ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" листопада 2024 р. Справа № 903/666/24
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Олексюк Г.Є., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі № 903/666/24 (суддя Кравчук А.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зелений парк"
про визнання недійсним рішення загальних зборів
До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024.
Також позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому він зазначає, що не має змоги сплатити судовий збір в розмірі 4 524 грн посилаючись на те, що він є пенсіонером за віком, що підтверджується довідкою Луцького об'єднаного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 01.11.2024 та розмір його пенсії становить 2 725 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.
Листом від 11.11.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.
19.11.2024 до суду надійшли матеріали справи.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Із змісту апеляційної скарги позивача вбачається, що апелянт оскаржує в ній як основне так і додаткове рішення суду у даній справі.
Так, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості одночасного перегляду в апеляційному порядку різних за своєю правовою природою процесуальних актів по одній справі. Натомість перегляд конкретного судового рішення має здійснюватися в окремому апеляційному провадженні на підставі окремо поданої апеляційної скарги. Одночасне оскарження різних процесуальних документів суду першої інстанції, які є окремими самостійними об'єктами апеляційного оскарження в одній апеляційній скарзі перешкоджає їх одночасному розгляду в апеляційному порядку.
Крім того, Господарський процесуальний кодекс України не містить підстав для повернення апеляційної скарги внаслідок об'єднання в ній вимог про скасування двох різних процесуальних документів суду першої інстанції, кожен з яких підлягає самостійному апеляційному оскарженню. Окремі самостійні підстави для повернення апеляційної скарги встановлені ч. 5 ст. 260 ГПК України, перелік яких є вичерпним і не передбачає такої підстави для повернення апеляційної скарги, як оскарження в одній апеляційній скарзі рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.02.2020 по справі № 2/118.
Також суд вказує, що згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.
Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується, що повний текст рішення Господарським судом Волинської області у справі № 903/666/24 складено 09.10.2024, тобто 20-ти денний строк на апеляційне оскарження рішення суду сплив - 29.10.2024.
Апелянт з апеляційною скаргою на рішення суду звернувся до апеляційного господарського суду лише 08.11.2024, що стверджується поштовим конвертом про направлення до суду апеляційної скарги, тобто з пропуском 12-ти денного строку на апеляційне оскарження рішення суду. При цьому скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 суду не подано.
Посилання апелянта на те, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки ним отримано рішення поштою лише 26.10.2024, суд не приймає до уваги, оскільки вказане не узгоджується з нормами абз. 2 ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, то суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Розсуд суду при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яким може бути відстрочено сплату судового збору та підстави вчинення таких дій.
До свого клопотання апелянтом додано довідку Луцького об'єднаного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 01.11.2024, в якій вказано, що розмір його пенсії становить 2 725 грн. та за період з травня 2024 по жовтень 2024 становить 16 350 грн.
Суд зазначає, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік. Скаржник такої довідки не надав.
Оскільки скаржник не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до закону, то апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог ГПК України.
Скаржнику необхідно або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, або надати докази на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2023 рік (довідку Державної податкової служби України про розмір доходів за 2023 рік).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги процесуального закону, що відповідно до ст. 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 16.10.2024 у справі № 903/666/24 - залишити без руху.
2. Скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати:
- окрему апеляційну скаргу на додаткове рішення у даній справі;
- мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 у даній справі;
- сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, або надати докази на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2023 рік (довідку Державної податкової служби України про розмір доходів за 2023 рік).
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексюк Г.Є.