Справа № 639/7442/24
Провадження № 1-в/639/708/24
21 листопада 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX від 18.07.2024 та вирішення питання щодо протиріч, які виникають при виконанні вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024,
Захисник ОСОБА_4 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просить:
- привести вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024, який винесений стосовно засудженої ОСОБА_5 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом - Закон № 3886-ІХ);
- звільнити засуджену ОСОБА_5 від невідбутої частини призначеного покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024, який було враховано вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024.
В обгрунтування клопотання зазначено, що станом на день винесення Полтавським апеляційним судом ухвали від 14.10.2024 ще не були декриміналізовані епізоди за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024, з урахуванням якого ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Враховуючи те, що станом на день звернення із клопотанням вирок Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024 приведено у відповідність до вимог Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 та засуджену ОСОБА_5 звільнено від призначеного за ним покарання, то є необхідність привести вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 до вимог Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримала та просила вказане клопотання задовольнити.
Також захисник ОСОБА_4 просила суд вирішити питання щодо протиріч, які виникають при виконанні вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 стосовно засудженої ОСОБА_5 .
Засуджена ОСОБА_5 клопотання захисника підтримала та просила вказане клопотання задовольнити.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання та просив суд усунути протиріччя, які виникають під час виконання вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 та ухвали Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2024, та вважати ОСОБА_5 засудженою до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, без застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Вислухавши думку засудженої, захисника та прокурора, перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженої, суд приходить до таких висновків.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.11.2022 ОСОБА_5 засуджена за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.11.2022 набрав законної сили 14 грудня 2023 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.11.2024 засуджену ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.11.2022, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024 ОСОБА_5 засуджена за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного поглинення призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.11.2022, остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Вирок Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024 набрав законної сили 06 лютого 2024 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2024 засуджену ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Крім того, вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 ОСОБА_5 засуджена за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024 вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - скасовано та закрито провадження в цій частині на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024 вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 змінено:
- виключено з вироку місцевого суду рішення про призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України;
- ОСОБА_5 вважається засудженою за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання, призначеного за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024, остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 набрав законної сили 14 жовтня 2024 року.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
Судом встановлено, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024 вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 вже приведено у відповідність до вимог Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, тому клопотання захисника в цій частині задоволенню не підлягає.
Під час судового розгляду встановлено, що за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 та ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024 при призначенні остаточного покарання засудженій ОСОБА_5 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України було враховано вирок Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024.
Разом із цим, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2024 засуджена ОСОБА_5 вже звільнена від призначеного покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.01.2024, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала набрала законної сили 05 листопада 2024 року.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Таким чином, суд вважає за необхідне вирішити протиріччя, які виникають при виконанні вироку та визначити, що вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 та ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2024 у справі №639/6797/24, ОСОБА_5 засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, без застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України.
В цій частині доводи клопотання захисника ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про вирішення питання щодо протиріч, які виникають при виконанні вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 - задовольнити частково.
Визначити, що вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.04.2024 та ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2024, з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2024 у справі №639/6797/24, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, без застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України.
У задоволенні інших вимог клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 від 10.11.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а засудженою - протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 22 листопада 2024 року.
Суддя ОСОБА_1