Справа № 196/1199/24
№ провадження 3/196/662/2024
22.11.2024 смт Царичанка
Суддя? ? Царичанського? ? районного суду? ? Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.04.1998, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4, ст.130 ч.1 КУпАП,-? ? ? ? ? ?
До Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.122-4, ст.130 ч.1 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №299612 від 31.08.2024 зазначено, що 31 серпня 2024 року, о 10 год. 55 хв., в смт Царичанка на перехресті вул.Царичанська та вул.Театральна, водій автомобіля Форд Мондео н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду а саме зіткнення з автомобілем TOYOTA н.з. НОМЕР_3 , не зупинився і залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.2.10А ПДР України.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №299613 від 31.08.2024 зазначено, що 31 серпня 2024 року, о 10 год. 55 хв., в смт Царичанка на перехресті вул.Царичанська та вул.Театральна, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Форд Мондео н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія під відеофіксування на б/к №№799400, 799528, із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6810, повірка чинна до 15.11.2024, результат 2,70%, тест №637, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі складених протоколів про адміністративні правопорушення, були сформовані справи: за №196/1199/24, яка надійшла до суду 09 вересня 2024 року та №196/1222/24, яка надійшла до суду 11 вересня 2024 року.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП справи відносно ОСОБА_2 про вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 ч.1,? ? ст.122-4КУпАП слід об'єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно з присвоєнням єдиного унікального номеру 196/1199/24.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 30 серпня 2024 року ввечері був в гостях у знайомих в смт Царичанка по вул.Театральна, 16, де вживав алкогольні напої. Після чого, свій автомобіль Форд Мондео залишив у знайомих біля будинку, залишив їм ключі від автомобіля, а його додому на вул.Мостову в смт Царичанка відвіз сусід знайомих. 31.08.2024 десь о 10 год. йому зателефонував ОСОБА_3 , з яким вони разом працюють, та попросив віддати інструменти, які залишилися в його автомобілі. Він пояснив ОСОБА_4 , що автомобіль залишився в центрі, на що останній запропонував пригнати автомобіль. Оскільки в нього дома є запасні ключі, то він сказав ОСОБА_4 прийти забрати ключі від автомобіля. Біля 10.30 год. ОСОБА_5 приїхав до нього на велосипеді, після чого він дав йому ключі від авто. Десь через 15-20 хвилин він побачив у вікно, як ОСОБА_5 під'їхав на його автомобілі. Він до нього вийшов, з багажнику віддав йому інструменти та повернувся додому, де випив грамів 200 горілки та ліг спати. Потім його розбудила його квартирантка ОСОБА_6 , що б він вийшов на вулицю. Коли він вийшов на подвір'я, то побачив, що від його автомобіля йде поліцейський та на в'їзді в двір стояла Тойота, а також водій цього авто та його жінка. Коли вони оглядали його автомобіль, то поліцейський почав говорити, що колір фарби подряпин, які були на задній дверці Тойоти, співпадають з кольором його авто, тобто зелені. Після цього він побачив на його авто невелику подряпину на лівій частині бамперу на якій залишилася біла фарба. Водій а/м Тойоти та його дружина почали кричати, після чого він, не бажаючи конфлікту, запитав скільки він винен за цю подряпину, на що йому сказали, що 500 доларів США. Він пішов додому виніс гроші і віддав водієві Тойоти. В цей час поліцейський щось писав на капоті автомобіля. Його ніхто не питав, чи був він за кермом його автомобіля, а сам він не хотів завдавати клопоту ОСОБА_5 . Потім йому запропонували продути алкотестер, що він і зробив. Він нічого не підписував і не надавав будь-яких пояснень. Після цього працівники поліції поїхали. Пізніше він зателефонував ОСОБА_5 та все йому розказав, на що останній відповів, що коли він переганяв його автомобіль, то виїжджаючи на вул.Кірова він бачив, як назустріч їхала біла ОСОБА_7 , але нічого не чув та не помітив.? ? ?
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що 31.08.2024 близько 10 год. він зателефонував ОСОБА_9 та попросив повернути інструменти, які залишилися в авто останнього. ОСОБА_9 сказав, що не може приїхати, так як випив та попросив пригнати його автомобіль. Близько 10.30 год. він приїхав до нього додому на велосипеді, де ОСОБА_9 виніс йому ключі від автомобіля та він пішов на вул.Театральну по машину. Він має посвідчення водія, але навички водіння іноземних автомобілів у нього слабкі. Коли він виїжджав на мостик на вул.Кірова та повернув на право, то машина сіпнулася з підйому, але на зустрічну смугу він не виїжджав. Назустріч йому по мосту рухалися автомобілі, однак того, що він зачепив інший автомобіль він не відчув. Він ще й не чує на ліве вухо. Коли він приїхав до Приймака на АДРЕСА_2 , то забрав з багажника свої інструменти та на велосипеді поїхав додому. Про ДТП дізнався в той же день десь о 15.00 год. з телефонної розмови з Приймаком. Потім він приїхав до нього додому та подивився на автомобіль, де побачив на лівому куті бамперу невелику подряпину. Це сталося у нього було вперше, можливо через брак водійського досвіду.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона проживає у кімнаті квартири, яка належить ОСОБА_2 30.08.2024 року близько 23.00 год. Приймака привезли додому та він ліг спати. Ввечері його автомобіля не було біля будинку і вона не чула, щоб він заганяв його в гараж, оскільки гараж розташований біля її вікон. 31.08.2024 Приймак прокинувся та весь день знаходився удома. Зранку вона чула, як він ходив по кімнаті та по кухні. Потім пізніше з кимось розмовляв на вулиці. Коли вона вийшла з кімнати, то побачила біля будинку автомобіль Приймака, але хто його пригнав вона не бачила. Потім ОСОБА_9 знов ліг спати, а у другій половині дня до них приїхали працівники поліції, які сказали, що на автомобілі ОСОБА_9 було скоєне ДТП. Вона розбудила ОСОБА_9 , який вийшов на вулицю, та більше з працівниками поліції вона не спілкувалася. Працівники поліції не питали у неї, чи знаходився ОСОБА_9 у цей день дома чи ні. Про те, що сталося ДТП їй не було відомо, поки не приїхали поліцейські. Приймак не розповідав їй, хто саме пригнав його автомобіль додому.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння .
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з п. 2.9.а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.10.а) у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особами, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом».
Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідно до якого керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які знаходяться в русі, повинні мати водія.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом є свідоме виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Отже, доказуванню по цій справі, насамперед, підлягає факт керування особою транспортним засобом.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження факту скоєння адміністративних правопорушень працівниками поліції надано DVD-диск з відеозаписом події та письмові пояснення свідка і потерпілого.
Однак, з дослідженого в судовому засіданні DVD-диску встановлено, що на ньому не зафіксовано факт керування ОСОБА_2 автомобілем Форд Мондео н.з. НОМЕР_2 31.08.2024 року о 10 год. 55 хв. в смт Царичанка на перехресті вул.Царичанська та вул.Театральна.
Крім того, з долучених до матеріалів справи письмових пояснень потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що очевидець (місцевий мешканець), який зупинився біля нього повідомив, що начебто прізвище водія транспортного засобу, який поїхав з місця ДТП Приймак.
Поміж тим, на наданих суду відеозаписах зафіксовано, як у момент опитування потерпілого ОСОБА_10 працівником поліції на місці події до них підійшли невідомі чоловіки які пояснили, що автомобіль, який причетний до ДТП та який залишив місце пригоди, належить Приймаку, але наскільки їм відомо, то останній не керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, будь-яких інших доказів які б спростовували пояснення самого ОСОБА_2 та допитаних в судовому засіданні свідків з яких вбачається, що 31.08.2024 року о 10. 55 хв. в смт Царичанка на перехресті вул.Царичанська та вул.Театральна, за кермом автомобіля Форд Мондео н.з. НОМЕР_2 був не ОСОБА_2 а інша особа суду не надано.
В постанові по справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019 року ВС/КАС України вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_2 суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи та надати оцінку діям, які інкримінуються особі, що притягується до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Оскільки, з долучених до матеріалів справи доказів не встановлено, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 керував автомобілем при обставинах, що зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, зазначене унеможливлює притягнення останнього до відповідальності за порушення п. 2.9а), 2.10а) ПДР України.
Сам факт складання протоколу не може бути достатнім доказом вчинення правопорушення за відсутності інших належних доказів і не звільняє уповноважену на складання протоколу особу від обов'язку збирання доказів у спосіб, визначений Законом.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та обставини, що викладені в ньому, повинні бути перевірені судом за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, за відсутності об'єктивної сторони складу правопорушення, а саме відсутності зафіксованого, або доведеного іншими належними доказами факту керування транспортним засобом ОСОБА_2 , суд позбавлений можливості кваліфікувати дії останнього за ст.122-4 та ст.130 ч.1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність у судовому засіданні вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя, -
Справи про адміністративні правопорушення за №196/1199/24 за ст.122-4 КУпАП, №196/1222/24 за ст.130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ? ? об'єднати в одне провадження та присвоїти №196/1199/24.
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 122-4, 130 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков