Справа № 638/21446/24
Провадження № 1-кс/638/3570/24
21 листопада 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в м. Харкові клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12024221070001457 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
Слідчий СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12024221070001457 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070001457 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Клопотання слідчого обґрунтоване наступним.
Відповідно до матеріалів, які зареєстровані в журналі ЄО Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за № 9106 від 04.11.2024 року встановлено, що 04 листопада 2024 року від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надійшла заява про те, що в період червня - липня 2024 року, його знайомий - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шахрайським шляхом заволодів його грошима у розмірі 5000 гривень під приводом пригону мопеду та мотоциклу.
В ході досудового розслідування в якості потерпілого допитано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що у кінці червня 2024 року останній вирішив придбати мото-транспорт та почав активно шукати оголошення у різних інтернет ресурсах, однак нічого цікавого для себе не знайшов. Трохи пізніше, потерпілий зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та висловив йому своє бажання щодо придбання мото-транспорту. Тоді, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що зможе йому допомогти, оскільки має гарного знайомого на ім'я ОСОБА_10 у місті Чугуєві Харківської області, котрий займається продажем різного виду мото-транспорту за привабливими цінами. Вказана пропозиція зацікавила потерпілого та він попрохав ОСОБА_8 , щоб той йому придбав та привіз мопед «ALFA» та мотоцикл «Forte». ОСОБА_8 повідомив потерпілому, що вказана послуга буде коштувати йому близько 5500 гривень. В подальшому, протягом червня - липня 2024 року, потерпілий перераховував кошти зі своєї банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_1 на банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_11 за вищевказану послугу. Після цього, ОСОБА_8 почав себе дивно поводити та майже перестав спілкуватись із потерпілим, на будь-які спроби зустрітись, останній відмовлявся та вигадував різні привіди. Крім того, на питання потерпілого до ОСОБА_8 , де його мопед та мотоцикл, останній повідомляв, що нібито спочатку захворів, потім що у нього та у його знайомого ОСОБА_10 проблеми із наданням цієї послуги, потім, що мопед та мотоцикл забрали військові. Далі, ОСОБА_8 став говорити потерпілому, що все таки пригонить транспорт, після того, як зустрінеться із мамою, котра перебуває у Європі. В подальшому вигадував інші причини та по теперішній час послугу із пригону та придбання мопеду та мотоциклу не виконав. Потерпілий також додав, що сума завданих збитків на теперішній час становить близько 5000 гривень.
Слідчий зазначає, що ході досудового розслідування встановлено, що банківська картка № НОМЕР_1 , відомості якої можуть мати доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, належить до Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 .
Слідчий та прокурор до суду не з'явилися, одночасно з направлення до суду клопотання про тимчасовий доступ подали клопотання, в яких просили розгляд проводити без їх участі, зазначивши, що клопотання підтримують, просять задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
СВ Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221070001457 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Так, в ході досудового розслідування в якості потерпілого допитано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що у кінці червня 2024 року останній вирішив придбати мото-транспорт та почав активно шукати оголошення у різних інтернет ресурсах, однак нічого цікавого для себе не знайшов. Трохи пізніше, потерпілий зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та висловив йому своє бажання щодо придбання мото-транспорту. Тоді, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що зможе йому допомогти, оскільки має гарного знайомого на ім'я ОСОБА_10 у місті Чугуєві Харківської області, котрий займається продажем різного виду мото-транспорту за привабливими цінами. Вказана пропозиція зацікавила потерпілого та він попрохав ОСОБА_8 , щоб той йому придбав та привіз мопед «ALFA» та мотоцикл «Forte». ОСОБА_8 повідомив потерпілому, що вказана послуга буде коштувати йому близько 5500 гривень. В подальшому, протягом червня - липня 2024 року, потерпілий перераховував кошти зі своєї банківської картки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_1 на банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_11 за вищевказану послугу. Після цього, ОСОБА_8 почав себе дивно поводити та майже перестав спілкуватись із потерпілим, на будь-які спроби зустрітись, останній відмовлявся та вигадував різні привіди. Крім того, на питання потерпілого до ОСОБА_8 , де його мопед та мотоцикл, останній повідомляв, що нібито спочатку захворів, потім що у нього та у його знайомого ОСОБА_10 проблеми із наданням цієї послуги, потім, що мопед та мотоцикл забрали військові. Далі, ОСОБА_8 став говорити потерпілому, що все таки пригонить транспорт, після того, як зустрінеться із мамою, котра перебуває у Європі. В подальшому вигадував інші причини та по теперішній час послугу із пригону та придбання мопеду та мотоциклу не виконав. Потерпілий також додав, що сума завданих збитків на теперішній час становить близько 5000 гривень.
Слідчий суддя з матеріалів клопотання вбачає, що банківська картка № НОМЕР_1 , відомості якої можуть мати доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, належить до Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 .
Частиною 1 статті 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
У відповідності до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадженні, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Частиною 6 вказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах та документах, належить інформація, відомості, які можуть становити банківськоу таємницю.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 160 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про те, що інформація, яка знаходиться в Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 , сама по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, про тимчасовий доступ до яких просить надати слідчий, має суттєве значення для встановлення важливих обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя акцентує увагу, що національні суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини та дотримуються Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час ухвалення рішень про надання доступу до речей і документів.
Так, в рішенні від 07 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» згідно з практикою Європейського суду з прав людини, невизначення обсягу обшуку, у тому числі і за аналогією тимчасового доступу до речей і документів, його мети є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, окрім документів, що мають відношення до справи, деяких особистих речей. Європейський суд з прав людини визначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку (тимчасового доступу - за аналогією) є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Європейський суд з прав людини у справі ««Санді Таймс» проти Сполученого Королівства» від 26 березня 1979 р. висловився, що «не є достатнім, щоб втручання, яке розглядається, належало до винятків, перелічених у п. 2 ст. 10, так само не є достатнім, щоб таке втручання виправдовувалося тим, що його предмет належить до якоїсь визначеної категорії або підпадає під дію правової норми, викладеної у формі загальних і безумовних понять: Суд має переконатися в тому, що втручання, з огляду на факти і обставини конкретної справи, яку він розглядає, справді було необхідним». Ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що «у зв'язку з тим, що
Результати проведеного аналізу практики ЄСПЛ дають змогу констатувати, що у своїх рішеннях Суд визначив мінімальні гарантії, які мають бути викладені в законі з метою уникнення порушення прав особи, передбачених Конвенцією. Узагальнюючи викладене, до гарантій під час застосування доступу до речей і документів ЄСПЛ відносить такі: ? інформація збирається на підставі закону; ? положення закону відповідають вимогам доступності, чіткості та передбачуваності; ? ухвалення рішень щодо надання доступу повинні бути предметом судового контролю; ? такий контроль повинен передбачати можливість для особи навести свої аргументи; ? рішення суду повинно бути обґрунтованим; вказівки в ухвалі суду щодо того, до якої інформації (документів) надається доступ, повинні бути максимально чіткими; ? особа, інформація щодо якої передається, повинна володіти ефективними засобами захисту, що передбачали б можливість оскарження законності й обґрунтованості отримання доступу до такої інформації, а також отримання компенсації в разі виявлення порушення; ? доступ повинен надаватися лише до інформації, що необхідна для цілей розслідування; ? отримана інформація повинна належним чином фіксуватися, зберігатися та захищатися, щоб запобігати її модифікації, незаконному знищенню та поширенню (наприклад, рішення у справі “Roman Zakharov v. Russia» (заява № 47143/06)). Недотримання вказаних гарантій призводить до констатації ЄСПЛ порушення прав особи, гарантованих ст. ст. 6 та 8 Конвенції, а також ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також варто зазначити, що порушення гарантій, визначених у практиці ЄСПЛ, особливо щодо законності й обґрунтованості ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів, безпосередньо впливатиме на можливість використання отриманої інформації як доказу.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що зазначені відомості можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, та іншим способом неможливо довести вказані обставини, які передбачається довести за допомогою зазначеної інформації, суд вважає клопотання слідчого таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 159-164, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12024221070001457 від 04 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.
Надати слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_12 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_13 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_3 , старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_14 , т.в.о. слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_15 , старшому слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітану ОСОБА_16 , слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_17 , оперативним співробітникам Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за дорученням слідчого в порядку ст. 40 КПК України право тимчасового доступу та можливість вилучити документи, які знаходяться у Акціонерному товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_5 », місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 , а саме:
- інформацію (в електронному та друкованому вигляді) про власника картки № НОМЕР_1 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », його повних анкетних даних, місця мешкання, контактного телефону та іншу наявну інформацію в банківській установі в повному обсязі;
- інформації (в електронному та друкованому вигляді) про рух грошових коштів по картці № НОМЕР_1 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (операції списання з рахунку та зарахування на рахунок) в період часу з 01.06.2024 року по 01.08.2024 року, з обов'язковим зазначенням відомостей про контрагентів (назва, код), призначення платежу, дати платежу, часу проведення платежу, номера платіжного документа, суми платежу, номеру або інших символів, які використовуються для ідентифікації трансакції, із зазначенням кінцевої трансакції, пов'язаної із вказаними грошовими коштами, дати та місця її виконання.
Строк дії ухвали - 2 (два) місяці із дня її постановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя