Справа № 349/2026/24
Провадження № 1-кс/349/487/24
іменем України
22 листопада 2024 року м. Рогатин
Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
власниці майна ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянув клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні № 12024091210000180 про арешт майна,
встановив:
21 листопада 2024 року слідчий - заступник начальника слідчого відділення ВП № 4 (м. Рогатин) ОСОБА_3 за погодженням з прокурором ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя, перевіривши додані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024091210000180 від 11 листопада 2024 року, встановив наступні обставини.
Слідчим відділом відділення поліції № 4 (м. Рогатин) здійснюється досудове розслідування у зв'язку з тим, що 20 листопада 2024 до чергової частини відділення поліції № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшов рапорт слідчого слідчого відділення відділення поліції № 4 (м. Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_7 , що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024091210000180 від 11 листопада 2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, було встановлено, що громадянка ОСОБА_8 , завербувала громадянок ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 , для виїзду за кордон до Польської Республіки з метою їх подальшої сексуальної експлуатації. 20 листопада 2024 року громадянка ОСОБА_8 , повинна була здійснювати вивіз завербованих осіб до Польської Республіки транспортним засобу міжнародного перевізника.
Під час проведення досудового розслідування, 20 листопада 2024 року начальником слідчого відділення відділення поліції № 4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області майором поліції ОСОБА_11 , під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, проведено обшук затриманої особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 . Під час затриманнябуло виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung A 12», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , з сім-карткою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 у силіконовому чохлі червоного кольору, який поміщено до спецпакета PSP1138631; дорожню валізу червоного кольору «Ochnik» з вмістом особистих речей (косметичні засоби, засоби особистої гігієни, білизна, одяг), яку опечатано паперовою биркою з підписами понятих; грошові кошти - 1964 гривні, 263,55 євро, 1329,49 злотих, які поміщено до спеціального пакета PSP1138635.
Вилучені речі визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з наявністю достатніх підстави вважати, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою проведення слідчих та процесуальних дій, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
Слідчий - заступник начальника слідчого відділення ВП № 4 (м. Рогатин) ОСОБА_12 у судовому засіданні клопотання підтримав частково щодо накладення арешту на мобільний телефон та грошові кошти.
ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо накладення арешту на валізу з особистими речами, щодо інших предметів -телефону, грошових коштів - покладалися на розсуд суду.
Вислухавши доводи слідчого, пояснення власниці майна і захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З копії витягу з ЄРДР від 11 листопада 2024 року вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091210000180 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303 КК України, ч.2 ст.149 КК України, розпочато досудове розслідування.
20 листопада 2024 року о 11 год. 20 хв. затримано ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , що підтверджується копією протоколу від 20 листопада 2024року, складеного начальником слідчого відділення ВП №4 (м. Рогатин) ОСОБА_11 про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Постановою заступника начальника слідчого відділення ВП №4 (м. Рогатин) ОСОБА_3 від 20 листопада 2024 року, вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України речі: мобільний телефон марки «Samsung A 12», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , із сім-карткою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , в силіконовому чохлі червоного кольору, дорожню валізу червоного кольору марки «Ochnik» із вмістом особистих речей (косметичні засоби, засоби особистої гігієни, білизна, одяг); грошові кошти - 1964 гривні, 263,55 євро, 1329,49 злотих, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно п. 4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи, що тимчасово вилучене майно - мобільний телефон марки «Samsung A 12», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , із сім-карткою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , в силіконовому чохлі червоного кольору, грошові кошти -1964 гривні, 263,55 євро, 1329,49 злотих в межах цього кримінального провадження визнано речовим доказом, правову підставу для арешту майна - з метою забезпечення його збереження, достатність доказів, що вказують на ймовірність вчинення кримінального правопорушення, доходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на тимчасово вилученей мобільний телефон, грошові кошти шляхом заборони права на користування, відчуження та розпорядження цим майном.
Щодо накладення арешту на дорожню валізу червоного кольору марки «Ochnik» із вмістом особистих речей (косметичні засоби, засоби особистої гігієни, білизни, одягу) слід відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна є підставою для негайного повернення особі частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. 170-173, 175 КПК України,
постановив:
Клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні № 12024091210000180 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно шляхом заборони права користування, відчуження та розпорядження майном, а саме мобільним телефоном марки «Samsung A 12», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 з сім-карткою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 в силіконовому чохлі червоного кольору, грошові кошти - 1964 гривні, 263,55 євро, 1329,49 злотих.
У накладенні арешту на дорожню валізу червоного кольору марки «Ochnik» із вмістом особистих речей (косметичні засоби, засоби особистої гігієни, спідня білизна, одяг) - відмовити.
Дорожню валізу червоного кольору марки «Ochnik» з вмістом особистих речей повернути власниці ОСОБА_4 .
За ч.1 ст.174 КПК України власник майна як особа, яка не була присутня при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна.
На підставі ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1