Ухвала від 22.11.2024 по справі 642/7373/24

22.11.2024

Справа № 642/7373/24

Провадження № 1-кс/642/4005/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м.Харкова клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за №12024221220001687 від 17.11.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова звернувся прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування зазначила, що слідчим відділом СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено 17.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12024221220001687 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, 16.11.2024 до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення оператора служби " НОМЕР_1 " про те, що за адресою: АДРЕСА_1 " водій автомобіля KIA MAGENTIS д.н.з. " НОМЕР_2 " ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не впорався із керуванням та здійснив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був доставлений бригадою ШМД до лікарні із діагнозом ЗЧМТ, СГМ, ушиблена рана височної області, закритий перелом правої ключиці. (ЖЄО 16244 від 16.11.2024)

16.11.2024 слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 проведено огляд місця зазначеної дорожньо-транспортної події, у ході якого встановлено, що велосипед Fluer, білого кольору, має сліди механічних пошкоджень, які утворились від ДТП.

18.11.2024 слідчим ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 , було винесено постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, а саме: велосипед Fluer, білого кольору , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, враховуючи положення ст. 98 КПК України, велосипед Fluer, білого кольору, є речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Прокурор зазначила, що з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або відчуження вилученого майна, виникла необхідність в арешті велосипеду Fluer, білого кольору шляхом надання слідчому та прокурору можливості зберігати вилучений транспортний засіб на майданчику і стоянці для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.01.2012.

Крім того, вказаний транспортний засіб необхідний для проведення судових авто технічних експертиз з метою встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.

Таким чином, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене.

Враховуючи що потреби досудового розслідування в отриманні речей та предметів, які можуть бути використані як докази під час досудового розслідування та судового розгляду для встановлення обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, та забезпечення вироку неможливо задовольнити без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а його утримання органом досудового розслідування під час слідства жодним чином не порушить справедливої рівноваги між вимогами суспільного інтересу та необхідністю захисту основних прав зацікавлених осіб, з метою збереження речових доказів прокурор просила задовольнити клопотання про накладення арешту на майно.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про слухання справи за її відсутності, клопотання підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини.

У судове засідання власник велосипеду ОСОБА_8 не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглянувши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про обгрунтованість вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Одним із процесуальних джерел доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є речові докази.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Стаття 167 КПК України встановлює підстави для тимчасового вилучення майна, яке може вилучатися до вирішення питання про арешт такого майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати що вони використані як засоби кримінального правопорушення та (або) зберегли його сліди (п.1 ч. 2 ст. 167 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що 16.11.2024, у період часу з 15.30 по 16.30 слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 проведено огляд місця зазначеної дорожньо-транспортної події, у ході якого встановлено, що велосипед Fluer, білого кольору, має сліди механічних пошкоджень, які утворились від ДТП.

Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_7 від 18.11.2024 вилучений в ході огляду місця ДТП велосипед визнано речовим доказом.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому, відповідно до ч.ч.4, 6, 9-11 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно із вимогами ст. 100 КПК України та п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі вищевказаних речових доказів, які вилучені в ході обшуку на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.

У зв'язку з необхідністю проведення експертиз, детального огляду вилученого речового доказу потрібно накласти арешт, зокрема згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що майно, яке було вилучене слідчим в ході проведення огляду місця ДТП, може містить на собі відомості, які будуть використанні як доказ факту обставин, що встановляються під час кримінального провадження, а тому в силу ч.2 ст. 91 КПК України підлягають перевірці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 173 КПК України прокурором доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, проведення експертиз та інших слідчих дій у кримінальному провадженні, збереження від втрати, знищення чи перетворення вилученого майна, задля використання його у доказових цілях, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку, розумним та співрозмірним обмеженню права власності, буде накладення арешту на вилучене майно.

Суд зазначає, що належне забезпечення збереження вказаних вище речових доказів можливе лише за умови накладення на нього арешту із забороною у відчуженні, користуванні та розпорядженні ним.

Враховуючий, що повернення майна його власнику, може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, проведення судових автотехнічних експертиз слідчий суддя дійшов висновку, про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за №12024221220001687 від 17.11.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на велосипед Fluer, білого кольору , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.

Зберігати велосипед на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
123227854
Наступний документ
123227856
Інформація про рішення:
№ рішення: 123227855
№ справи: 642/7373/24
Дата рішення: 22.11.2024
Дата публікації: 25.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.11.2024)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 21.11.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
22.11.2024 12:00 Ленінський районний суд м.Харкова
22.11.2024 12:10 Ленінський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРИМАЙЛО АНЖЕЛІКА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
ГРИМАЙЛО АНЖЕЛІКА МИХАЙЛІВНА