20 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2655/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Семенові О.Є.
за участю:
позивача - не з'явився;
відповідача - Коновалов О.А., довіреність від 01.08.2023 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління (вх. №2237П/1-18)
на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі № 922/2655/24, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Байбак О.І.), повний текст якого складено 23.09.2024 року
за позовом Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", м. Харків
про визнання недійсним договору
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2655/24 в задоволенні позову відмовлено.
Харківське квартирно-експлуатаційне управління з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту при перевірці діяльності позивача встановлено, що чинним законодавством визначено, що послуги з вивезення побутових відходів можуть бути надані виключно певним суб'єктом господарювання за умов проходження конкурсу відповідно до установленого порядку.
На виконання зазначених нормативно правових актів, виконавчими комітетами місцевих органів влади населених пунктів, на території яких знаходиться об'єкт утворення відходів (об'єкти в зоні відповідальності КЕВ м. Харків) визначено виконавців послуги з вивезення побутових відходів, а саме: у м. Харкові: КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод" (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 року № 940 та від 22.04.2020 року № 248); у м. Чугуєві: КП "Чугуївський комунальний комплекс" (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.02.2019 року № 42, від 22.05.2020 року № 117 та від 03.06.2021 року № 151). у м. Лозова: КП "Екс-Сан" (рішення сесії VII скликання Лозівської міської ради Харківської області від 20.07.2018 року № 960).
Укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території: міста Харків в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан".
Аудитом встановлено, що враховуючи вимоги Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про відходи", "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо укладення споживачами договорів виключно з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, який визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах та за цінами/тарифами встановленими органами місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, тендерний комітет позивача при закупівлі зазначених послуг повинен був застосувати переговорну процедуру закупівлі.
У зв'язку з тим, що аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту встановлено неправомірне укладення в період 2019-2021 роках позивачем договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не визначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи", договір визнається недійсним, а отже рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського квартирно-експлуатаційного управління на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі № 922/2655/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "20" листопада 2024 року о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2655/24; вчинено інші процесуальні дії.
16.10.2024 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/2655/24 (вх.№13254).
25.10.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13702), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що застосування наслідків недійсності договору не відновить права позивача, а навпаки - суттєво погіршить його становище; з наданих позивачем документів неможливо достеменно з'ясувати дійсне місце надання послуг за Договором з метою визначення конкретного органу місцевого самоврядування, який мав би на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначити виконавця послуг з вивезення побутових відходів на відповідній території (стаття 35-1 Закону України "Про відходи"); Порядок № 1173 встановлює конкурсну процедуру визначення виконавця послуг як для окремих територій (із визначенням їх характеристик, меж та об'єктів утворення побутових відходів), так і для окремих об'єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення (багатоквартирні житлові будинки, одноквартирні житлові будинки, підприємства, установи та організації). Конкретні умови визначаються конкурсною документацією, якою зумовлено подальші умови та об'єми надання послуг виконавцем, а також визначені об'єкти утворення побутових відходів для вивезення яких визначається виконавець на такому конкурсі; визначений Харківською міською радою, на підставі відповідного Рішення № 248 від 22 квітня 2020 року, статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові, діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпано визначених об'єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки; саме позивач, шляхом надання належним, допустимих, достовірних (вірогідних) доказів, має довести викладені у позові припущення нібито договором (Додатком № 2 до нього) дійсно визначені саме ті, конкретно визначені джерела (об'єкти) утворення побутових відходів, які дійсно передбачені кожною з конкурсних документації на визначення виконавця з надання послуг з вивезення побутових відходів відповідним органом місцевого самоврядування на відповідній території (зокрема - Виконавчим комітетом Харківської міської ради, Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради та Лозівською міською радою Харківської області); за відсутності таких доказів позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, отже не можуть бути задоволені.
14.11.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест"- адвоката Коновалова О.А. надійшла заява (вх.№14608) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 20.11.2024 року о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку “EasyCon».
14.11.2024 року на адресу суду від представника Харківського квартирно-експлуатаційного управління - Сумцової Н.В. надійшла заява (вх.№14618) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 20.11.2024 року о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку “EasyCon».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 року задоволено заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест"- адвоката Коновалова О.А. та представника Харківського квартирно-експлуатаційного управління - Сумцової Н.В.; судове засідання у справі, призначене на "20" листопада 2024 року о 12:30 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест"- адвоката Коновалова О.А. та представника Харківського квартирно-експлуатаційного управління - Сумцової Н.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представників; вчинено інші процесуальні дії.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 року, у зв'язку з перебуванням на навчанні судді Плахова О.В., суддею - доповідачем для розгляду заяви визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.
У судовому засіданні 20.11.2024 року представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 20.11.2024 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; на зв'язок в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз'язку “EasyCon не вийшов; розгляд справи здійснювався судом за відсутності представника позивача.
Ухвали суду апеляційної інстанції від 11.10.2024 року та від 15.11.2024 року надіслано Харківському квартирно-експлуатаційному управлінню та ТОВ "Мегатранс Інвест"до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".
За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України (з посиланням на веб адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали суду апеляційної інстанції від 11.10.2024 року та від 15.11.2024 року було у встановленому порядку внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у призначене судове засідання.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Позивач, керуючись Законом України "Про публічні закупівлі" проводив закупівлі послуг з вивезення побутових відходів на території Харківської області використовуючи процедуру відкритих торгів у період з 2019 року по 2021 року включно.
Предметом закупівлі визначено послуги з вивезення твердих побутових відходів на об'єктах в зоні відповідальності позивача.
Переможцем процедури відкритих торгів з яким укладено договори послуг з вивезення побутових відходів на об'єктах в зоні відповідальності позивача було визначено відповідача.
15.12.2021 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354/400, за умовами якого виконавець зобов'язується у 2021 році надати послуги: код ДК 021:2015-90510000-5 “Утилізація/видалення сміття і поводження зі сміттям» (вивіз твердих побутових відходів) (далі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити вказані послуги (п. 1.1 договору).
На підставі п. п. 3.1-3.2 договору ціна без ПДВ становить - 41600 грн. 00 коп. (сорок одна тисяча шістсот грн. 00 коп.), ПДВ 20% - 8320 грн. 00 коп. Ціна цього договору з ПДВ - 49920 грн. 00 коп. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.), в тому числі: за рахунок бюджетних коштів - 49906 грн. 80 коп. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шість грн. 80 коп.), в т. ч. ПДВ - 8317 грн. 80 коп.; за рахунок відшкодування суб'єктів господарювання - 13 грн. 20 коп. (тринадцять грн. 20 коп.), в т. ч. ПДВ - 2 грн. 20 коп.
Джерело фінансування закупівлі: кошти Державного бюджету України та відшкодування суб'єктів господарювання.
Згідно з п. п. 4.1-4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту виконаних послуг (приймання-передачі наданих послуг).
Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до ст. ст. 46, 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 15 календарних днів з моменту отримання оформленого акта виконаних послуг (приймання-передачі наданих послуг).
За умовами розділу 5 договору строк (термін) надання послуг: з дати укладення договору до 31.12.2021 року.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що Місце надання послуг: 61024, Україна, Харківська обл. та м. Харків, на об'єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку № 2 до договору.
Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 5080 від 22 грудня 2021 року відповідачем були виконані роботи (надані послуги) з вивозу твердих побутових відходів в грудні 2021 року на загальну суму 49' 920,00 грн. Виконані роботи (надані послуги) були прийняті замовником (позивачем) без будь-яких зауважень.
Позивач оплатив на користь відповідача вартість наданих послуг в повному обсязі.
З 06.12.2021 року по 17.02.2022 року аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту проведена оцінка діяльності установи позивача щодо використання фінансових та матеріальних ресурсів, стану функціонування системи внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності установи за результатом якої складено аудиторський звіт № 535/31/4 від 17.02.2022 року.
Звітом встановлено безпідставне витрачання бюджетних коштiв внаслідок завищення вартості наданих послуг з вивезення побутових відходів, та неправомірне укладення в період 2019-2021 року позивачем договорів з відповідачем, якого не зазначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області та зазначено на те, що це є порушенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи" та оплату зазначених послуг за тарифами, які перевищували встановлені органом місцевого самоврядування.
Позивач посилається на те, що укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території міста Харків в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Xарків екоресурс" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан" за умовами проходження конкурсу; оскільки відповідача не було визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області на період дії договорів 2019-2021 poків, то відсутні правові підстави для укладення з позивачем договорів на отримання послуг з вивозу твердих побутових відходів на території міста Харків та Харківської області; проведеним аудитом порівняльним аналізом тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів між визначеними суб'єктами господарювання та фактичним надавачем послуг - відповідачем, встановлено надання відповідачем послуг за завищеними тарифами в порівнянні з тими, які були встановлені місцевими виконавчими органами влади на відповідних територіях.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача лист № 583/1112 від 12.03.2024 року, в якому просив вирішити питання щодо повернення зайво сплачених бюджетних коштів.
У відповідь, відповідач надіслав на адресу позивача лист № 03/04-1 від 03.04.2024 року, в якому вказав, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованим та безпідставними.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив визнати недійсним договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354/400 від 15.11.2021 року, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест".
18.09.2024 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами вільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору про надання послуг, до яких, крім положень ЦК України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, застосовуються також положення глави 63 ЦК України.
На підставі ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так, зі змісту спірного договору, який був скріплений підписами представників сторін і печатками підприємств, слідує, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: зміст зобов'язання, строки його виконання, ціну, правові наслідки порушення зобов'язання, права та обов'язки контрагентів, термін (строк) дії договору, а також інші умови, що узгоджуються з вимогами глави 63 ЦК України.
Отже, на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства Цивільного та Господарського кодексів України.
На виконання умов договору між позивачем проведено відповідні розрахунки, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.
Таким чином, договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354/400 від 15.11.2021 року, укладений між позивачем та відповідачем, був таким, який укладався з метою реального настання правових наслідків та таким, що відповідав ст. ст. 92, 203, 204, 509, 526, 626, 627, 629, 901 ЦК України, ст. 3, п. 3 ст. 5, ст. ст. 173, 179, 193, п. 1 ст. 203 ГК України, ознаки, передбачені ст. ст. 215 та 228 ЦК України, відсутні.
Аргументи апелянта на те, що, як зазначає апелянт, аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту при перевірці діяльності позивача встановлено, що чинним законодавством визначено, що послуги з вивезення побутових відходів можуть бути надані виключно певним суб'єктом господарювання за умов проходження конкурсу відповідно до установленого порядку; на виконання зазначених нормативно правових актів, виконавчими комітетами місцевих органів влади населених пунктів, на території яких знаходиться об'єкт утворення відходів (об'єкти в зоні відповідальності КЕВ м. Харків) визначено виконавців послуги з вивезення побутових відходів, а саме: у м. Харкові: КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод" (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 року № 940 та від 22.04.2020 року № 248); у м. Чугуєві: КП "Чугуївський комунальний комплекс" (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.02.2019 року № 42, від 22.05.2020 року № 117 та від 03.06.2021 року № 151). у м. Лозова: КП "Екс-Сан" (рішення сесії VII скликання Лозівської міської ради Харківської області від 20.07.2018 року № 960); укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території: міста Харків в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року законодавством перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан"; аудитом встановлено, що враховуючи вимоги Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про відходи", "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо укладення споживачами договорів виключно з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, який визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах та за цінами/тарифами встановленими органами місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, тендерний комітет позивача при закупівлі зазначених послуг повинен був застосувати переговорну процедуру закупівлі, у зв'язку з тим, що аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту встановлено неправомірне укладення в період 2019-2021 роках позивачем договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не визначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи", договір визнається недійсним, а отже, на думку апелянта, рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, не приймаються, з огляду на таке.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що місце надання послуг: 61024, Україна, Харківська обл. та м. Харків, на об'єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно додатку № 2 до договору.
Однак, позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано суду додатку № 2 до договору.
А тому, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що з огляду на ненадання такого додатку, неможливо встановити фактичні місця надання послуг відповідачем, а посилання позивача на те, що такі послуги надавалися саме на території міст Харкова, Чугуєва, Лозової є недоведеними належними та допустимими доказами.
Також, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на те, що безпідставними є доводи позивача, що виконавцем послуг за договором мав бути не відповідач, а визначені законодавством суб'єкти господарювання (міста Харків - КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Xарків екоресурс" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв - КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова - КП "Еко-Сан" за умовами проходження конкурсу).
Окрім того, у відповідності до п. 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 (далі - Правила № 1070), послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб'єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.
Згідно зі ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також визначення на конкурсних засадах суб'єктів господарювання, що здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Статтею 35-1 Закону України “Про відходи» передбачено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є “Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173 (далі - Порядок № 1173), яким встановлена чітка і послідовна процедура підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту.
А отже, суб'єкт господарювання набуває статусу виконавця послуг з вивезення побутових відходів для вичерпано визначених джерел (об'єктів) утворення побутових відходів після його визначення таким виконавцем органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та відповідно до умов такого конкурсу.
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1173 (в редакції станом на листопад 2021 року), для проведення конкурсу організатор конкурсу готує конкурсну документацію, яка повинна містити таку інформацію: 7) характеристика території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території та перелік розміщених у зазначених межах об'єктів утворення побутових відходів, середня відстань до об'єктів поводження з відходами та їх місцезнаходження. Межі певної території, де планується надавати послуги з поводження з побутовими відходами, визначає організатор конкурсу; 8) характеристика об'єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення: багатоквартирні житлові будинки: загальна кількість будинків, у тому числі будинки з п'ятьма і більше поверхами із сміттєпроводами, кількість мешканців таких будинків; місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах; відомості про власників або наймачів, користувачів, у тому числі орендарів джерел утворення побутових відходів; наявність, кількість, місцезнаходження, об'єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; одноквартирні житлові будинки: - загальна кількість будинків, кількість мешканців таких будинків; місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах; наявність, кількість, місцезнаходження, об'єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; характеристика під'їзних шляхів; підприємства, установи та організації: загальна кількість та перелік підприємств, установ та організацій, їх характеристика (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об'єм, місцезнаходження та належність контейнерів, площа зелених насаджень на території підприємства, установи та організації (у разі їх наявності);
Отже, Порядок № 1173 встановлює конкурсну процедуру визначення виконавця послуг як для окремих територій (із визначенням їх характеристик, меж та об'єктів утворення побутових відходів), так і для окремих об'єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення (багатоквартирні житлові будинки, одноквартирні житлові будинки, підприємства, установи та організації). Конкретні умови визначаються конкурсною документацією, якою зумовлено подальші умови та об'єми надання послуг виконавцем, а також визначені об'єкти утворення побутових відходів для вивезення яких визначається виконавець на такому конкурсі.
Так, в даному випадку, організатором конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові, а саме, Департаментом житлового господарства Харківської міської ради, у Конкурсній документації, затвердженій Протоколом № 2 конкурсної комісії від 20 лютого 2020 року (далі - Конкурсна документація ХМР), було оголошено конкурс на визначення виконавця з надання послуг з вивезення побутових відходів для чітко і вичерпано визначених: території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території; переліку розміщених у зазначених межах об'єктів утворення побутових відходів.
Зазначені території та перелік об'єктів утворення побутових відходів визначені у конкурсній документації Лотом 1 та Лотом 2 - Переліками розміщених у межах території об'єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки, тобто об'єкти муніципального житла та приватного сектору (у зв'язку із значним обсягом вказаних лотів до цього відзиву додаються витяги з них).
Інші об'єкти утворення побутових відходів, зокрема підприємства, установи та організації із визначенням переліку підприємств, установ та організацій, їх характеристик (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об'єм, місцезнаходження та належність контейнерів, - відсутні у відповідних Переліках об'єктів утворення побутових відходів, розміщених у межах території, стосовно яких органом місцевого самоврядування (Харківською міською радою) проводився конкурс та затверджувались виконавці.
Отже, Харківська міська рада (орган місцевого самоврядування) не визначала на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затверджувала виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів для таких інших об'єктів утворення побутових відходів, як підприємства, установи та організації.
Таким чином, визначений Харківською міською радою, на підставі відповідного рішення № 248 від 22.04.2020 року, статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові, діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпано визначених об'єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки.
Автоматичне і повне розповсюдження визначених Харківською міською радою виконавців послуг з вивезення побутових відходів для конкретних об'єктів утворення побутових відходів (багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки) на усі інші об'єктів утворення побутових відходів (підприємства, установи та організації та їх відомче житло) чинним законодавством не передбачено.
На територіях та для об'єктів утворення побутових відходів, для яких орган місцевого самоврядування не визначив на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затвердив виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів, чинним законодавством у сфері поводження з відходам не забороняється надання послуг з вивезення побутових відходів суб'єктами господарювання, юридичними та фізичними особами-підприємцями, якщо вони зареєстровані у встановленому законом порядку для цього виду діяльності, мають відповідний КВЕД - 38.11 (збирання безпечних відходів), а також мають укладені договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб'єктами господарювання, що надають такі послуги.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів № 1354/400 від 15.11.2021 року, укладеного між сторонами у даній справі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
А отже, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що у разі визнання недійсним договору та застосування на вимогу будь-якої заінтересованої сторони (зокрема - відповідача) наслідків такої недійсності, відповідач має повернути позивачеві 49920,00 гривень, а позивач відповідно - відшкодувати відповідачеві вартість отриманих послуг за цінами, які існують на момент відшкодування.
Так, згідно з відомостями системи за купівель Прозоро (prozorro.gov.ua) станом на час розгляду справи вартість аналогічних послуг у місті Харкові та Харківській області становить близько 170,00 гривень за 1 куб. м.; за спірним договором позивачеві були надані послуги з вивозу твердих побутових відходів загальною кількістю 320 куб. м по ціні 156,00 гривень (130,00 гривень за 1 куб. м без ДВ) на суму 49' 920,00 гривень.
Таким чином, у разі пред'явлення вимоги про застосування наслідків недійсності договору позивач буде зобов'язаний сплатити відповідачеві 54400,00 гривень, тобто на 4' 480,00 гривень більше, ніж він може отримати від відповідача.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що у випадку застосування наслідків недійсності договору зазначене не відновить права позивача, а навпаки - суттєво погіршить його становище.
У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21, зокрема, сформульовано уточнюючий, в співвідношенні з постановою Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах: “Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові».
А тому, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у даній справі позивачем також заявлені позовні вимоги лише про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що, з урахуванням зазначеного висновку щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, не є ефективним способом захисту, бо не тільки призводить до поновлення майнових прав позивача, а й навіть більше того - суттєво погіршить його становище, що в свою чергу, також, є самостійною підставою для відмови в позові.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у позові відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2655/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повний текст постанови складено 22.11.2024 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя М.М. Слободін