"21" листопада 2024 р.
м. Київ
справа № 755/15979/20
провадження № 2/755/285/24
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Прокопчук Н.А.,
учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_2 , звертаючись з позовом до суду, просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мотивуючи свої вимоги тим, що з травня 2006 року сторони проживали разом як одна сім'я, вели спільне господарство, мали спільні побут та відпочинок. Під час спільного проживання у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з тим, що сімейні відносини не склались, зокрема, з підстав жорстокого ставлення з боку відповідача по відношенню до позивача та обох дітей, з вересня 2015 року позивач та відповідач проживають окремо, спільного побуту не ведуть, та на даний час позивач разом із дітьми проживають у Відні (Австрія), в той час як відповідач проживає в Україні. Враховуючи жорстоке ставлення з боку відповідача по відношенню до позивача та дітей, позивач вимушена була звернутися за захистом прав неповнолітніх до Суду з цивільних справ у м. Відень Австрія щодо опіки над дітьми. Постановою Верховного Суду Австрійська Республіка у справі про опіку над дітьми від 05.05.2017 року відповідач був позбавлений права на опіку над дітьми та таке право було передано позивачу. Відповідач, враховуючи жорстоке ставлення за час спільного проживання, добровільного самоусунувся від покладених на нього як батька обов'язків, життям дітей не цікавиться, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, не виявляє батьківських почуттів у достатньому для дітей обсязі, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.
06.11.2020 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Чех Н.А.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
30.09.2021 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Чех Н.А.) постановлено ухвалу про задоволення клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - зупинено до набрання законної сили рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Печерский районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини (справа 755/374/21).
Згідно розпорядження керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями № 164 від 28 квітня 2023 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2023 року, в провадження судді Слободянюк А.В. надійшла вищевказана цивільна справа.
03.05.2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Слободянюк А.В.) постановлено ухвалу про поновлення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав. Цивільну справу №755/15979/20 прийнято до розгляду.
13.09.2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Слободянюк А.В.) постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Беніцької Валентини Іванівни про зупинення провадження у справі.
Зупинено провадження у даній справі (№755/15979/20) до набрання законної сили рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Печерський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини (справа 755/12895/23).
01.02.2024 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва винесено розпорядження №24 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ», у зв'язку з закінченням строку відрядження судді Слободянюк А.В.
01.02.2024 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддя вказану цивільну справу передано у провадження головуючому судді Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В.
25 липня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Коваленко І.В.) постановлено ухвалу, якою поновлено провадження по вказаній цивільній справі.
Прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В. від 04.09.2024 року заявлено самовідвід щодо розгляду даної справи.
На підставі протоколу про автоматизований розподіл від 05.09.2024 року справу № 755/15979/20 передано у провадження судді Галагану В.І.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Галагана В.І. від 05.09.2024 року справу 755/15979/20 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 12.09.2024 року.
12.09.2024 року дочка відповідача ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, з підстав, що містить зміст первісної позовної заяви, а також ОСОБА_4 заявлено клопотання про залучення її до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. (Том 2 а.с. 174-181)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - залишено без розгляду в частині позовних вимог про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2024 року залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ). Прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета ОСОБА_4 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.10.2024 року підготовче засідання по справі закрито та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні по суті вимог.
Представник відповідача ОСОБА_6 скористалась процесуальним правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, відповідно до якого представник проти позову заперечила в повному обсязі, зауважила, що відповідач ОСОБА_3 безмежно любить своїх дітей, однак фактично не має можливості приймати участь в їх житті з підстав того, що позивач ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми. Відповідач виконував сумлінно свої батьківські обов'язки і від народження дітей приділяв їм увагу, діти завчасно отримували медичний супровід в присутності обох батьків, сім'я тривалий проміжок часу проживала під Києвом в заміському комплексі Пуща Лісна , де діти оздоровлювались. Крім того, діти регулярно відвідували спортивний клуб разом із батьком, родина досить часто подорожувала за кордон, що забезпечувало розширенню світогляду дітей та сприяло їх духовному та інтелектуальному розвитку, а з 2014 по 2015 роки сторони разом із дітьми проживали в Австрії. При цьому відповідач завжди працював як на території України так і за кордоном, тому повсякчас дбав про матеріальне забезпечення сім'ї. Відповідач не має шкідливих звичок, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра. Відповідач має глибоке переконання, що причиною розладу стосунків в сім'ї є втрата ним здоров'я, яка фактично вплинула на його фінансові можливості щодо матеріального забезпечення сім'ї, а не ті обставини, на які вказано у позовній заяві. У 2015 році відповідач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, отримав черепно-мозкову травму та наразі є особою з інвалідністю. Попри зазначене, відповідачем безпідставно ініційовано в Австрії судові процеси задля позбавлення відповідача опіки над дітьми. Твердження відповідача про домашнє насильство є безпідставним та спростовується постановою Шевченківського УП ГУПН в м. Києві від 19.12.2015 року про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 129 КК України, зареєстрованого за заявою ОСОБА_2 . Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що позивачем не надано будь-яких достовірних доказів на підтвердження тих обставин, які повідомлено суду щодо характеристики батька та його відношення до неї і до дітей. (Том 1 а.с. 44-50)
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, підтримала в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовних заяв.
Представник відповідача ОСОБА_6 , надавши до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, до суду не з'являлась, з матеріалами справи не знайомилась, відзив на позовну заяву третьої особи подала із пропуском встановлених судом та законом процесуальних строків, а також представник заздалегідь узгодивши із судом дату судового засідання, в судове засідання не з'явилась, тому її неявка в судове засідання визнана без поважних причин.
Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації - в судове засідання не з'явилась, про день та час засідання повідомлена заздалегідь та належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та ухвалення рішення суду в інтересах дитини. (Том 1 а.с. 42, Том 2 а.с. 212)
Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Згідно положення статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно частини першої та другої ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
З огляду на викладене батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком, а ОСОБА_4 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Києва, що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 3392, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1. (Том 1 а.с. 11, 12)
Згідно Листа Печерської РДА в м. Києві від 28.08.2015 року, ОСОБА_3 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини щодо участі батька у спілкуванні з малолітніми дітьми. (Том 1 а.с. 52)
Згідно Листа Печерської РДА в м. Києві від 17.09.2025 року повідомлено ОСОБА_3 що під час проведення обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_2 , дітей в помешканні не було, зі слів представника матері дітей ОСОБА_8 малолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом із матір'ю ОСОБА_2 в обстежуваній квартирі не проживають. (Том 1 а.с. 53)
Згідно Листа Печерської РДА в м. Києві від 24.09.2015 року, ОСОБА_3 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини щодо визначення графіку спілкування з малолітніми дітьми ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . (Том 1 а.с. 54)
Згідно Листа Печерської РДА в м. Києві від 24.09.2015 року, питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі батька у спілкуванні з дітьми двічі виносилось на розгляд Комісії з питань захисту дітей, проте розглянути його по суті не вдарся, оскільки мати дітей ОСОБА_2 на засідання жодного разу не з'явилась, пояснень та заперечень не надала. Зі слів ОСОБА_3 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 діти разом із матір'ю перебувають за межами України. (Том 1 а.с. 55)
Постановою Шевченківського РУ ГУНП в м. Києві від 19.12.2015 року кримінальне провадження, внесене за заявою ОСОБА_2 до ЄРДР від 18.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. (Том 1 а.с. 111)
Постановою Шевченківського РУ ГУНП в м. Києві від 19.12.2015 року кримінальне провадження, внесене за заявою ОСОБА_2 до ЄРДР від 18.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. (Том 1 а.с. 204-208)
13.06.2017 року ОСОБА_3 до Печерської РДА в м. Києві було подано заяву про розшук неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2007 року народження, та ОСОБА_5 , 2010 року народження. (Том 1 а.с. 56, 57)
За даними медичних довідок ТОВ «Медична Династія» від 10.09.2015 року, при проходженні медичного огляду неповнолітніх ОСОБА_4 , 2007 року народження, та ОСОБА_5 , 2010 року народження, були присутніми батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2 (Том 1 а.с. 77, 78)
За даними медичної довідки ТОВ «Система-2000» від 11.09.2025 року, родина ОСОБА_3 в особі дружини ОСОБА_2 разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є пацієнтами Медичного Центру «Медіна». Повідомлено про те, що ОСОБА_3 приводив на регулярні профілактичні огляди своїх дітей. (Том 1 а.с. 79)
Згідно Довідки Гостинного комплексу «Пуща-Лісова» від 14.04.2016 року, у період з 2008 року по 2012 року ОСОБА_3 разом із родиною ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали в Комплексі, оплата проведена ОСОБА_3 (Том 1 а.с. 80)
Згідно Довідки Клубу «5 Елемент» ОСОБА_3 та його діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були клієнтами Клубу, ОСОБА_3 регулярно водив дітей на заняття та оплачував витрати у Клубі. (Том 1 а.с. 81)
Крім того, до матеріалів справи долучено нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_3 на надання дозволу на виїзд дітей за кордон; позитивні характеристики з місць роботи ОСОБА_3 (Том 1 а.с. 84, 85, 86, 87, 88)
За даними ЄДРЮОФОП ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним співвласником ТОВ «Енергетичний еквівалент». (Том 1 а.с. 89-92)
Згідно Довідок КМПЛ № 2 від 11.04.2016 року та ТОВ «Профмедогляд» від 26.01.2018 року ОСОБА_3 , 2603.1967 року народження, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Том 1 а.с. 93, 94)
Рішенням Окружного суду м. Відень Австрійської Республіки від 18.07.2016 року видано тимчасову заборону ОСОБА_3 перебувати у наведених місцях перебування ОСОБА_2 та неповнолітніх дітей ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , строком на один рік. (Том 1 а.с. 188 зв. - 191)
Постановою Верховного Суду Австрійська Республіка у справі про опіку над дітьми від 05.05.2017 року ОСОБА_3 тимчасово був позбавлений права на опіку над дітьми та таке право тимчасово було передано ОСОБА_4 (Том 1 а.с. 13-28)
Судове рішення про визнання на території України судового рішення суду Австрійської республіки про опіку над дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в матеріалах справи відсутнє.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.05.2018 року у справі № 755/18662/16-к, звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 296 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. (Том 1 а.с. 209-210)
Згідно Листа Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 21.12.2020 року № 105/78-2020, ОСОБА_2 разом із неповнолітніми дітьми фактично перебувають на території Австрії в м. Відень, що підтверджується додатками до позову. Враховуючи зазначене, діючи в межах чинного законодавства України, Печерська районна в м. Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування не має правових підстав для підготовки висновку до суду щодо врегулювання спору, зважаючи на фактичну відсутність дітей на території Печерського району та неможливість розглянути питання по суті. Разом з цим, Служба просить прийняти рішення по справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів та в інтересах дитини в межах чинного законодавства України. (Том 1 а.с. 42)
Згідно Листа Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.10.2024 року № 105/38-1600, 10.09.2024 року на адресу відповідача ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_2 були направлені запрошення до служби з проханням надати документи, необхідні для повноцінного розгляду зазначеного питання на засідання комісії з питань захисту прав дитини Печерської РДА в м. Києві. Станом на 23.10.2024 року - до Служби ні позивач, ні відповідач по справі не з'явились, документів не подали, у зв'язку з чим неможливо підготувати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (Том 2 а.с. 212)
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, серед іншого, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ст. 166 Сімейного кодексу України, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини.
Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , 2007 року народження, - оскільки в матеріалах справи наявні докази наявності у батька дитини бажання брати участь у вихованні, спілкуванні та у догляді за дитиною під час перебування дитини на території України та спільного проживання родини; відповідач регулярно приймав участь у житті дитини, відвідував лікарів, спортивні заняття, оплачував відпочинок, не заперечував проти виїзду дитини за кордон; відповідач неодноразово звертався до органу опіки та піклування із письмовими заявами про встановлення участі та способу виховання дитини, подавав заяву про її розшук; відповідач надав пояснення, відповідно до яких заперечив щодо позбавлення його батьківських прав та надав фотоматеріали проведення спільного дозвілля із родиною до часу виникнення конфліктної ситуації між ним та позивачем та виїзду останньої із дитиною за кордон до м. Відень; відповідач зазначив, що він не має змоги спілкуватись з дитиною, вказував на те, що позивач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Докази самоусунення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, врахувавши бажання відповідача ОСОБА_3 продовжувати спілкування з донькою та приймати участь у її вихованні, співставляючи інтереси окремої особи, у право якої здійснюється втручання, враховуючи суспільні інтереси та інтереси дитини, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача не буде кращим заходом для дитини, оскільки позбавлення батьківських прав не вплине ні на обставини щодо виховання і розвитку дитини, не створить додаткових умов щодо її безпечного виховання, захисту її здоров'я, не сприятиме захисту її прав взагалі, а навпаки невжиття такого заходу має створити умови дитині і батькові для належного їх спілкування і розвитку дитини, особливо в тій ситуації, коли батько виявляє таке бажання, що, відповідно, створить умови для додаткових гарантій дитини. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відсутність спілкування батька з донькою і неприйняття ним участі у її вихованні викликано кількома причинами, основною з яких є складні відносини, що склалися між сторонами/батьками дитини на ґрунті взаємних образ і звинувачень, та судом не встановлено переконливих доказів винної поведінки відповідача щодо нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
При цьому судом ураховано неможливість Службою у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (Лист від 21.12.2020 року № 105/78-2020 Том 1 а.с. 42 та Лист від 24.10.2024 року № 105/38-1600 Том 2 а.с. 212) надати суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , 2007 року народження, з огляду на неявку сторін на засідання Комісії та проживання дитини разом із матір'ю ОСОБА_2 на території Австрії в м. Відень, що не заперечено представником позивача в судовому засіданні, тому судом ухвалено дане рішення суду на підставі оцінки наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
В порядку ч. 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на повну відмову у задоволенні позовів судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивачів.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 167-169 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовити.
У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 22 листопада 2024 року.
Суддя: В.І. Галаган