Справа № 953/10599/24
н/п 2/953/4262/24
"22" листопада 2024 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (ЄДРПОУ: 42206328, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10) про визнання дій незаконними та зобов'язання поновити електропостачання за тарифами для побутового споживача, -
встановив:
18.11.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати дії ПАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» щодо заміни йому тарифної категорії з «Побутовий споживач» на «Малий непобутовий споживач» незаконними; зобов'язати ПАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» поновити електропостачання позивачу за тарифом «Побутовий споживач» за об'єктом споживання: гараж літери «Г», площею 17, 8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_2 ; зобов'язати ПАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» провести перерахунок вартості наданих послуг за адресою розташування належного йому на праві власності гаражу літери «Г» вул. Мала Гончарівська, 3 у м. Харкові з 01.07.2024 за тарифом «Побутовий споживач»; витребувати у відповідача копію заяви-приєднання за підписом ОСОБА_1 до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 08.04.2024 №950001271061.
Зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Київським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є надання споживчих послуг за об'єктом споживання: гараж літери «Г», площею 17, 8 кв.м, розташованого за адресою: вул. Велика Гончарівська, 3 у м. Харкові, територіально розташоване в Новобоварському районі м. Харкова, та за територіальною підсудністю відноситься до території обслуговування Жовтневого районного суду м. Харкова, суд вважає, що у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Таким чином, розгляд вказаної цивільної справи має здійснюватися Жовтневим районним судом м. Харкова.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне направити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Харківенергозбут» про визнання дій незаконними та зобов'язання поновити електропостачання за тарифами для побутового споживача за територіальною підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя
Ухвалив:
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (ЄДРПОУ: 42206328, адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10) про визнання дій незаконними та зобов'язання поновити електропостачання за тарифами для побутового споживача направити за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Харкова.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Муратова