Справа № 344/12138/24
Провадження № 2/344/3098/24
19 листопада 2024 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Адвокат Савчук Василь Романович звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони 17.10.1996 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу у них є донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою. Зазначено, що протягом останніх років сімейне життя сторін погіршилось, кожен із них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. На даний час офіційно зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачкою носить формальний характер. Причиною розпаду сім'ї стало відчуження одне від одного на підставі кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя. Сторони вже тривалий час не проживають разом. Зазначене пов'язане із небажанням продовжувати у подальшому сімейне життя, вести спільне господарство та спільний бюджет, що дає підстави стверджувати про фактичне припинення шлюбних відносин. Просить розірвати шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем.
Представник відповідачки - адвокат Савчук Роман Романович подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що відповідачка ОСОБА_2 вважає позовні вимоги необґрунтованими. Протягом 28 років спільного подружнього життя сторонам вдалось побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Відповідачка разом із позивачем виховали дочку, підготувати її до самостійного життя. Відповідачка стверджує, що у неї не виникали у відносинах із позивачем будь-яких суттєвих конфліктних ситуацій чи принципових непорозумінь стосовно сімейного життя, виховання дитини. З огляду на відсутність будь-яких суттєвих причин для розірвання шлюбу, враховуючи тривалий період існування їхнього із позивачем шлюбу, відповідачка переконана, що подання позивачем позовної заяви є необдуманим та поспішним кроком з його сторони. Одночасно відповідачка впевнена, що збереження шлюбу відповідає інтересам обох сторін. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач не прибув у судове засідання, його представник - адвокат Савчук Василь Романович, подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Зазначає, що позиція позивача є незмінною і твердою, а тому просить задовольнити позов.
Відповідачка та її представник не прибули у судове засідання, про час і місце розгляду справи сторона відповідача повідомлялася належним чином.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про одруження, серія НОМЕР_1 , виданого 17.10.1996 року, сторони зареєстрували шлюб 17.10.1996 року у відділі РАГС Івано-Франківського міськвиконкому, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1110.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
З огляду на викладене, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати.
Також, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 51, 129 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 259, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.10.1996 року у відділі РАГС Івано-Франківського міськвиконкому, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1110 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 21.11.2024 року.