Справа № 350/2088/23
Номер провадження 1-кп/350/64/2024
21 листопада 2024 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Верхній Струтин Рожнятівського району Івано-Франківської області, вдівця, охоронця філії «Нафтозахист-Захід» Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтозахист», з загальною середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2023 року за № 12023091220000174,
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у період дії оголошеного в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану із 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні» та який в подальшому неодноразово продовжувався і зокрема Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ, з 05:30 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, вчинив умисний корисливий злочин проти власності при наступних обставинах.
Так, на початку жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , їдучи дорогою в урочищі «Дуброва», що в селі Верхній Струтинь Калуського району Івано-Франківської області, побачив купу із обрізками хвойної деревини (ошвари), після чого у нього виник умисел на їх викрадення з метою подальшого їх використання як дров для обігріву житлового будинку свого брата ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю І групи.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 19 жовтня 2023 року ОСОБА_4 попросив своїх братів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у володінні якого перебуває автомобіль марки «FAW» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 , перевезти обрізки хвойної деревини (ошвари) до будинку брата ОСОБА_4 , на що останні погодились.
Маючи корисливий умисел, з метою вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_4 в цей же день близько 16 год. 20 хв. спільно із братами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі марки «FAW» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 приїхали в урочище «Дуброва», що в селі Верхній Струтинь Калуського району Івано-Франківської області. Прибувши на місце, ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи корисливий умисел та мотив особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно, спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким не було відомо про злочинні наміри останнього, порізали обрізки хвойної деревини (ошвари), що належали потерілому ОСОБА_10 за допомогою бензопили марки «Stihl МS 180», власником якої є ОСОБА_4 , після чого завантажили їх у зазначений вище автомобіль та перевезли до будинку ОСОБА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 було завдано матеріальних збитків на суму 1500 гривень.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковно за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.
В ході судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, пославшись на те, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив 19 жовтня 2023 року крадіжку майна потерпілого ОСОБА_10 , чим заподіяв йому матеріальну шкоду на суму 1500 гривень. 9 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушеннята деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого сума вчиненої обвинуваченим крадіжки на теперішній час є дрібною крадіжкою, так як її розмір не перевищує два неоподатковуваних мінімума для працездатної особи, що становить - 3028 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити, кримінальне провадження щодо нього закрити.
Потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, при цьому зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, та не заперечував щодо закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що клопотання є обгрунтованим, так як сума викраденого обвинуваченим майна не перевищує два неоподатковуваних мінімума для працездатної особи, та на теперішній час діяння вчинене обвинуваченим є дрібною крадіжкою.
Суд, заслухавши позицію обвинуваченого, роз'яснивши йому правові наслідки закриття кримінального провадження на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України та його право заперечувати проти закриття кримінального провадження, думку прокурора, потерпілого, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, а також матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про задоволення клопотання захисника обвинуваченого, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 286 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Втрата чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 479-2 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (частина перша статті 5 Кримінального кодексу України).
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для кваліфікації злочинів чи адміністративних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2024 року становить 3028 гривень, тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становить - 1514 гривень на 2024 рік, та відповідно два неоподатковуваних мінімуми становлять - 3028 гривень.
Отже, з урахуванням викладеного вище, крадіжка майна вартістю до 3028 гривень наразі відноситься до адміністративного правопорушення та не є кримінально караним діянням.
Відповідно до частини першої статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду зазначених в Постанові від 13 січня 2021 року у справі № 306/7567/12, за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 Кримінального кодексу України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у Кримінальному кодекі України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Аналогічні висновки містить постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 345/3522/18.
У випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Отже, наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Тож, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028 гривень у зв'язку з чим дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, має зворотну дію у часі, а тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
ОСОБА_4 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні 19 жовтня 2023 року кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій в умовах воєнного стану та сума завданої кримінальним правопорушенням шкоди становить 1500 гривень.
Так як вартість викраденого ОСОБА_4 майна не перевищує 3028 грн., вчинене ним діяння перестало бути кримінально караним на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про скасування арешту майна суд вирішує в порядку статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальні витрати у криміальному провадженні відсутні.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, статтями 2, 5 Кримінального кодексу України, пунктом 4-1 частини першої, частини другої статті 284, статтями 372, 479-2 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2023 року за № 12023091220000174 закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_10 , що згідно положень частини сьомої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Скасувати арешт на: автомобіль марки «FAW» білого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 , обрізки хвойних дерев (ошвари) в загальній кількості 1,5 м.куб. та бензопилу марки «Stihl МS 180», який був накладений ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2023 року у справі № 350/1855/23, провадження № 1-кс/350/431/2023.
Речові докази: автомобіль марки «FAW» білого кольору державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 27 жовтня 2023 року був визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - залишити за останнім;
обрізки хвойних дерев (ошвари) в загальній кількості 1,5 м.куб., які згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 27 жовтня 2023 року були визнані речовими доказом та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - повернути потерпілому ОСОБА_10 ,
бензопилу марки «Stihl МS 180», яка згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 27 жовтня 2023 року була визнана речовим доказом та передана на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити за останнім;
СD-R диск з відеозаписом з камери відеоспостереження ТОВ "Солар Енерджі ІФ", який згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 23 жовтня 2023 року був визнаний речовим доказом та переданий суду прокурором - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали після її проголошення вручити ОСОБА_4 , учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в канцелярії суду.
Суддя: ОСОБА_1