваного ризику переховування від органу досудового розслідування та суду у даному кримінальному провадженні не є цілком безпідставними, втім, на думку колегії суддів, запобігти йому у даному випадку можна і в менш обтяжливий спосіб, ніж перебування підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 вказала, що ОСОБА_6 виконує покладені на нього обов'язки, раніше не судимий, є студентом, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони. Зазначила, що підозрюваний бере участь у всіх слідчих діях, з'являється за викликом до слідчого та прокурора, тобто зацікавлений у проведенні швидкого та повного досудового розслідування.
Прокурор в апеляційному суді підтвердив виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та вказав, що з 05.11.2024 року ОСОБА_6 перебуває під цілодобовим домашнім арештом без електронного засобу контролю, і за цей час інформації про намагання переховуватися чи даних про порушення обов'язків останнім до органів слідства не надходило.
Крім того підозрюваний вказав на погіршення стану здоров'я, швидку втомлюваність та знесиленість від нестачі свіжого повітря, тому просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який з можливістю відвідувати коледж, в якому він навчається та спілкуватися з ровесниками.
Колегією суддів приймаються до уваги доводи захисника та підозрюваного, а також дані про його особу, який раніше не судимий і будь-які відомості про причетність його до іншої протиправної діяльності, ніж інкримінований злочин, відсутні. ОСОБА_6 має постійне місце проживання у м. Рівне, проживає з матір'ю, є студентом, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, а тому має міцні соціальні зв'язки, що у свою чергу виступає певним важелем стримання від реалізації встановленого ризику.
При цьому, на думку апеляційного суду, слідчою суддею не враховано висновок за результатами психологічного обстеження неповнолітнього підозрюваного, згідно якого ОСОБА_6 проявляє ознаки тривожного розладу: підвищена тривожність, поганий сон, відчуття постійної небезпеки та емоційна нестабільність. Також у висновку зазначено, що діагностичні методи, спостереження під час допитів, індивідуальні бесіди з ним вказують на глибокий травматичний плив подій на психоемоційний стан підлітка, тому зважаючи на вікові особливості ОСОБА_6 . надзвичайно важливо підтримувати соціальну активність, що включає відвідування уроків та інших навчальних заходів, що дозволить йому зберегти відчуття нормальності та допоможе подолати психологічні труднощі під час подальших судових розглядів.
З огляду на наведене, застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на даному етапі досудового розслідування колегія суддів вважає занадто суворим та приходить до висновку про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби.
В апеляційному суді підозрюваний вказав, що він навчається в Рівненському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі на другому курсі, де навчання розпочинається о 08.30 год. та триває до 15.00 год..
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби, а саме з 17:00 год. до 07 год. 30 хв. наступної доби з врахуванням витрати часу на дорогу з дому до коледжу та навпаки.
Однак, в разі недотримання підозрюваним умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період доби, орган досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
За таких обставин апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням згідно п.2 ч.3 ст.407 КПК України нової ухвали апеляційного суду.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року про продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024180000000576 від 03.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, скасувати.
Клопотання прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента, раніше не судимого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 17 год. 00 хв. по 07 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 . на строк до 28 грудня 2024 року з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити спілкуватися з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 28 грудня 2024 року.
Виконання ухвали покласти на Рівненське районне управління поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3