Справа №348/1618/24
19 листопада 2024 року м. Надвірна
Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог:
ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 05.03.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000,00 грн., строком користування до 25.02.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% в день (726,35% річних).
26.01.2024 між ТОВ «СЛОН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ- ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 2601-24-1 від 26.01.2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки для погашення заборгованості за позикою та комісією, відповідно до умов Договору позики.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 26.01.2024 утворилась заборгованість у розмірі 111415,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами, відповідно до п. 1.5 кредитного договору.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Стислий виклад позиції сторін:
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак від нього поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»» заборгованість в сумі 111415,50 грн., та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить трекінг поштового відправлення з відміткою про вручення поштового відправлення одержувачу особисто, СМС-повідомленням на номер мобільного телефону та на адресу електронної пошти, вказані в Анкеті-Заяві. Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.07.2024 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Станом на день винесення рішення відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, що 05.03.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продкуту «Комфортний» за № 944250, шляхом перерахування готівкових коштів позичальнику на його картковий рахунок, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000,00 грн., строком користування до 25.02.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% в день (726,35% річних) (а.с. 9-15).
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, строк кредиту становить 357 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 17 днів.
Згідно п. 1.5.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.
У відповідності до п. 1.7, 1.8 кредитного договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 52040,79% (за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 121564,50 грн. (за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом).
За змістом п.п. 2.1, 2.4 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 договору.
Згідно з п. 5.1 кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути суму кредиту у повному обсязі в термін, визначений графіком платежів.
Відповідно до умов паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем, відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
Згідно п. 4.4 крединого договору, відповідач зобов'язався у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Вказаний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису відповідача.
Позивачем було перераховано кошти на платіжну картку відповідача згідно кредитного договору, а саме: 05.03.2023 о 10.12 год. на суму 15000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙПЕК УКРАЇНА» 9442501678011129, картка № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙПЕК УКРАЇНА» № 20240130-1084 від 30.01.2024 (а.с. 17).
26.01.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ- ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 2601-24-1 від 26.01.2024, відповідно до умов якого право вимоги за про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2601-24-1 від 26.01.2024, ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 111415,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами.
Після отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором позивачем не здійснювалось нарахування пені та інших штрафних санкцій.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 26.01.2024 становить 111415,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами, відповідно до п. 1.5 кредитного договору за ставкою 1,99 за кожен день користування (726,35% річних) за період з 05.03.2023 по 26.01.2024 (а.с. 16).
Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:
Згідно положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 статті 181 ГК України, господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Як встановлено судом, між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_2 05.03.2023 укладено договір про надання споживчого кредиту № 944250, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 15000 грн. Умови користування (строки повернення, проценти за користування, загальний розмір кредиту, тощо) визначені крединим договором та доведені до відома сторін, що підтверджується їх підписами у договорі.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді електронного документа, та підписання кредитного договору здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором (С113) відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, та надало йому кредит в розмірі 15000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Відповідач належним чином оплату за кредитним договором не здійснював, у зв'язку із чим утворилась заборгованість по спраті кредиту та відсотках за користування кредитом.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися у встановлений зобов'язанням строк, належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об'ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов'язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з'ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування».
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
У статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» наведено визначення термінів, які вживаються в цьому Законі, зокрема: договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегульовано в частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит процентів, комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Зі змісту укладеного кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір та поспорт споживчного кредиту містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Договір про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов'язковими для виконання позичальником.
Отже, в даному випадку позивачем було надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитного договору та розміру заборгованості, а відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.
26.01.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 2601-24-1, відповідно до умов Договору ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 2601-24-1 від 26.01.2024, ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 111415,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами.
У даній справі позивач зобов'язаний довести перехід права вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 від ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
Згідно п. 5.1. Договору факторингу, права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання сторонами відповідного реєстру боржників.
Реєстр боржників, по встановленій формі, підписано сторонами та скріплено печатками 26.01.2024. Фактором ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» здійснено повну оплату Клієнту ТОВ «Слон Кредит» права вимоги, що переходить, згідно платіжної інструкції № 601 від 26.01.2024.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс».
Після переходу права вимоги ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 26.01.2024 наявна заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 в розмірі 111415,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами, відповідно до п. 1.5 кредитного договору за ставкою 1,99 за кожен день користування (726,35% річних) за період з 05.03.2023 по 26.01.2024.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 порушив обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов'язань, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 111415,50 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 111415,50 грн., позивачем ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» сплачено судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» в розмірі 2422,40 грн.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» надано суду Договір про надання юридичних послуг № 03/07/2023, укладений 03.07.2023 між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та адвокатом Руденком К.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність, видану ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» адвокату Руденку К.В. на представництво інтересів товариства в судах України, акт приймання-передачі наданих послуг № 34 від 08.02.2024, до Договору № 03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03.07.2023, де наведено перелік виконаних робіт (підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості), платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 635 від 09.02.2024 про оплату ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» адвокату Руденко К.В. за надання юридичних послуг по договору № 03/07/2023 від 03.07.2023 згідно акту № 34 від 08.02.2024 (а.с. 29-35).
Дослідивши надані адвокатом Руденком К.В. докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, ціну позову та її значення для сторін, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги, тривалість судового провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» 5000 грн. витрат на правничу допомогу.
Висновки суду:
Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» підлягають задоволенню, та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 в розмірі 111415,50 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами, відповідно до п. 1.5 кредитного договору за ставкою 1,99 за кожен день користування (726,35% річних) за період з 05.03.2023 по 26.01.2024.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. сплачених витрат на професійну правничу допомогу, а всього 7422,40 грн.
На підставі ст.ст. 4, 6, 73, 205, 207, 512, 514, 515, 526, 530, 610-612, 626-629, 638, 639, 656, 718, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 181 ГК України, ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1, 8 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 79-81, 89, 137, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. В.Гавела, буд. 4 - заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 944250 від 05.03.2023 станом на 26.01.2024 в розмірі 111415 грн. 50 коп. (сто одинадцять тисяч чотириста п'ятнадцять гривень п'ятдесят копійок), з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 96415,50 грн. - заборгованість за процентами, відповідно до п. 1.5 кредитного договору за ставкою 1,99 за кожен день користування (726,35% річних) за період з 05.03.2023 по 26.01.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. В.Гавела, буд. 4 - 7422 грн. 40 коп. (сім тисяч чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) сплачених судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: бул. В.Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Міськевич О.Я.