Справа № 194/1730/24
Номер провадження 3/194/619/24
22 листопада 2024 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, за участю захисника Букур М.Є., відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кемерово, громадянина України, пенсіонера, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 02.10.2024 року приблизно о 15-30 год. в м. Тернівка вул. Михайла Грушевського, 4, керуючи транспортним засобом Citroen CS Air Cross д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись у бік вул. Дніпровська в м. Тернівка у крайній лівій смузі, під час перестроювання у ліву смугу руху не надав перевагу транспортному засобу Venom VM250-GY7 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого здійснив зіткнення з останнім, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєному не визнав, та зазначив, що в ДТП винен водій мотоциклу, останній перебував у «збудженому» стані. Щодо обставин подій пояснив, що 02.10.2024 року о 15-30 год. він повернув з вул. Курська в м. Тернівка на вул. Михайла Грушевського, та рухався по правій полосі руху в сторону ринку. Перед перестроюванням на ліву смугу руху подивився в дзеркало та побачив, що там нікого немає, тому він почав маневр перестроювання. Однак, він почув удар в ліву сторону його транспортного засобу - удар мотоциклу. Він подзвонив на лінію «102». Зазначає, що на дорозі маються дві смуги в попутному напрямку. Покажчик повороту він ввімкнув за 10 м перед перестроюванням. Мотоцикл їхав з перевищеною швидкістю. Удар стався в момент повороту, та прийшовся на ліву центральну частину автомобіля.
Захисник Букур М.Є. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 у скоєному не винний, оскільки він заздалегідь ввімкнув покажчик повороту. У зв'язку з чим, просив закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У статті 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 10.3 ПДР, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Також суд зауважує, що розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, слід враховувати, що диспозиція цієї статті сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу цього правопорушення, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР України, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, яка керувала т/з у момент ДТП. При цьому правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правопорушенням із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР України, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) наслідки, передбачені в ст. 124 КУпАП, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв'язку.
Таким чином, об'єктивна сторона даного складу правопорушення включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; наслідки (пошкодження т/з, вантажу, автомобільних доріг тощо); причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Обстановка вчинення правопорушення характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 124 КУпАП.
Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР України можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР України) не здатні викликати наслідки, зазначені у ст. 124 КУпАП; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині рішення порушення ПДР України, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто перебували у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тобто склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, утворює не будь-яке недотримання особою, яка керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису, вбачається, що запис здійснюється на відео-реєстратор. Так, транспортний засіб Citroen, рухаючись по правій смузі зустрічної полоси руху (по відношенню до відео-реєстратору), почав здійснювати поворот ліворуч в місці розриву між зеленими насадженнями впродовж вулиці. В момент повороту з правої полоси руху та знаходження автомобіля Citroen вже на лівій смузі попутного напрямку, відбувається зіткнення мотоциклу (який рухався по лівій смузі) з вказаним автомобілем.
Так, суд зауважує, що транспортний засіб Citroen дійсно рухався по правій полосі руху, втім поворот ліворуч він також почав здійснювати з вказаної полоси.
У зв'язку з чим, суд критично ставиться до пояснень сторони захисту з приводу того, що він перед перестроюванням на ліву смугу руху подивився в дзеркало та побачив, що там нікого немає, тому він почав маневр перестроювання, та заздалегідь ввімкнув для цього поворот, оскільки фактично він фактично своїми діями здійснював розворот на зустрічну смугу руху в спеціально відведеному для цього місці.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 повинен був враховувати дорожню обстановку, та повинен був надати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, зокрема дати дорогу транспортному засобу Venom VM250-GY7, який в цей момент рухався по лівій полосі руху попутного напрямку.
Невизнання вини ОСОБА_1 та його твердження з приводу цього, суд розцінює, як лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої за вчинене ним адміністративне правопорушення, оскільки це спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема дослідженому в судовому засіданні відеозаписом, які не суперечать один одному та обставинам, які були встановлені.
Отже, в ході дослідження доказів, встановлено порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а отже встановлено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
Отже, суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2024 року серії ЕПР1 №141357; рапортом працівника поліції від 03.10.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.10.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.10.2024 року та його усними поясненнями наданими в судовому засіданні; схемою місця ДТП від 02.10.2024 року; фото таблицею; відеозаписом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, по справі не встановлено.
Обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП, по справі не встановлено.
З урахуванням характеру правопорушення, особи ОСОБА_1 , відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, наслідки скоєного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн.
Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 221, 268, 276, 283-284 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 1700 грн.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Корягін