Ухвала від 22.11.2024 по справі 909/1278/15

Справа № 909/1278/15 (909/1128/24)

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22.11.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"

(вул. Герцена, 16-А, с. Майське, Синельниківський район,

Дніпропетровської області, 52511)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет"

(вул. Нижньодніпровська, 1, смт. Слободжанське,

Дніпровський район, Дніпропетровської області, 52005)

про стягнення заборгованості в розмірі 58 000, 00 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет" про стягнення заборгованості в розмірі 58 000, 00 гривень.

Так, на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області на стадії процедури санації є справа № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"; керуючий санації - арбітражний керуючий Касаткін Денис Миколайович; розгляд справи здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 21.11.2024 справу № 909/1278/15 (909/1128/24) передано на розгляд судді Михайлишину В. В. в межах справи № 909/1278/15.

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення (відстрочення) від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3 028, 00 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем до позовної заяви була додана платіжна інструкція № 3326 від 15.11.2024 на суму 3 028, 00 гривень.

Господарським судом здійснено перевірку зарахування згідно з платіжною інструкцією № 3326 від 15.11.2024 судового збору в сумі 3 028, 00 гривень до спеціального фонду Державного бюджету України та з'ясовано, що в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" наявна інформація про те, що судовий збір сплачений за означеною платіжною інструкцією зараховано при зверненні позивачем до суду з іншим позовом у справі № 909/1278/15 (909/11119/24).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до положень частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що за подання кожної заяви, позовної заяви, скарги до суду, тощо позивачем або заявником сплачується судовий збір окремо.

При зверненні до суду з даним позовом позивач повинен сплатити судовий збір та надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору саме за подання цієї позовної заяви, який згідно інформації щодо зарахування коштів, яка надається Державною казначейською службою України, перевіряється та у разі підтвердження надходження таких коштів приєднується до облікової картки саме цієї господарської справи.

Отже, за звернення до Господарського суду Івано-Франківської області з вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 58 000, 00 гривень, позивач повинен надати суду докази на підтвердження сплати судового збору за подання саме даного позову у розмірі 3 028, 00 гривень.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів статей 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Поряд із цим, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач, як доказ надання послуг оренди та наявність відповідного боргу у відповідача посилається на акти здачі-приймання виконаних робіт.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано до суду усіх доказів згідно переліку зазначеного в позові, зокрема, до матеріалів позовної заяви не додано акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2018 № 612 на суму 2 000, 00 гривень.

Вимогами пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За правилами частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Мотивуючи позовні вимоги позивачем вказано, що згідно розрахунку, внаслідок неналежної оплати послуг оренди за відповідачем наявний борг в сумі 58 000, 00 гривень, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт.

Означена сума позову в розмірі 58 000, 00 гривень вказана у вступній, резолютивній та мотивувальній частині позовної заяви.

Натомість, суд перерахувавши визначені відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт суми що підлягають до сплати, встановив, що загальна сума позовних вимог за означеними актами становить 56 000, 00 гривень.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до процесуальних вимог пункту 3, 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтувати або ж уточнити ціну позову.

За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати судового збору за даним позовом у сумі 3 028, 00 гривень;

- належним чином завіреної копії акту здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2018 № 612 на суму 2 000, 00 гривень, або письмових пояснень щодо його відсутності;

- обґрунтування або уточнення ціни позову.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.

5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

6. Ухвала набирає законної сили 22.11.2024 та не підлягає оскарженню.

Суддя В. В. Михайлишин