Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
20 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/5348/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши скаргу Садівничого товариства "Світанок" на неправомірні дії державного виконавця (вх. 27162 від 28.10.2024) під час виконання рішення у справі
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська обл., Харківський р-н, с. Лизогубівка) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання недійсним рішення
за участю представників:
скаржника (боржника) - Олефіра А.М.;
стягувача - Орлова О.О.;
третьої особи - не з'явився;
відділу примусового виконання рішень - ОСОБА_3 ,
28.10.2024 Садівниче товариство "Світанок" звернулося до Господарського суду Харківської області зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця, в якій просить суд:
1) Визнати дії державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни по винесенню постанови про відкриття виконавчого проваджена ВП № 76334928 від 18.10.2024 з примусового виконання наказу по справі № 922/5348/23, виданого 12.09.2024 (ця дата зазначена державним виконавцем) Східним апеляційним господарським судом про стягнення з Садівничого товариства "Світанок" на користь фізичної особи ОСОБА_1 судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в сумі 2684 грн неправомірними;
2) Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському район Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматової Катерини Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 76334928 від 18.10.2024 з примусового виконання наказ) по справі № 922/5348/23, виданого 12.09.2024 (ця дата зазначена державша виконавцем) Східним апеляційним господарським судом про стягнення: Садівничого товариства "Світанок" на користь фізичної особи ОСОБА_1 судового збору, сплаченого за подання позовної заяви сумі 2684,00 гривень;
3) Зобов'язати державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматову Катерину Леонідівну або особу, яка виконує її обов'язки, усунути допущені порушень під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76334928 від 18.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2024 прийнято та постановлено про розгляд скарги вх. 27162 на дії державного виконавця до розгляду на 07.11.2024 о 16:30 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.10.2024 зупинено розгляд скарги вх. 27162 на дії державного виконавця у справі №922/5348/23 до повернення матеріалів вказаної справи до Господарського суду Харківської області.
13.11.2024 матеріали справи №922/5348/23 були повернуті до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 поновлено розгляд скарги вх. 27162 на дії державного виконавця у справі №922/5348/23; розгляд скарги призначено на 20 листопада 2024 року о 15:15.
Представник скаржника (боржника) в судовому засіданні 20.11.2024 підтримав свою скаргу.
Представник стягувача в судовому засіданні 20.11.2024 проти задоволення скарги заперечував у повному обсязі.
Державний виконавець в судовому засіданні 20.11.2024 проти задоволення скарги заперечував у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання 20.11.2024 не з'явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Розглянувши у судовому засіданні скаргу (вх. 27162 від 28.10.2024), заслухавши пояснення представників сторін та державного виконавця, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд установив, що 18.10.2024 державним виконавцем Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ісматовою Катериною Леонідівною прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 76334928 (надалі - Постанова) з примусового виконання наказу у справі № 922/5348/23, виданого 08.10.2024 Східним апеляційним господарським судом про стягнення з Садівничого товариства "Світанок" на користь фізичної особи ОСОБА_1 судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в сумі 2684 гривень (надалі - Наказ).
Скаржник вважає Постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена за межами визначених законом повноважень, оскільки Наказ видано Східним апеляційним господарським судом всупереч закону та не у передбачений законом спосіб, адже згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Крім того, скаржник вказав на невідповідність Наказу вимогам закону в частині адреси місця проживання чи перебування стягувача (відсутня адреса, яка відповідає адміністративно-територіальному устрою України) через те, що с. Кулиничі Харківського району Харківської області на підставі рішення Харківської обласної ради від 05.03.2013 включено у межі міста Харкова, що унеможливлює взагалі добровільне виконання рішення суду з боку боржника, адже банківські реквізити стягувача боржнику надані не були, в матеріалах справи відсутні, а здійснення поштового переказу грошових коштів на адресу стягувана в с.Кулиничі не може бути гарантованим, що підтверджується листом Відділення № 75 ДП "УКРПОШТА" від 21.10.2024 на запит від 14.10.2024.
Проте суд не може погодитись з таким висновком боржника, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На наказ суду, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
Відповідно до цього Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази (ст.3 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону. Виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону. Виконавчий документ, виданий у формі електронного документа, повинен відповідати вимогам, визначеним у частинах першій, другій статті 4 Закону, та на нього має бути накладений кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Не допускається одночасне пред'явлення одного виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, до різних органів державної виконавчої служби та/або приватних виконавців, а також одночасне пред'явлення одного виконавчого документа в електронній та паперовій формі.
Згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) виконавчі документи (виконавчий лист, наказ, судовий наказ, постанова, ухвала), які виготовляються судом, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Виконавчий лист (наказ) формується на підставі внесених даних в АСДС. З дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів усі виконавчі документи, на підставі яких відповідно до закону здійснюється примусове виконання судових рішень, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів. Оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.
Відповідно до п. 2.8.4. Положення про автоматизовану систему документообігу суду виконавчий документ формується в автоматизованій системі та видається судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі, в порядку, визначеному процесуальним законодавством.
Матеріали справи свідчать, що Наказ було видано Східним апеляційним господарським судом у паперовій формі та підписано суддями Пуль О.А., Білоусовою Я.О. та Мартюхіною Н.О.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (п.6.).
Суд, дослідивши Наказ, зазначає, що він містить всі необхідні реквізити (дані), які передбачені ч.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Те, що цей наказ підписано не суддею, а колегією суддів нічого не змінює, адже відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України саме апеляційні суди видають накази на примусове виконання рішень третейського суду (ст. 352 ГПК України), які також підписуються колегією суддів.
Таким чином, у даному випадку судом не встановлено, а боржником не доведено існування підстав (обставин) для повернення Наказу органом державної виконавчої служби стягувачу без прийняття до виконання. Також суд враховує, що Наказ не визнавався судом таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, Постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства та в рамках вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо позбавлення боржника можливості добровільного виконання рішення у даній справі, суд зазначає, що під час розгляду справи №922/5348/23 в суді апеляційної інстанції (як і в суді першої інстанції) були присутні всі сторони, а тому боржник мав можливість безпосередньо звернутись до стягувача та встановити необхідні дані для добровільного виконання рішення. Крім того, в матеріалах справи містяться дані представника стягувача (моб. телефон, адресу для листування, електронну адресу), отже боржник мав всю необхідну інформацію для того, щоб зв'язатись зі стягувачем та добровільно виконати рішення. Доказів звернення до стягувача та/або ухилення останнього від надання відповідної інформації боржником не надано.
Також суд звертає увагу боржника, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження").
Місцезнаходженням Садівничого товариства "Світанок" є: 62492, Харківська обл., Харківський р-н, с. Лизогубівка, а тому Наказ було правомірно пред'явлено стягувачем до виконання до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Всі інші доводи та міркування боржника залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.
Аналізуючи зазначене вище, суд установив факт відсутності будь-яких протиправних дій з боку державного виконавця, які б могли порушити права боржника в рамках виконавчого провадження.
За наведених обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність поданої скарги на дії державного виконавця.
Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи те, що боржником не подано доказів на підтвердження вчинення державним виконавцем неправомірних дій чи підтвердження факту його бездіяльності у виконавчому провадженні № 76334928 суд вважає, що права скаржника не були порушені, тому вимоги, викладені в скарзі Садівничого товариства "Світанок" від 28.10.2024, є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 234-235, 339, 342 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні скарги Садівничого товариства "Світанок" на неправомірні дії державного виконавця (вх. 27162 від 28.10.2024) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.11.2024.
Суддя І.В. Трофімов
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.