"22" листопада 2024 р.
Справа 642/6733/24
Провадження № 2-а/642/43/24
22 листопада 2024 року
м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Петрової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кайдалової Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
І. РУХ СПРАВИ
21.10.2024 до Ленінського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій він просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №426 від 09.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500,00 грн., закрити провадження у справі № 426 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП; скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №427 від 09.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500, 00 грн., закрити провадження у справі № 427 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; судові витрати покласти на відповідача. Позовна заява сформована в системі «Електронний суд».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024, справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М. (а.с.16).
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 25.10.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків, які 29.10.2024 позивачем усунуто (а.с.18-36).
Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.38).
07.11.2024 через електронний суд від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.40-49).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Так, відповідно до протоколу №426 від 09.10.2024, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 09.10.2024 о 14:10 год., при перевірці документів ОСОБА_1 , встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, а також пояснень самого ОСОБА_1 встановлено, що останній, являючись військовозобов?язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності указа Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних, чим своєю бездіяльністю порушив вимоги абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», аб3.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно протоколу №427 від 09.10.2024, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 09.10.2024 о 14:50 год. при перевірці документів ОСОБА_1 встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, однак ОСОБА_1 відмовився від проходженн Військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 - 71 ПКМУ №560 від 16.05.2024 року, абз.1, абз. 4 абз.10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов?язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 7 ч. 3, абз. 5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Так, 09.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №426 від 09.10.2024 та постанову №427 від 09.10.2024, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності двічі за ч. 3 ст. 210-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу двічі по 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.
Відповідно до постанови №426 від 09.10.2024, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09.10.2024 о 14:10 год., у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів ОСОБА_1 , встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, під час перевірки, відповідно до наданих ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, а також пояснень самого ОСОБА_1 встановлено, що останній, являючись військовозобов?язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указа Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних. Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги абз.2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», аб3.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до постанови №427 від 09.10.2024, 09.10.2024 о 14:50 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії правового режиму воєнного стану, який введений Указом Президента України №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (із змінами), під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так як під час перевірки, відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 - 71 ПКМУ №560 від 16.05.2024, абз.1, абз. 4 абз.10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов?язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 7 ч. 3, абз. 5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанови №426 від 09.10.2024, №427 від 09.10.2024 є необґрунтованими та протиправними, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 справа не розглядалась та не перевірялась, тому ОСОБА_1 вважає, що в його діях не доведено склад інкримінованих адміністративних правопорушень, а порушення правил військового обліку не має ніякого відношення до порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Крім того, зазначає, що його притягнуто незаконно двічі за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у той же день, тим самим органом, у зв?язку з чим оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
В позовній заяві вказав, що 09.10.2024 приблизно о 06:40 год. в м.Харкові на платформі станції метро «м-н Конституції» до ОСОБА_1 підійшов військовий, який представився працівником ТЦК та заявив вимогу про пред'явлення документів. Надавши документи для перевірки, він підійшов до особи у поліцейській формі та в подальшому сказав ОСОБА_1 , що він буде доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, ОСОБА_1 протиправно затримано, так як причини адміністративного затримання йому не заявлено, в розшуку він не перебував, протокол про адміністративне затримання не складався, його родичів про затримання не повідомлялось, вторинна правова допомога не викликалась та не надавалась), посадили до машини та відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно о 07:10 год. військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 видали йому повістку на 09.10.2024 та заставили підписати, щоб він явився по повістці на 09.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно о 10:40 год. військовослужбовці вивели ОСОБА_1 з будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 та разом з іншими чоловіками у цивільному одязі посадили до автобусу та відвезли до КНП «Міська поліклініка №8» ХМР (м. Харків, пр. Перемоги, 53), не надавши йому повістку для проходження військово-лікарської комісії, не маючи на руках медичної документації для підтвердження хвороб по здоров'ю, військові незаконно утримували його в приміщенні КНП «Міська поліклініка №8» ХМР та змушували примусово проходити ВЛК викривляючи показники стану здоров'я, чим було порушено ст. 28 Конституції України, ст. 8 Конвенції прав людини та основоположних свобод, ч. 1 ст. 39-1 та ч. 1 ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».
У зв'язку з численними порушеннями військовослужбовцями прав ОСОБА_1 о 11:09 год. ним було викликано поліцію, в їх присутності він підписав відмову у проходженні ВЛК. Однак, в подальшому, військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 його не відпустили та доставили до юриста ІНФОРМАЦІЯ_2 , для складання постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що він стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та жодного відношення до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не має, мешкає він за адресою прописки, а саме: АДРЕСА_1 , яка відноситься до Холодногірського району м.Харкова. Адреса мешкання, яка вказана у протоколі, а саме: АДРЕСА_2 до нього не відноситься, там мешкають його родичі.
Крім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста, якщо є підозра у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Також позивач вказує, що на його утриманні знаходиться донька, 2022 року народження, у зв'язку з чим, адміністративний штраф, який накладений на нього уповноваженими особами у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_2 погіршує матеріальне становище сім'ї та належне забезпечення дитини, тому просить суд постанови №426,№427 від 09.10.2024 скасувати, а провадження у справах закрити.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.22 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024, резервісти та військовозобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов?язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Згідно абз. 2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що інші військовозобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов?язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Проте, ОСОБА_1 не звертався для уточнення своїх даних до центру надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив діюче законодавство, про що в присутності свідків був складений протокол №426 та винесена постанова №426 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України.
Крім того, зазначає, що згідно до п.п.1,3,10 ст.1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України. Військовий обов?язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов?язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров?я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов?язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно до п.1 абз. 1,3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну пдготовку та мобілізацію», громадяни зобов?язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров?я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно Додатку 2 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022, п. 2 ст. 1 правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, призовники, військовозобов?язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, розпорядженнях), (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов?язаних та резервістів.
Так, 09.10.2024 ОСОБА_1 було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, однак ОСОБА_1 від прохдження ВЛК відмовився, про що власноруч написав Лист відмову від проходження ВЛК, який був зареєстрований 09.10.2024 вх. №20746.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, про що складено протокол №427 від 09.10.2024, в якому він зазначив, що з протоколом згоден та винесено постанову № 427 від 09.10.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, відповідач вважає, що підстави для скасування постанови №426 від 09.10.2024 та №427 від 09.10.2024 відсутні.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с. 52-53).
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.50-51).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до положень ч.4 ст.229 КАС України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Так, предметом оскарження у даній справі є постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №426 від 09.10.2024 та постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №427 від 09.10.2024, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. (а.с.27, 29).
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваних постанов, оцінивши їх на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Зі змісту постанови № 426 від 09.10.2024 вбачається, що накладення адміністративного стягнення відбулося внаслідок того, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов?язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, не з?явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних, чим своєю бездіяльністю порушив вимоги абз.2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», аб3.4 п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п.22 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.10).
Відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 210-1 КУпАП України є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Тобто, у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З оскаржуваної постанови № 426 від 09.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за неоновлення (не уточнення) своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024.
Відтак, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення було вчинене ним після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким ст.210-1 КУпАП доповнено частиною 3, при цьому саме з 19.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Відтак, як зазначено вище, частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Твердження позивача про те, що він оновив дані в ЦНАП Основ?янського району м.Харкова приблизно 04.07.2024, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки позивачем не додано до матеріалів справи доказів, які могли б підтвердити зазначене.
Будь-які докази того, що ОСОБА_4 мав поважні причини для того, щоб не виконати обов'язок по уточненню облікових даних суду не надані.
Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 , який є військовозобов'язаним, не уточнив свої дані у строк, визначений Порядком № 560.
Зі змісту постанови № 427 від 09.10.2024 вбачається, що 09.10.2024 о 14:50 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , при перевірці документів громадянина ОСОБА_1 встановлено факт порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, йому було запропоновано пройти ВЛК з метою встановлення ступеню придатності до військової служби, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 69 - 71 ПКМУ №560 від 16.05.2024, абз.1, абз. 4 абз.10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов?язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов?язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 7 ч. 3, абз. 5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Положеннями абз. 4 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'передбачено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Відповідно до п. 68, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Порядок № 560 визначає процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби (пункт 1).
Відповідно до п. 74 Порядку № 560 резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
На даний час порядок проходження медичного огляду встановлений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402. Згідно з п. 3.1, 3.2 цього Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_7 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до окладу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 . Пунктом 3.8 даного Положення визначено, що Постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_4 про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Обов'язковість проходження медичного огляду особами, в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби закріплений у ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання вимог Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби.
Так само і військовозобов'язані громадяни, у відповідності з діючими положеннями законодавства, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачені виключні обмеження щодо направлення на медичний огляд лише стосовно наступної категорії осіб: які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки - до прийняття у відношенні них рішення відповідною комісією (п. 63 Постанови); які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - вони викликаються на медичний огляд повісткою (п. 69 Порядку).
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з долученого відповідачем до матеріалів справи листа-відмови за вх.№20740 від 09.10.2024, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, що є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яке вчинене позивачем в особливий період (а.с.49).
Суд вважає, що дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. А тому, дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.
Отже суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності доказів та порушення прав позивача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оспорюваної постанови.
Крім того, суд відхиляє аргументи позивача, які викладені в позовній заяві, зокрема про незаконність його затримання і доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки вони об'єктивно не спростовують зазначені в постанові обставини, а саме те, що ОСОБА_1 до теперішнього часу не пройшов військово-лікарську комісію.
Щодо зазначених позивачем інших підстав для скасування постанови суд вважає, що такі підстави жодним чином об'єктивно не підтверджуються та навпаки спростовуються наданими стороною відповідача доказами.
Таким чином, жодних законних та обґрунтованих підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення судом не встановлено, оскільки факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року по справі №917/1307/18, розтлумачено сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме позиція та докази, надані стороною відповідача є більш переконливими та об'єктивними для суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення відповідають вимогам КУпАП, винесені на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складів адміністративних правопорушень, а отже є законними, у зв'язку з цим, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 11, 44, 73-78, 90, 241-246, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст рішення складено 22.11.2024.
Суддя Наталя ПЕТРОВА