Справа № 638/21993/24
Провадження № 1-кп/638/2102/24
Іменем України
22 листопада 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №22023220000000438 від 01.04.2023 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм, Харківської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не заміжньої, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий 13.03.2001 року Ізюмським МРВ ГУМВС України в Харківській області, не страждаючої на тяжкі захворювання, яка не є інвалідом, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт № 22023220000000438 від 01.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України.
22 листопада 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 , в якому прокурор просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, були отримані докази того, що з високим ступенем ймовірності обвинувачена ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені вимогами ст. 177 КПК України.
Обвинуваченій ОСОБА_5 інкримінуються злочини, покарання за які передбачено на строк до 12 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі не застосування запобіжного заходу, є підстави вважати, що остання може виїхати за межі території України та переховуватися від суду.
Обвинувачена може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному проваджені, які неодноразово допитувалися у цьому кримінальному провадженні та експертів, висновки яких є складовою частинок доказовою бази.
Крім того, ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується.
Вищевказані обставини, а також те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, які полягали у пособництві шляхом надання засобів для здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, за відсутності ознак державної зради, вчинених за попередньою змовою групою осіб, вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосувати стосовно ОСОБА_5 більш м'які запобіжні заходи не вбачається можливим, оскільки ризики, встановленні судом при обрані запобіжного заходу в ході досудового розслідування на момент внесення даного клопотання не зникли та не зменшились.
28.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.
25.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 та ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України.
28.08.2024 стосовно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У подальшому, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 продовжено.
У зв'язку з тим, що Київським районним судом м. Харкова його продовжено до 28.11.2024 включно, а зміна запобіжного заходу на більш м'який може перешкодити судовому розгляду обвинувального акту, прокурор просить продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Крім того, прокурор, керуючись положеннями ст. 183 КПК України, просить не визначати обвинуваченій ОСОБА_5 заставу.
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав повністю, просив задовольнити.
Обвинувачена заперечувала проти клопотання прокурора, просила більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 підтримала позицію обвинуваченої.
Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років.
При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях - злочинах, суд вважає, що застосування відносно неї більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у зв'язку з чим вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 20 січня 2025 року.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч.6 ст. 111-1 КК України, розмір застави обвинуваченій не визначається.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 314, 315, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення застави - до 20 січня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1