Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2140/24
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Аріт К.В.
судді: Сальнікова Г.І. , Жельне С.Ч.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" про відвід судді Сальнікової Г.І. (вх.№29358 від 22.11.2024) у справі
за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато", м.Київ; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Біком", м. Київ
про визнання недійсним договору
В провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Погорелова О.В.) перебувала справа №922/2140/24 за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біком" про визнання недійсним іпотечного договору від 06.05.2023, укладеного між ТОВ "Веріфікато" та ТОВ "Біком" про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,7461 га, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за №226 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67490636 від 06.05.2023; запис про обтяження: 40177842 (спеціальний розділ).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 заявлено та задоволено самовідвід судді Погорелова О.В. від розгляду справи №922/2140/24.
На підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Аріт К.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 року прийнято справу №922/2140/24 до розгляду, розпочато розгляд справи спочатку, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 15.10.2024 року.
Протокольною ухвалою суду від 15.10.2024 року, у зв'язку з технічною неможливістю проведення судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 05.11.2024 року.
Протокольно ухвалою суду від 05.11.2024 року підготовче засідання відкладено на 07.11.2024 року.
В підготовчому засіданні судом встановлено, що під час розгляду справи №922/2140/24 у складі судді Погорелової О.В. не було вирішено клопотання представника відповідача-2 (вх.№ 23360), в якому останній просив суд витребувати в Харківської міської ради та Департаменту реєстрації Харківської міської ради докази, зобов'язати Харківську міську раду забезпечити участь свого уповноваженого представника в наступному судовому засіданні у справі №922/2140/24, розглядати справу № 922/2140/24 колегіально у складі трьох суддів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 року задоволено клопотання відповідача-1 в частині розгляду справи №922/2140/24 колегіально у складі трьох суддів, призначено колегіальний розгляд справи №922/2140/24 у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 11.11.2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Аріт К.В., суддя Сальнікова Г.І., суддя Жельне С.Ч.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 року прийнято справу №922/2140/24 до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Аріт К.В., суддя Сальнікова Г.І., суддя Жельне С.Ч. Постановлено розгляд справи №922/2140/24 розпочати спочатку в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні. Підготовче засідання у справі №922/2140/24 призначено на 26.11.2024 року о 10:00.
22.11.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" надав до суду заяву про відвід судді Сальнікової Г.І. (вх.№29358).
Обґрунтовуючи подану заяву, представник відповідача-1 посилається на наявність передбачених п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України підстав для відводу судді, відповідно до положень якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Так, заявник зазначає, що суддя Сальнікова Г.І. не може розглядати справу №922/2140/24, так як в провадженні судді перебувала справа № 922/1344/23, сторонами якої є Керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (відповідач), про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:01:007:0002), укладеного 01.06.2011 між Харківською міською радою та ТОВ "Веріфікато", та зобов'язання ТОВ "Веріфікато" повернути земельну ділянку.
Заявник зазначає, що за наслідками ухвалення рішення Господарським судом Харківської області від 15.08.2023 у справі №922/1344/23 Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернувся із позовною заявою до Господарського суду Харківської області про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ТОВ «Веріфікато» та ТОВ «Біком», предметом якої є вищезазначена земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:01:007:0002). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2024 було відкрито провадження у справі № 922/2140/24.
Отже, як стверджує відповідач-1, розгляд справи № 922/2140/24 стосується визнання недійсним іпотечного договору від 06.05.2023, укладеного між ТОВ "Веріфікато" та ТОВ "Біком" про передачу в іпотеку тієї ж земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:01:007:0002), щодо зобов'язання повернути яку суддею Сальніковою Г.І. було ухвалено рішення від 15.08.2023 у справі №922/1344/23.
Враховуючи зазначені обставини, відповідач-1 вважає, що у судді Сальнікової Г.І. сформувалась думка стосовно обставин справи № 922/2140/24. Отже відповідач-1 вважає, що участь Сальнікової Г.І. у розгляді справи у складі колегії суддів у справі № 922/2140/24 викликає в нього обґрунтований сумнів у дотриманні необхідного конвенційного стандарту щодо неупередженості та безсторонності суду при вирішенні справи № 922/2140/24.
Розглянувши заяву про відвід судді Сальнікової Г.І., колегія суддів вважає, що правові підстави для її задоволення відсутні, з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об'єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.
Частина 1 статті 35 ГПК України визначає підстави для відводу судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, згідно з ч.13 ст.32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до чч.1-3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи положення абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України, у зв'язку з поданням заяви про відвід судді менш ніж за три робочі дні до судового засідання, у суду відсутні підстави для передачі даної заяви судді, який не входить до складу суду.
Отже питання про відвід судді вирішується складом суду, що розглядає справу.
Відповідно до чч.7,8 ст.39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, подана ТОВ "Веріфікато" заява про відвід судді Сальнікової Г.І. за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду у справі №922/1344/23, а саме, заявник вважає, що у судді Сальнікової Г.І. вже сформулювалась думка стосовно обставин справи №922/2140/24, отже заявник вважає, що суд може діяти з порушенням принципу упередженості та безсторонності.
Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (ст.35 ГПК України).
При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.
Саме тому законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з пп.10,11 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Суд зазначає, що ГПК України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Натомість, стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що суддя має розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма законодавства не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Суд у своїх рішеннях керувався нормами чинного законодавства та з урахуванням рівності всіх учасників судового процесу, а також з урахуванням принципу неупередженості.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пунктами 1-4 ч.1, ч.3 ст.35 та статтею 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.35 ГПК України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
У заяві ТОВ "Веріфікато" про відвід судді Сальнікової Г.І. від розгляду справи №922/2140/24 заявником не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданому клопотанні документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 ГПК України.
Доводи, викладені у заяві про відвід судді, зводяться виключно до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді у іншій справі (№922/1344/23), і не можуть бути підставою для відводу.
Інших обґрунтувань, які б свідчили про будь-яку можливу упередженість судді під час розгляду даної справи, скаржник не навів.
Отже викладені заявником у заяві доводи та обставини не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді.
Судом не встановлено інших підстав, визначених законом, для відводу судді.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "Веріфікато" про відвід судді Сальнікової Г.І.
Керуючись статтями 2, 7, 13, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріфікато" (вх.№29358 від 22.11.2024) про відвід судді Сальнікової Г.І. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 22.11.2024
Головуючий суддя Суддя Суддя К.В. Аріт Г. І. Сальнікова С. Ч. Жельне