ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.11.2024Справа № 910/6092/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 2 566 012 834,65 грн.
Суддя Борисенко І. І.
Секретар судового засідання Шилін Є. О.
представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Одеська ОЕК", позивач) до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2 566 012 834,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг № 2306/02/21 від 15.09.2021, в частині своєчасної та повної сплати вартості наданих позивачем послуг за січень 2023 - квітень 2024, у зв'язку з чим у відповідача виникала заборгованість.
У позові ТОВ "Одеська ОЕК" просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 2 348 695 085,43 грн., інфляційні втрати в сумі 143 673 522,66 грн. та 3 % річних у сумі 73 644 226,56 грн., що разом становить 2 566 012 834,65 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
17.06.2024 відповідачем був наданий відзив на позов, в якому останній проти заявлених вимог заперечив посилаючись на п.п. 2 п. 8 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 № 483. Зокрема, вказав, що у відповідача виник обов'язок для сплати наданих послуг лише за відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію. Проте, враховуючи наявність у ТОВ "Одеська ОЕК" такого боргу, то підстав для виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем немає.
Також вказав про невірний розрахунок позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, а посилаючись на постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 зазначив, що позивач взагалі не мав права нараховувати інфляційні втрати та 3 % річних.
24.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 03.07.2024 - від відповідача заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони підтримали свою позицію по суті вимог.
У подальшому, позивач неодноразово зменшував позовні вимоги (заяви від 03.07.2024, від 02.09.2024, від 01.10.2024), у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного бору, та зарахуванням сторонами зустрічних однорідних вимог, зокрема, за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг № 2306/02/21 від 15.09.2021. У заяві від 01.10.2024 просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 1 164 342 325,07 грн., інфляційні втрати в сумі 153 622 170,63 грн. та 3 % річних у сумі 79 984 740,64 грн., що разом становить 1 397 949 236,34 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказані заяви були подані позивачем з додержанням вимог ст. 46 ГПК України та прийняті судом до розгляду, тому має місце нова ціна позову, а саме 1 397 949 236,34 грн., виходячи з якої й вирішується спір по суті.
11.07.2024 позивачем були надані додаткові пояснення по справі та докази, зокрема, лист ДП "НАЕК "Енергоатом" № 50-2023/11-вих від 28.06.2024, який просив долучити до матеріалів справи. У цих поясненнях просив поновити процесуальний строк для долучення вказаного доказу до матеріалів справи. Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 16.07.2024 задовольнив клопотання позивача про поновлення процесуального строку та долучив до матеріалів справи наданий доказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 було продовжено строк підготовчого провадження у даній справі.
"Гарантований покупець" від 06.08.2024 про витребування у АТ НАЕК "Енергоатом" інформації та доказів, зазначених у цій ухвалі.
30.08.2024 від АТ НАЕК "Енергоатом" надійшли витребувані ухвалою від 06.08.2024 докази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
22.10.2024 та 06.11.2024 від позивача надійшли клопотання про закриття провадження в частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку зі сплатою основного боргу у загальній сумі 310 858 660,51грн.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 12.11.2024 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засідання 12 листопада 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.09.2021 між ТОВ "Одеська ОЕК" (постачальник універсальних послуг) та ДП "Гарантований Покупець" (замовник) був укладений договір № 2306/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, а замовник зобов'язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами).
Строк надання послуг - з 01.10.2021 по 31.05.2024 (п. 3 договору, в редакції додаткової угоди від 29.04.2024).
Пунктом 7 договору передбачено, що оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника таким чином:
перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);
другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);
третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);
четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);
п'ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);
шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п'яти платежів.
У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється на наступний робочий день після такого вихідного/святкового дня.
Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозованої вартості за розрахунковий місяць (сума перших п'яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Згідно п. 10 договору факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються законодавством, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" (п. 29 договору).
Відповідно п. 34 договору, в редакції додаткової угоди від 29.04.2024, цей договір набирає чинності з 15.09.2021 та діє до 31.05.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.
З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання послуги. При цьому, виникнення обов'язку здійснити оплату за договором законодавець пов'язує саме з її фактичним наданням у строки та в порядку, що встановлені договором; строк (термін) виконання обов'язку здійснити оплату також визначається у відповідності з умовами договору.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, у січні 2023 - квітні 2024 позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором, здійснив надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії відповідачу на загальну суму 17 590 006 326,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами № 64 від 31.01.2023, № 150 від 28.02.2023, № 238 від 31.03.2023, № 331 від 30.04.2023, № 433 від 31.05.2023, № 522 від 30.06.2023, № 598 від 31.07.2023, № 663 від 31.08.2023, № 749 від 30.09.2023, № 834 від 31.10.2023, № 908 від 30.11.2023, № 1001 від 31.12.2023, № 75 від 31.01.2024, № 192 від 29.02.2024, № 313 від 31.03.2024, № 490 від 30.04.2024.
Проте, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії виконав неналежним чином, а саме, частково сплатив надані послуги на суму 15 241 311 241,25 грн., у зв'язку з чим у ДП "Гарантований покупець" виникла заборгованість перед ТОВ "Одеська ОЕК" у сумі 2 348 695 085,43 грн.:
- за червень 2023 на суму 127 823 962,03 грн;
- за липень 2023 на суму 662 502 316,37 грн;
- за серпень 2023 на суму 758 713 355,85 грн;
- за березень 2024 на суму 26 738 374,71 грн;
- за квітень 2024 на суму 772 917 076,47 грн.
У подальшому, відповідач додатково сплатив частину заборгованості, а також здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог, всього на суму 1 184 352 760,36 грн., що підтверджується платіжними інструкціями за період з 31.05.2024 по 30.09.2024, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.05.2024.
Отже, у відповідача наявна заборгованість за договором № 2306/02/21 від 15.09.2021 у сумі 1 164 342 325,07 грн. (2 348 695 085,43 грн. - 1 184 352 760,36 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи по суті, платіжними інструкціями № 407 457 від 15.10.2024, № 409 177 від 18.10.2024, № 416 093 від 05.11.2024, № 412 712 від 30.10.2024, № 411 733 від 28.10.2024 відповідач сплатив заборгованість у загальній сумі 310 858 660,51 грн., у зв'язку з чим представник позивача заявив клопотання про закриття провадження у справі в цій частині позову.
Отже судом встановлено, що грошове зобов'язання відповідача в частині сплати коштів за послуги припинилось, а тому в цій частині (про стягнення основного боргу на суму 310 858 660,51 грн.) провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
Що стосується решти основного боргу відповідача, що складає 853 483 664,56 грн. (1 164 342 325,07 грн. - 310 858 660,51 грн.), то доказів його оплати відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення вказаної суми заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Доводи відповідача, що на даний час відповідно до умов договору та підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабміну від 05.06.2019 № 483, у ДП "Гарантований Покупець" існує відкладальна обставина, яка звільняє відповідача від обов'язку оплати за надані послуги, суд зазначає наступне.
Підпунктом 2 п. 8 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затверджений постановою КМУ № 483 від 05.06.2019 (далі - Положення про ПСО) передбачено, що гарантований покупець зобов'язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.
Відповідно до п. 5 Положення про ПСО до спеціальних обов'язків належить придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період M-3, де M-розрахунковий місяць.
З аналізу зазначених норм вбачається, що відкладальна обставина, на яку посилається відповідач може бути застосована виключно у разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за придбану за результатами проведення електронних аукціонів електричну енергію.
У листі, що надійшов на адресу суду 30.08.2024, АТ "НАЕК "Енергоатом" зазначило, що ТОВ "Одеська ОЕК" здійснювало придбання електричної енергії у ДП "НАЕК "Енергоатом" у період з січня 2023 по квітень 2024, та, у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Одеська ОЕК" інфляційних втрат та 3 % річних у господарській справі № 916/5214/23.
Проте, зважаючи на відсутність у ТОВ "Одеська ОЕК" основного боргу перед АТ "НАЕК "Енергоатом" (а не нарахованих матеріальних втрат, які є особливою мірою відповідальності боржника), то у відповідача відсутні підстави для посилання на умови пункту 5 Положення, як на відкладальну обставину.
Більше того, як вже вказувалось вище, частковою сплатою послуг з забезпечення доступності електричної енергії, та зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідач фактично визнав заявлені позивачем у даному спорі вимоги та погодився, що строк для їх оплати є таким, що настав.
Також, оскільки відповідачем зобов'язання за договором було виконано неналежним чином, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 153 622 170,63 грн. за період з 10.01.2023 по 13.06.2024 та 3 % річних у сумі 79 984 740,64 грн. за період з 29.12.2022 по 13.06.2024.
Так, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд не приймає посилання відповідача на постанову НКРЕКП від 26.04.2022 № 413, як підставу для зупинення нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на період дії воєнного стану, оскільки положення вказаної Постанови застосовуються для нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу), а не інфляційної складової боргу та 3 % річних, передбачених ст. 625 ЦК України.
Перевіривши розрахунок позивача по матеріальним втратам та періоди, по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, а також 3 % річних, суд вважає, що вимоги про нарахування інфляційної складової та 3 % річних не є арифметично вірними, з огляду на те, що у розрахунку за період з 15.06.2023 по 31.07.2023 позивач невірно визначив інфляційну складову боргу, що становить 1 733 957,02 грн., а не 7 106 381,24 грн., як вказує позивач.
Отже, за перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 148 249 746,41 грн. та 3 % річних у сумі 79 984 740,64 грн. У вимогах про стягнення інфляційних втрат у сумі 5 372 424,22 грн. - суд відмовляє.
Відтак, суд за наслідками розгляду справи дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, та відповідно задоволення позову частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73 - 79, 129, 231, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до Державного підприємства "Гарантований покупець" задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, ідентифікаційний код 42114410) заборгованість у сумі 853 483 664 (вісімсот п'ятдесят три мільйона чотириста вісімдесят три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 56 коп., інфляційні втрати у сумі 148 249 746 (сто сорок вісім мільйонів двісті сорок дев'ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 41 коп., 3 % річних у сумі 79 984 740 (сімдесят дев'ять мільйонів дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок) грн. 64 коп., судовий збір в сумі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.
У решті вимог про стягнення інфляційних витрат - відмовити.
Провадження за позовом про стягнення основного боргу у сумі 310 858 660,51 грн. - закрити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 21 листопада 2024
Суддя Борисенко І. І.