Іменем України
19 листопада 2024 року м. Кропивницький
справа № 389/2874/24
провадження № 22-ц/4809/1430/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Голованя А.М., Дьомич Л.М.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Кропивницького апеляційного суду м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Воробйов Віктор Вікторович на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2024 року, у складі головуючого судді Берднікової Г.В. в частині визначення розміру судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
встановив:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Просив стягнути із відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 25.10.2020 в сумі - 12300,00 доларів США та витрати пов'язані з наданням правничої допомоги в сумі 10000,00 грн .
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2024 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано позивачу сплатити судовий збір за подання позовної заяви, а докази сплати надати до суду першої інстанції.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду представник позивача, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що разом із позовною заявою було надано заяву про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.
Вважає, що предметом даного позову є порушення майнових прав позивача, а суд першої інстанції помилково вважав, що предмет позову у даній справі (стягнення заборгованості за договором позики) не пов?язаний з порушенням прав позивача, як учасника бойових дій.
Вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 13 Конвенції.
ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Звертаючись до суду із позовною заяву представник позивача посилалася на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, передбачених пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Копія посвідчення учасника бойових дій серії № НОМЕР_1 наявна в матеріалах справи (а. с. 9,28).
Колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
Колегія суддів встановила, що підставою звернення до суду позивача було не виконання відповідачем умов договору позики, внаслідок чого утворилася заборгованість, а предметом позову є стягнення цієї заборгованості.
Звернувшись із даним позовом ОСОБА_1 посилався на порушення відповідачем його майнових прав, які випливають із договірних цивільних правовідносин, а тому колегія суддів вважає, що позивач не звільняється від сплати судового збору за подання зазначеного позову на підставі п. 13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, оскільки даний позов не пов?язаний із його соціальним захистом чи забезпечення створення належних умов для його життєзабезпечення його і членів його сім?ї, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.
У судове засідання 07.11.2024 учасники справи не з?явилися, які належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення ,ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Воробйов Віктор Вікторович - залишити без змін.
Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді А.М. Головань
Л.М. Дьомич