Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2198/23 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Номер провадження №33/4805/1325/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
20 листопада 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 07.09.2023 о 20:33 год. в с. Мала Рача по вул. Шевченка, Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Suzuki Lets», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Закатюк О.А., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не роз'яснено не було, а тому адміністративні матеріали були складені з порушенням його права на захист. Вважає, що суд безпідставно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 .
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що справу розглянута судом за відсутності ОСОБА_1 , а з постановою ознайомився 06.09.2024 в ЄДРСР.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Умови застосування статті 6 Конвенції щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ). При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою, особиста присутність підсудного під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Також, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»).
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 та його захисник Закатюк О.А. знають про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явились, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника не є обов'язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, від захисника -адвоката Закатюка О.А. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 07.09.2023 вбачається, що 07 вересня 2023 року о 20:33 год. в с. Мала Рача по вул. Шевченка, Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Suzuki Lets», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 7).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; розписці про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; розписці про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; наявним в матеріалах справи відеозаписом з відео реєстратора та нагрудної камери поліцейського.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються відеозаписом обставин події. Так, ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, у медичному закладі або відмовитися від проходження огляду, на що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та пояснив «тільки, що вживав чарки 2». Посилання захисника на неправомірну пропозицію працівників поліції щодо можливості відмовитися від проходження огляду є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 був повідомлений про наслідки такої відмови у вигляді складення протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР.
Крім того, ОСОБА_1 роз'ясненні права, зокрема, право на захист, так згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на місці складення протоколу не здійснювався, а під час її розгляду в суді ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката - Закатюка О.А., уклавши з останнім відповідний договір.
Щодо розгляду судом першої інстанції справи за відсутності ОСОБА_1 слід зазначити, що в силу ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов'язковою. На переконання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захиснику Закатюку О.А., судом першої інстанції надано більш ніж необхідний термін для захисту прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте останні цим не скористались, на неодноразові виклики до суду першої інстанції не з'являлись, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Закатюка О.А. Апеляційний суд зауважує, що під час апеляційного розгляду справи були враховані та оцінені усі доводи апеляційної скарги адвоката Закатюка О.А., поданої в інтересах ОСОБА_1 , які останні не змогли висловити у місцевому суді, дана оцінка доказам у справі.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам, та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Також не підлягає задоволенню клопотання захисника подане до суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи дане клопотання, захисник послався на те, що на час апеляційного розгляду закінчився, передбачений ст. 38 КУпАП, річний строк накладення адміністративного стягнення. Проте справа судом першої інстанції розглянута в межах строків накладення адміністративного стягнення, а закінчення таких строків на час розгляду справи апеляційним судом не є підставою для закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Закатюка Олексія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь