Справа №:755/7624/22
Провадження №: 1-в/755/791/24
"21" листопада 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Києві подання фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку суду відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю: представника органу пробації ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
Фахівець ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 звернулася до суду з поданням про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку.
У клопотанні зазначено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді громадських робіт строком 150 годин. Вирок набрав законної сили 23.09.2022 року.
Вирок від 22.08.2022 року був направлений на виконання до уповноваженого органу з питань пробації. 15.11.2022 року ОСОБА_4 був постановлений на облік у Дніпровському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області, який вживав заходи щодо виконання вироку суду. Однак вирок суду ОСОБА_4 не виконав. За період з 23.09.2022 року по 23.09.2024 року ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчиняв. На час звернення з поданням - закінчились строки давності виконання вказаного вироку, що є безумовною підставою для звільнення засудженого від призначеного йому покарання.
Представник пробації у судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення даного подання.
Особа, стосовно якої вирішується подання, в судове засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки не повідомив, його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Вивчивши матеріали подання, заслухавши учасників, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. При цьому, виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано за два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Крім того, відповідно до ч. 3 вказаної статті перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі N 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах подання відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.2022 року, факт ухилення ОСОБА_4 від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
У зв'язку з викладеним, дане подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд
Подання фахівця ІІ категорії Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.2022 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком на 150 годин, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_1