Справа № 344/20125/24
Провадження № 11-сс/4808/390/24
Категорія ст. 173 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
20 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано- Франківського апеляційного суду в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08 листопада 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024092780000331, яке внесено до ЄРДР 09.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.1 ст. 366-2 КК України, -
Ухвалою слідчого судді від 08 листопада 2024 року клопотання слідчого за погодженням з прокурором задовольнено та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на речі, предмети та грошові кошти, що 07.11.2024 були вилучені в ОСОБА_7 в ході проведення невідкладного обшуку в транспортному засобі марки «Kia» модель «Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_9 , а саме на:
- грошові кошти в сумі 1600 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 15 шт. серія, номер: LA 95097842 A, PF 91093975 H, PK 26324828 I, PD 39737799 C, PL 20067422 Q, MG 70433111 A, MG 70433143 A, PE 78710860 C, MG 70433140 A, MF 51290808 F, MF 51290827 F, PE 78710861 C, PB 27825923 L, PE 78720863 C, PE 78710862 C, купюри номіналом 50 доларів із номером: PB 07560893, PG 20014018;
- пакет червоного кольору із написом «Best Wiskes»;
- записник сріблястого кольору із чорновими записами;
- медичну картку амбулаторного хворого Рожнятівської райполіклініки на ім'я ОСОБА_10 ;
- мобільні телефони ОСОБА_7 , 1. «Nokia» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із влаштованою сім-картою з номером НОМЕР_4 , 2. мобільний телефон «Ergo» IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , із влаштованою сім-картою НОМЕР_7 .
- грошові кошти в сумі 3000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 30 шт. серія, номер: KL 80101728 D, HF 12539995 D, FL 04832611 C, FH 08206763 A, QK 79842863 A, QK 79842862 A, QK 79842818 A, DF 09378505 В, QK 79842802 A, HB 14423612 F, QK 79842819 A, HB 04611021 G, QK 79842803 A, КC 46572206 A, QK 79842816 A, PE 35461348 D, PE 35461342 D, PA 60539466 B, QK 06781821 B, QK 79842820 A, QK 79842801 A, PE 35461356 D, LB 43765930 H, LL 57532776 H, PA 60539465 B, LG 12530516 E, PE 21197827 A, QK 79842817 A, HI 25148436 A, FF 33439256 В.
- грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 10 шт. серія, номер: PE 32628195 H, PK 26230511 E, LB 46873661 M, PJ 43976770 B, PL 16204463, PJ 43976789 B, LB 19217678 K, LF 23553753 J, LF 08583965 D, LF 48049309 G;
- грошові кошти в сумі 250 євро купюрами номіналом 100 євро серія номер S 14701188409, купюрами номіналом 50 - євро серія, номер SC 2498722878, RE 4870945478, EC 608527104;
- сумку чоловічу чорного кольору «Polo Pand», до скасування арешту у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Своє рішення слідчий мотивувати тим, що стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені на нього арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, її незаконною, необ'єктивною і такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставним кримінального провадження.
Зазначає, що слідчим суддею в ухвалі вказується, що всі вилучені речі та грошові кошти 08.11.2024 року визнані доказами в межах вказаного кримінального провадження. В той же час до клопотання про накладення арешту не долучено ні постанови, ні будь-якого іншого процесуального документу щодо визнання доказами по справі арештованих грошових коштів в сумі: 1600 доларів США, 1000 доларів США та 250 євро.
Крім того, слідчим ОСОБА_11 в судовому засіданні першої інстанції було повідомлено, що зазначені вилучені кошти не мають відношення до справи і жодних підстав говорити про їх незаконне походження у слідства немає. В той же час підозоюваний ОСОБА_7 повідомив слідчого суддю, що він лікується від онкологічного захворювання крові (лейкомії), і грошові кошти в сумі 2600 доларів США і 250 євро це власні його кошти для оплати 5 курсу хіміотерапії та подальшого лікування. Вказані кошти він носить при собі, так як існує ймовірність почати курс лікування в будь який день, який назве лікар. Всі документи підтверджуючі показання ОСОБА_7 долучені захистом до матеріалів кримінального провадження і до матеріалів судової справи.
Вказує, що вилучені грошові кошти, окрім 3000 доларів США, не можуть бути визнані доказами, так як вони не відповдають вимогам ст. 98 КПК України і виходять за межі повідомлення про підозру від 08.11.2024 року, яке вручено ОСОБА_7 , потерпілих в кримінальному провадженні немає, а ч.1 ст. 368 КК України не передбачає конфіскації майна особи. Тобто, вказана в клопотанні слідчого та в оскаржуваній ухвалі від 08.11.2024 року мета арешту коштів в сумі 2600 доларів США і 250 євро не відповідає вимогам ст.ст. 170-172 КПК України.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки належним чином не оцінив і не припинив порушення прав людини щодо його підзахисного ОСОБА_7 .
Стверджує, що на переконання сторони захисту, арешт грошових коштів в сумі 2600 доларів США та 250 євро, які належать на праві власності ОСОБА_7 не є і не можуть бути доказами по справі, так як порушує його право вільно розпоряджатись своїми коштами, а також право на медичну допомогу та лікування.
Звертає увагу, що даний випадок є порушенням ст.ст. 4,5,6 Європейської конвенції з прав людини та суперечить практиці Європейського суду з прав людиини, зокрема рішенню від 29.06.2006 року по справі «Пантелеєнко проти України» (справа №11901/102). Згідно практики ЄСПЛ позбавлення особи права володіння, зберігання чи користування майном допускається виключно відповідно до Закону та на підставі вмотивованого судового рішення. Аналогічно недоторканість права власності закріплюється у ст. 16 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді від 08.11.2024 року про накладення арешту на речі та грошові кошти вилучені 07.11.2024 року в ОСОБА_7 під час проведення невідкладного обшуку транспортного засобу марки «Kia» модель «Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_9 скасувати, а саме в частині накладення арешту на:
- грошові кошти в сумі 1600 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 15 шт. та 2 купюри номіналом 50 доларів кожна;
- грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 10 шт.;
- грошові кошти в сумі 250 євро купюрами номіналом 100 євро та купюрами номіналом 50 - євро.
Постановити нову ухвалу, якою повернути ОСОБА_7 , як власнику безпідставно арештованого майна - грошових коштів в сумі 2600 доларів США та 250 євро, згідно переліку в оскаржувіаній ухвалі слідчого судді.
В судове засідання апеляційного суду прокурор не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.
Під час апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Таких вимог закону при постановленні даної ухвали слідчий суддя дотримався в повній мірі.
З матеріалів клопотання вбачається, що відділом слідчого управляння ГУНП в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні під №42024092780000331 від 09.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 366-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб із числа жителів Івано-Франківської області, в тому числі голови та члени спеціалізованих комісій Івано-Франківського обласного бюро МСЕК, перебуваючи у відданні МОЗ України, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади і забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, є особами уповноваженими на виконання функцій держави, розглядаючи державну політику у сфері встановлення ступеня обмеження життєдіяльності, групової інвалідності, причин і часу їх встановлення, що є юридично значущим і тягне за собою наслідки соціального характеру, тобто є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, протягом жовтня-листопада 2024 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою власного збагачення, налагодили схему одержання неправомірної вигоди в інтересах того хто пропонує, за встановлення фактів інвалідності особам, з використанням наданого їм службового становища.
Згідно матеріалів УСБУ в Івано-Франківській області, встановлено, що учасниками виявленої злочинної групи є ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , останні з яких являються головами спеціалізованих травматологічної та психіатричної комісій Івано-Франківського обласного бюро МСЕК, які за умови надання неправомірної вигоди в сумі 2000-3000 доларів США, в інтересах особи, яка надає таку вигоду, здійснюють оформлення документів та вживають заходів щодо їх погодження, які підтверджують факт встановлення особам ІІ чи ІІІ груп інвалідності.
За результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, встановлено, що ОСОБА_12 за посередництва ОСОБА_7 , а також ОСОБА_13 , мають намір отримати неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США від ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , за прийняте позитивне рішення про встановлення групи інвалідності матері останнього - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через наявні психіатричні захворювання із подальшим продовженням терміну її дії, які відтак мають намір розділити між собою.
Встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, 07.11.2024 року в період часу з 13 год. 45 хв. по 17 год. 04 хв. на підставі ст. 233 КПК України у зв'язку із безпосереднім переслідуванням особи підозрюваної у вчиненні злочину, було проведено обшук в транспортному засобі марки «Kia» модель «Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на право власності ОСОБА_9 учасником якого, був також (пасажир даного транспортного засобу) ОСОБА_7 , якого надалі було затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 1600 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 15 шт; пакет червоного кольору із написом «Best Wiskes»; записник сріблястого кольору із чорновими записами; медичну картку амбулаторного хворого Рожнятівської райполіклініки на ім'я ОСОБА_10 ; мобільні телефони ОСОБА_7 , 1. «Nokia» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із влаштованою сім-картою з номером НОМЕР_4 , 2. мобільний телефон «Ergo» IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , із влаштованою сім-картою НОМЕР_7 ; грошові кошти в сумі 3000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 30 шт.; грошові кошти в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів у кількості 10 шт.; грошові кошти в сумі 250 ЄВРО купюрами номіналом 100 євро серія номер S 14701188409, купюрами номіналом 50 євро серія, номер SC 2498722878, RE НОМЕР_8 , EC НОМЕР_9 ; сумку чоловічу чорного кольору «Polo Pand».
Ухвалою слідчого судді від 08.11.2024 було надано дозвіл на проведений 07.11.2024 невідкладний обшук в транспортному засобі марки «Kia» модель «Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою старшого слідчого від 08 листопада 2024 року описані речі, предмети та цінності, було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім цього п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане у клопотанні майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси особи з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Посилання захисника ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі на те, що, арешт грошових коштів в сумі 2600 доларів США та 250 євро, які належать на праві власності ОСОБА_7 , не є доказами по справі, порушує права людини вільно розпоряджатись своїми коштами, а також його право на медичну допомогу та лікування, а також даний випадок є порушенням ст.ст. 4,5,6 Європейської конвенції та суперечить практиці Європейського суду з прав людиини, слід визнати непереконливими, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси особи з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню. Крім того, застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Доводи апеляційної скарги про те, що грошові кошти в сумі 2600 доларів США і 250 євро це власні кошти ОСОБА_7 для оплати 5 курсу хіміотерапії та подальшого лікування, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки враховуючи те, що хоча до матеріалів вказаного провадження дійсно долучені копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого, де підтверджується його лікування в медичному закладі з відповідним діагнозом, однак підозрюваний та його захисник не довели, що вказані грошові кошти в сумі 2600 доларів США та 250 євро, є особистими грошовими коштами підозрюваного і не здобуті ним в результаті протиправної діяльності, а також відсутні докази, що саме вказані кошти призначені для проходження ним відповідних курсів лікування.
Окрім цього, доводи про належність вказаних грошових коштів саме ОСОБА_17 , які були призначені для його лікування, не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки вони мають бути перевірені під час проведення досудового розслідування. При підтвердженні таких даних вказані кошти мають бути повернуті власнику.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08 листопада 2024 року про накладення арешту на майно - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5