Р І Ш Е Н Н Я№ 127/28991/24
14 листопада 2024 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Дзіся А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Дзіся Андрія Романовича звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування. У позові просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 в сумі 246 118,29 грн. та судові витрати.
В позовній заяві зазначено, що 10.11.2022 Вінницьким окружним судом Вінницької області у справі№120/7345/22 зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 та є єдиним спадкоємцем належного йому майна.
Після смерті чоловіка позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області із запитом щодо можливості отримання коштів, на виконання судового рішення, які не отримав її чоловік за життя, але їй у цьому було відмовлено.
З відмовою відповідача виплатити їй пенсію чоловіка в порядку спадкування відповідач не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання. (а.с.30)
Представник відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області - Лівандовська О.В. подала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що 10.11.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №120/7345/22 за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволено та зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 01.04.2019. На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області з 01.04.2019 проведено перерахунок та виплату суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Сума доплати становить 246 118,39 грн. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Станом на 17.10.2024 в ГУ ПФУ у Вінницькій області обліковується 26 221 судових рішень, виплати за якими підлягають виплаті за окремою бюджетною програмою. Позивач повинна була звернутися з заявою про заміну сторони у виниклих правовідносинах. Також відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору. (а.с.37-38)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. (а.с.47)
Позивача ОСОБА_1 та її представник - адвокат Дзісь А.Р. в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області - Лівандовська О.В. в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Просить прийняти рішення у справі відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с.58 на звороті).
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 05.04.1972 Сиваківською сільською радою Липовецького району, Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_4 . (а.с.6 на звороті)
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.03.2023, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.6)
Відповідно до копії довідки №623/02-14 від 08.07.2024, виданої державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Вікторією Березовською, згідно з матеріалами спадкової справи №85/2023, відкритою до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем померлого за законом є його дружина - ОСОБА_1 . Онук спадкодавця - ОСОБА_5 відмовився від належної йому частки у спадщині на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_1 . Відповідно до інформації, наявної у спадковій справі, інших спадкоємців, передбачених законом, у померлого немає. (а.с.10)
12.08.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Дзісь А.Р. звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області з адвокатським запитом, в якому повідомив про те, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , та просив надати інформацію щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №120/7345/22, розрахунок заборгованості на виконання рішення суду та інформацію щодо можливості переведення заборгованості на спадкоємця. (а.с.8)
На вказаний запит ГУ ПФУ у Вінницькій області 19.08.2024 надало відповідь №0200-0304-8/82689, з якої вбачається, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №120/7345/22 ГУ ПФУ у Вінницькій області ОСОБА_2 проведено перерахунок та виплату пенсії. Перерахування було здійснене, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Заборгованість, що була нарахована ОСОБА_2 за рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №120/7345/22 в розмірі 246 118,39 грн. обліковується Головним управлінням в Реєстрі судових рішень. Оскільки чинним законодавством не передбачено переведення вказаної заборгованості на спадкоємців, вказане питання необхідно вирішувати в судовому порядку. (а.с.9)
Таким чином ОСОБА_2 за життя не отримав присуджених йому наведеним вище рішенням адміністративного суду кошти в сумі 246 118,39 грн. Вказана обставина не заперечується учасниками справи, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що дружина померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , та після його смерті прийняла спадщину.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звернулася за виплатою нарахованої, але невиплаченої пенсії ОСОБА_2 , упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а тому вказана сума недоотриманої ним пенсії перейшла у спадщину, яку можуть отримати члени його сім'ї та/або інші особи.
Оскільки сума у розмірі 246 118,39 грн., нарахована ОСОБА_2 . Головним управлінням ПФУ у Вінницькій області на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №120/7345/22, залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, а ОСОБА_1 успадкувала належну ОСОБА_2 вказану суму пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, суд дійшов висновку, що заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення її порушених спадкових прав.
Твердження представника відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області про те, що позивачу слід було звертатися з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, суд до уваги не бере, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішень суду, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17, а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі № 428/3913/20, від 30 листопада 2022 року справа № 638/19167/19.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішений за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 28 листопада 2023 року у справі №420/244/20 та від 18 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, спосіб захисту порушених прав позивачем обрано вірно, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 968,94 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52, 379 КАС України, ст. 1, 15 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 1217, 1219, 1223, 1227, 1261,ЦК України, ст. 16, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 в сумі 246 118,29 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 968,94 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження юридичної особи: м. Вінниця, вул. Зодчих, 22.
Повний текст рішення складено 22.11.2024.
Суддя