Справа № 183/11587/24
№ 1-кп/183/2031/24
19 листопада 2024 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041350001046 від 19.08.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Новоселівка Краснолиманського району Донецької області, громадянки України, яка має середню освіту, непрацюючої, незаміжньої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 .
Захисник та обвинувачена кожен окремо не заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перед судом прокурором доведено, що на теперішній час продовжує існувати та не зменшився ризик передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України ризик, який став підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_3 на даний час обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, вона розуміє, що у разі визнання її судом винною у його вчиненні її може бути засуджено судом до позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, крім того, після вчинення інкримінованого злочину труп свого батька ОСОБА_6 із метою приховування помістила до колодязю, та спочатку надавала неправдиві свідчення щодо його місцезнаходження, тому існує можливість переховування останньої від суду з метою ухилення від покарання.
Суд погоджується з аргументами прокурора висловленими на обґрунтування вищезазначеного ризику.
Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на нею процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаному ризику, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченої доцільно продовжити дію застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 331, 376 КПК України, суд
Обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 27 грудня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1