Справа №:755/19300/24
Провадження №: 2/755/10266/24
про повернення позовної заяви
"21" листопада 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Аква Вита» до ОСОБА_1 , тертя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ПП ВКФ «Аква Вита» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали шляхом уточнення кола учасників справи, викладення позовної заяви у новій редакції з урахуванням зміни складу учасників справи та відповідного підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 3 028,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 06 березня 2024 року № 4800 або надання іншого документа про сплату судового збору.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 15 листопада 2024 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету позивача 15 листопада 2024 року о 2:29 год.
Також ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету представника позивача адвоката Гришка І.І. 15 листопада 2024 року о 2:29 год.
З наведеного слідує, що ухвалу від 13 листопада 2024 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 15 листопада 2024 року.
Також ухвалу про залишення позову без руху від 13 листопада 2024 року було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення позову без руху.
Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У даному випадку строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався - 16 листопада
2024 року та тривав до 18 листопада 2024 року (включно).
18 листопада 2024 року від представника позивача ПП ВКФ «Аква Вита» - адвоката Гришка І.І., до суду надійшла позовна заява у новій редакції, до складу учасників справи залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, а також долучено докази надсилання позовної заяви у новій редакції іншим учасникам справи.
Отже, позивачем виконано вимоги ухвали про залишення позову без руху від 13 листопада
2024 року в цій частині.
Також 18 листопада 2024 року представником позивача ПП ВКФ «Аква Вита» - адвокатом Гришком І.І., до суду подано клопотання про долучення доказів у справі, до якого додано копію платіжної інструкції від 06 березня 2024 року № 4800 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн з відміткою банку про зарахування коштів до державного бюджету.
Вивчивши подане клопотання суд зазначає таке.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
До позовної заяви ПП ВКФ «Аква Вита» додано платіжну інструкцію 06 березня 2024 року
№ 4800 про сплату судового збору у сумі 3 028,00 грн.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд вчинив перевірку зарахування судового збору у розмірі 3 028,00 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 06 березня 2024 року № 4800 до Державного бюджету України.
При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом з'ясовано, що станом на 13 листопада 2024 року інформація про зарахування коштів за платіжною інструкцією від 06 березня 2024 року № 4800 про сплату судового збору у справі № 755/19300/24 за подання позовної заяви відсутня.
За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.
Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі
№ 757/17452/21-ц, від 24 листопада 2023 року по справі № 334/5481/23, від 12 лютого 2024 року по справі № 2-814/10.
До поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви позивачем не додано підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору у розмірі 3 028,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 06 березня 2024 року № 4800 до спеціального фонду цього бюджету.
Суд враховує, що законодавством України не встановлено порядок проставлення на розрахункових рахунках відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду держбюджету, тому, зазначення працівником банку на платіжному документі напису про зарахування коштів не є належним підтвердженням зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету.
При цьому, шляхом моніторингу відомостей відкритого порталу даних «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що 08 березня 2024 року ПП ВКФ «Аква Вита» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, справа № 755/4320/24. Через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3» встановлено, що до вказаної позовної заяви позивачем також додано платіжну інструкцію від 06 березня 2024 року
№ 4800.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2024 року по справі
№ 755/4320/24 відмовлено у відкритті провадження.
02 липня 2024 року ПП ВКФ «Аква Вита» повторно звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, справа
№ 755/11508/24.
До повторно поданої позовної заяви знову додано копію платіжної інструкції від 06 березня
2024 року № 4800 про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 755/11508/24.
31 жовтня 2024 року (вхід. від 01 листопада 2024 року № 60343) ПП ВКФ «Аква Вита» втретє звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, справа № 755/19300/24.
Як уже зазначалося раніше, до позовної заяви ПП ВКФ «Аква Вита» також додано платіжну інструкцію від 06 березня 2024 року № 4800 про сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн. При цьому, за допомогою комп'ютерної програми документообігу суду «Д-3» судом не встановлено підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.
Верховний Суд в ухвалі від 05 лютого 2024 року по справі № 759/1911/19 вказав: «Додана до касаційної скарги квитанція від 29 грудня 2023 року на суму 3 073,60 грн за подану 05 січня 2024 року касаційну скаргу, яку ухвалою суду касаційної інстанції від 11 січня 2024 року повернуто, не є підставою для його зарахування за подання касаційної скарги 23 січня 2024 року. Оскільки за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.».
Таким чином, додана до позовної заяви платіжна інструкція від 06 березня 2024 року № 4800 про сплату судового збору не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу позовної заяви від 31 жовтня 2024 року по справі № 755/19300/24.
Отже, ПП ВКФ «Аква Вита» вимоги ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від
13 листопада 2024 року в цій частині не виконало, недоліки позовної заяви не усунули.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Суд звертає увагу позивача, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
При цьому, пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Тому, ПП ВКФ «Аква Вита» не позбавлене можливості звернутися із відповідним клопотанням та повернути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви по справі № 755/4320/24, № 755/11508/24 за наявності відповідних правових підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Аква Вита» до ОСОБА_1 , тертя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним, - вважати такою, що не подана та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя О.О. Хромова