Провадження № 1-кп/643/824/24
Справа № 643/11293/24
22.11.2024 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12024221170003018 від 30.08.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта незакінчена вища, пенсіонера, розлученого, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
30.08.2024 року, близько 09 годин 40 хвилин, точний час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та строк дії якого неодноразово продовжувався, перебував у службовому приміщенні КОЖК «Призма 293» за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник конфлікт з директором КОЖК «Призма 293» ОСОБА_4 , в ході якого вони штовхали один одного. Після вказаного конфлікту ОСОБА_4 покинув приміщення, залишивши на підлозі свій мобільний телефон ТМ «Xiaomi MI9», який випав у нього в ході штовханини. Після цього ОСОБА_6 , який залишився у приміщенні, побачив вказаний мобільний телефон та в цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Далі, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон ТМ «Xiaomi MI9», вартістю згідно з висновком експерта 3602 грн., який належить ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3602 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленого як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. Крім того, зазначив, що 30 серпня 2024 року прийшов до керівника КОЖК «Призма 293» ОСОБА_4 з'ясувати, чому такі високі тарифи на комунальні послуги. Між ними виник конфлікт та почалася штовханина. ОСОБА_4 вийшов з кабінету і він побачив на підлозі мобільний телефон, не втримався, взяв цей мобільний телефон та відніс додому. Телефон віддав добровільно, коли до нього приїхала поліція.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що працює виконавчим директором КОЖК «Призма 293» за адресою: АДРЕСА_3 . 30 серпня 2024 року до нього звернувся ОСОБА_6 стосовно нарахувань по комунальним тарифам. Він вийшов з кабінету до бухгалтера, щоб взяти справу по квартирі ОСОБА_6 , однак останній напав на нього, вибив з рук
мобільний телефон ТМ «Xiaomi MI9». Коли ОСОБА_6 пішов, то телефон потерпілий вже не знайшов. Подзвонив ОСОБА_6 , однак той сказав, що телефон не поверне. Раніше ОСОБА_6 теж приходив на прийом, погрожував і потерпілому, і бухгалтеру. Телефон до цього часу не повернули.
За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наслідки, які настали від його скоєння, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєного правопорушення, позицію потерпілого та данні про особистість обвинуваченого.
Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, відповідно до ч.2 ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Обвинувачений раніше не судимий, пенсіонер, має постійне місце мешкання. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливо без ізоляції від суспільства, а тому, призначаючи йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він засуджується, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що підстав для вирішення питань, пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Судові витрати підлягають стягненню в доход держави з винної особи.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 ч.15 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Згідно з п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт на майно, яке вилучене 30.08.2024 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: мобільний телефон ТМ Redmi MI9 з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , котрий був опечатаний до полімерного сейф-пакету НПУ за №PSP1254190, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2024 року (справа № 643/10091/24, провадження № 1-кс/643/1087/24).
Речовий доказ - CD-R диск для лазерних систем зчитування з наявним відеофайлом - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - мобільний телефон ТМ Redmi MI9 з IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який зберігається в камері схову речових доказів Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області за квитанцією про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 02598 від 25.09.2024 року - повернути за належністю ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати на користь держави за проведення судово-товарознавчої експертизи № 7021 від 23.09.2024 у сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп.
Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Прокурору, ОСОБА_6 копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1