Справа № 215/5054/24
2/215/2230/24
22 листопада 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Савельєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, -
Стислий виклад позиції позивача.
06.08.2024 представник позивача, адвокат Севостьянова І.Г., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити факт шлюбних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право власності, виданного 30.08.1991, на квартиру в АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності , на квартиру в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову представник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 та спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_5 , яка була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, але не встигла оформити своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є донька, а саме позивач ОСОБА_1 . Однак, постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Тімошиною О.В. від 20.04.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно оскільки через розбіжності в прізвищах їй необхідно встановити факт родинних відносин між нею та її померлими батками, факт шлюбних відносин між померлими батьками, факт належності документу, що підтверджує право власності, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.
Заяви, клопотання учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Севостьянова І.Г. не з'явилися, надали заяву в якій наполягають на задоволенні позову та просять проводити розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 29.08.2024 подав заяву в якій позовні вимоги залишає на розсуд суду, та просить розглядати справу за його відсутності.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10-00 год. 08.10.2024, за правилами загального позовного провадження, витребувано інформацію.
Ухвалою суду від 08.10.2024 у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10-00 год. 22.11.2024.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається із заяви та доданих до позовної заяви матеріалів, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.06.1959, у відомостях про батьків вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 14) яка зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 29.04.1978 (а.с. 20).
Шлюб між батьками позивача, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 був зареєстрований 16 червня 1959 року Відділом реєстрації актів громаянського стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, актовий запис № 68 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10.03.2022 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.06.2023, виданим Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 11).
В матеріалах справи міститься паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: с.Новопокровка Криворізького р-ну. Дніпропетровської області (а.с. 15) та паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження: с-ще. Гриньовка Мглинського р-ну. Брянської області (а.с. 16).
Також до матеріалів справи додано військовий квиток серії НОМЕР_7 від 07.12.1967 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 17-19).
Згідно відпові Департаменту адміністративних послуг від 07.12.2023 №02-01-47/5-1771, наданої на запит нотаріуса, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.08.1986 та знятий з реєстрації 10.02.2022 та станом на 09.03.2022 за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 78 зворот), та згідно відповіді від 21.11.2023 №02-01-47/5-1668 станом на 19.12.2023 за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 70 зворот).
Відповідно до ордеру на житлове приміщення №026433 від 22.06.1989 виданого Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради народних депутатів, ордер видано ОСОБА_2 зі складом сім'ї: ОСОБА_3 , на право заняття в порядку обміну житлового приміщення, житловою площею 31,01 кв.м., яке складається з 2 кімнат за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21), та згідно свідоцтва про право особистої власності від 30.08.1991, виданого Виконавчим комітетом Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, квартира за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с. 22).
Згідно довідки №208480 від 29.02.2024 виданої КП «Криворізьке районне БТІ» ДОР, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване на праві приватної власності в КП «Криворізьке РБТІ» ДОР в реєстровій книзі №62, ст. 58, зап. 58 на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 30.08.1991 (а.с. 23).
Постановою від 20.04.2024, державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, Тімошиною О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що неможливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її померлими батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; факт шлюбних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; факт належності документу, що підтверджує право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 померлому ОСОБА_2 , а також у зв?язку з відсутністю оригіналу документу, що підтверджує право власності на спадкову квартиру за вищевказаною адресою (а.с. 12).
На запит суду, державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, ОСОБА_12 26.09.2024 надано копію спадкової справи, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиною спадкоємицею на майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої із заявою про прийняття спадщини звернулася 21.09.2023 ОСОБА_1 , у зв'язку з чим була заведена спадкова справа, свідоцтво про право на спадщину не видавалось, заповіт не посвідчувався (а.с. 66-91).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним заяву задовольнити частково.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У ч. 1 ст. 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, які встановлюються судом. Пунктом 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядує справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно п.4.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за №296/2, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема права на спадщину.
Так, факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і є маті'рю позивача та між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є батьком позивача, підтверджується наданими до справи доказами.
Щодо встановлення факту реєстрації шлюбу суд зазначає наступне.
Пунктом четвертим частини першої статті 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Встановлення факту реєстрації шлюбу між батьками позивача, про встановлення якого подано позов, має для позивача юридичне значення, оскільки в позасудовому порядку його встановити позивач позбавлена можливості, що впливає на реалізацію її спадкових прав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.06.1959, у відомостях про батьків вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 14)
При цьому, шлюб між батьками позивача, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 був зареєстрований 16 червня 1959 року Відділом реєстрації актів громаянського стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, актовий запис № 68 (а.с. 13).
Дані обставини свідчать про розбіжності прізвищ батьків позивача, а саме в свідоцтві про народження позивача вказано прізвища батьків « ОСОБА_13 , ОСОБА_13 », в той час як в свідоцтві про укладення шлюбу « ОСОБА_14 , ОСОБА_14 ».
Встановлення факту родинних відносин між дружиною чи чоловіком чинним законодавством не передбачено, оскільки між ними не має кровного споріднення, для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках.
Відповідно п.п. 10, 18 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 5, суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, якщо в органах реєстрації актів громадського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадського стану. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленням судом фактом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», в судовому засіданні необхідно дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Тому враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується наданими до справи доказами.
Стосовно встановлення факту належності документа суд вказує наступне.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Згідно п.4.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за №296/2, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», в судовому засіданні необхідно дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Так, судом встановлено, що в правовстановлюючих документах містяться розбіжності в прізвищі ОСОБА_2 , однак факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності від 30.08.1991, виданого Виконавчим комітетом Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, підтверджується наданими доказами, а саме ордером на житлове приміщення №026433 від 22.06.1989 виданого Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради народних депутатів, та довідкою №208480 від 29.02.2024 виданою КП «Криворізьке районне БТІ» ДОР.
Оскільки виправити допущені помилки у оригіналах документів позивач не має можливості, а встановлення факту родинних відносин, факту реєстрації шлюбу між батьком та матір'ю позивача, належності документа має юридичне значення, факт належності свідоцтва про право власності підтверджується належними і допустимими доказами доданими до матеріалів справи, від встановлення факту родинних відносин, реєстрації шлюбу та належності правовстановлюючого документу залежить виникнення у позивача права на оформлення спадщини, тому суд вважає необхідним позов задовольнити в цій частині, встановивши юридичні факти, а саме: факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , встановивши факт реєстрації шлюбу 10.11.1958, укладеного між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого 16 червня 1959 року Відділом реєстрації актів громаянського стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, актовий запис № 68 та встановивши факт належності ОСОБА_2 за життя свідоцтва про право власності від 30.08.1991, виданого Виконавчим комітетом Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу.
Щодо частини позову про визнання права власності на спадкове майно суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, що передбачено ч.1 ст. 1221 ЦК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст.1261ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який пережив його, та батьки.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 10.03.2022 (а.с. 10).
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини п'ятої цієї ж статті ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 була його дружина ОСОБА_3 .
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.06.2023 (а.с. 11).
Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З ч. 1 ст. 1270 ЦК України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя не отримала свідоцтво про право на спадщину, розпорядження з приводу вказаного спадкового майна не здійснила, а тому спадкування здійснюється за законом.
Як передбачено ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17.07.1997 року» ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 20.04.2024, державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, Тімошиною О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що неможливо встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її померлими батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; факт шлюбних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; факт належності документу, що підтверджує право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 померлому ОСОБА_2 , а також у зв?язку з відсутністю оригіналу документу, що підтверджує право власності на спадкову квартиру за вищевказаною адресою (а.с. 12).
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що представник позивача завіряючи свідоцтво про право власності (а.с. 22) зазначає "згідно з оригіналом".
Оскільки позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, що оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно було втрачено, не надано доказів неможливості отримати дублікат правовстановлюючого документу в архівному відділі або такий документ відсутній у Виконавчому комітеті Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, яким його було видано, враховуючи, що позивачем не доведено наявність перешкод отримання спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення частини позову, щодо визнання права власності на спадкове майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 1220, 1216, 1218-1223, 1268-1272 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 19, 141, 206, 259, 263-265, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Встановити факт реєстрації шлюбу 16.06.1959, укладений між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16 червня 1959 року Відділом реєстрації актів громаянського стану виконкому Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, актовий запис № 68.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтва про право власності від 30.08.1991, виданого районним відділом комунального господарства виконавчого комітету Тернівської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу, згідно з рішенням виконавчого комітету районної ради народних депутатів №24 від 17.06.1989 р., на квартиру АДРЕСА_2 , виданого на ім'я ОСОБА_2 .
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22 листопада 2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Територіальна громада, в особі виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1А, код ЄДРПОУ 04052554.
Суддя: