справа № 619/3803/24
провадження № 2-а/619/28/24
іменем України
20 листопада 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавської Олени Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області ОСОБА_2 з позовом про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та стягнення штрафу в розмірі 1700 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з тим, що вона 28.05.2024 о 16:28 год., керуючи транспортним засобом Lexus RX 200T, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито перевищила встановлене обмеження швидкості в населеному пункті більше ніж на 57 км/год, а саме рухалася зі швидкістю 107 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год), за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказала, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення перевищення нею швидкості, неможливо точно встановити, на якому відрізку автодороги зафіксовано перевищення швидкості, адже на ділянці дороги знаків, які б інформівали про те, що вона знаходилась в населеному пункті не було і вона вважала, що населений пункт вже закінчився та вона вже його проїхала, оскільки забудови населеного пункту скінчились та попереду був відсутній знак «закінчення населеного пункту», або він був відсутній взагалі. Постанова не містить даних про широту та довготу місця вимірювання швидкості руху, що може вказувати на те, що на момент фіксування поліцейським швидкості руху автомобіля вона вже перебувала поза межами населеного пункту.
Вказувала, що прилад TruCAM при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Утримання такого приладу поліцейським в руці, з урахуванням вірогідної похибки, ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху її автомобіля Lexus RX 200T державний номерний знак НОМЕР_1 , в 107 км/год.
Враховуючи, що при проведенні фіксації транспортного засобу Lexus RX 200T державний номерний знак НОМЕР_1 , був використаний протиправний спосіб використання приладу TruCAM, то такий доказ, на якому ґрунтується оскаржувана постанова, є неналежним.
Позивач зазначила, що з урахуванням тієї обставини, що докази щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейськими було здійснено вимірювання швидкості руху її автомобіля відсутні, то постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та стягнення штрафу в розмірі 1700 гривень є протиправною, не ґрунтується на належних доказах, а отже підлягає скасуванню.
Крім того, зазначила, що оскаржувана постанова не містить інформації про розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму», а також будь якого із дорожніх знаків 5.49 і 5.50, в межах яких водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 ПДР.
Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просила суд скасувати постанову серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 про притягнення її, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та закрити відносно неї провадження у справі.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник відповідача Департамента патрульної поліції у відзиві зазначив наступне.
Вказує, що під час несення служби в межах с. Супрунівка, 28.05.2024 року, о 16 год. 28 хв., екіпажом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000776) було виявлено порушення ПДР, а саме, водій, керуючи транспортним засобом LEXUS RX 200T, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 107 (сто сім) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 57 (п'ятдесят сім) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу.
За результатом розгляду справи винесено постанову за ч. 4 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення в розмірі 1700 гривень, відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено фото та відео відзняте за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000776), на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення, а також відеозапис із нагрудної відеокамери (бодікамери) патрульних.
Дії водія об'єктивно свідчили про наявність юридичного факту, який містив усі ознаки адміністративного правопорушення, що об'єктивно вказувало на необхідне юридичне реагування, встановлене діючим законодавством. За наявності обставин, зазначених у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками патрульної поліції висловлено вимогу про зупинку водію вищезазначеного транспортного засобу.
Зазначила, що можливість використання виробу TruCAM підтверджується зокрема наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 07.09.2021 року №04/05/02/-2522, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Щодо використання приладу із рук, а не із триноги, а також можливої похибки вимірювання вказує, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29824 від 11.12.2023 (додається до відзиву) похибка заміру швидкості становить +/- 2 км/год. Похибка саме в 2 км/год., а не більше чи менше, встановлено на основі спеціальних вимірювань, уповноваженим на те органом, про що видано відповідний сертифікат. Збільшення величини похибки неможливе через те, що для запобігання вимірювання неточної швидкості руху, ТruСАМ контролює апаратні засоби системи вимірювання. Та коли прилад виявляє умови помилки, він показує повідомлення про помилку замість результатів вимірювання.
Лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу, що передбачено інструкцією із експлуатації, як передбачено і використання із рук. При цьому, в незалежності від способу розташування приладу (з рук чи з триноги) вимірювання швидкості транспортних засобів, здійснюється автоматично, що не суперечить приписам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Вимірювання швидкості руху транспортного засобу LEXUS RX 200T, номерний знак НОМЕР_1 було здійснено в спосіб розміщення приладу ТruСАМ по зовнішньому периметру дороги М-03 «Київ - Харків - Довжанський».
Посилання позивача про те, що відсутні належні та допустимі докази вчиненого порушення вважає необґрунтованими, через те, що до постанови у справі про адміністративне правопорушення було додано фото та відео із приладу TruCAM, на якому зафіксовано автомобіль, швидкість із якою він рухається, а також дату, час, місце вчинення правопорушення. Також, в оскаржуваній постанові зазначено посилання на відео з нагрудної камери по факту виявлення правопорушення та по факту розгляду справи про адміністративне правопорушення. Дані докази, було покладено в основу прийнятого рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності, оскільки в п. 7 «до постанови додаються» міститься відповідна відмітка, зазначено технічний пристрій, на який зафіксовано порушення ПДР а саме відеофіксація з бодікамери № 473417.
Що стосується меж с. Супрунівка та позначення населеного пункту дорожними знаками 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.50 «Кінець населеного пункту» представник відповідача пояснив, що на фото з приладу TRUCAM зазначені точні координати транспортного засобу в момент фіксації порушення (ШИРОТА 49°34'13.48" № ДОВГОТА 34°26'24.27"E) та додав скрин-шот з координатами з Google-карти.
До відзиву додано оптичний диск з відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора з місця зупинки.
Додатково до відзиву додано запит до служби автомобільних доріг, стосовно розмішення дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху» та відповідь на запит де вказано, що дані дорожні знаки наявні в м. Решетилівка.
Зазначив, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст. 279 КУпАП, що підтверджується матеріалами відеофіксації з нагрудної камери інспектора, а саме відео 2.export-92zka, о 16:37:03, однак від позивача жодних заяв та клопотань не надходило.
Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначила, що доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та просила позов задовольнити.
Вказала, що на момент фіксування інспектором швидкості руху її автомобіля вона не рухалася в населеному пункті, а дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту» взагалі був відсутній, а додані відповідачем до відзиву: запит до служби автомобільних доріг, стосовно розміщення дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху», а також - відповідь на запит де вказано, що дані дорожні знаки наявні в с. Решетилівка не можуть вважатися належними, через те, що в оскаржувальній постанові зазначено про вчинення адміністративного правопорушення в с. Супрунівка.
Крім того, вказані запити та відповіді датовані листопадом 2023 року, а тому вони не можуть бути доказом у справі, яка стосується періоду травня 2024 року.
За клопотанням Департаменту Патрульної Поліції до матеріалів справи було приєднано копію запиту до служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області від 29.07.2024 та копію відповіді на запит, з яких вбачається, що на автодорозі державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський перевірено наявності та фактичне розміщення дорожніх знаків 5.49 (5.51) «Початок населеного пункту», 5.50 (5.52) «Кінець населеного пункту», а також 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії».
В додаткових поясненнях позивач ОСОБА_1 зазначила, що поліцейським, всупереч вимогам КУпАП та без врахування рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 справа № 1-11/2015, винесено постанову на місці зупинки транспортного засобу. Натомість аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
У зв'язку з чим, словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В судове засідання сторонни не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Зі змісту постанови серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної капралом поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавською О.А., вбачається, що 28.05.2024 о 16:28 год., керуючи транспортним засобом Lexus RX 200T, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в межах с. Супрунівка по вул. Київська, 48 рухалася зі швидкістю 107 км/год, при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості в населеному пункті більше ніж на 57 км/год.
Одиниці швидкості руху вимірювалися за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС0008425).
Зазначено, що позивачка порушила п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 122 КУпАП та за що була притягнута до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень (а.с. 57).
Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху, визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ч. 4 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1700 грн.
Щодо використання лазерного вимірювача швидкості TruCam, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зокрема, статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:
1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту Методичних рекомендації щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року № 437, вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM фірми Laser Technology, Inc., США, (номер за Державним реєстром засобів вимірювальної техніки) У3197-12 міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Крім того, можливість використання виробу «TruCAM LTІ 20/20 ІІ (серійний номер ТС000776)» виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку (а.с. 27-30).
Згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 фірмою Laser Technology, Inc., яка є виробником TruCAM - ДП «Укрметртестстандарт» видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за №22-01/29824, який чинний до 11.12.2024 (а.с. 27 та зв.бік цього аркуша).
Згідно листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49, лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань (а.с. 69).
Отже суд доходить висновку, що сам факт використання поліцейським TruCAM з руки не є порушенням закону.
Проте щодо достовірності цього доказу слід зазначити таке.
Спосіб використання приладу TruCAM допускається в мобільному режимі (з руки), однак це може збільшити похибку вимірювання швидкості руху транспортного засобу та викликати сумнів у коректності показників вимірювання швидкості руху.
З наданої відповідачем роздруківки на а.с. 58 вбчається, що вимірювання швидкості було здійснено на відстані 263, 2 метри.
При цьому, з наданого також відповідачем керівництва по TruCAM на зворотньому боці а.с. 70 вбачається, що відстань, на якій має використовуватись TruCAM при використанні з руки, становить 15-80 метрів.
Таким чином, поліцейським при використанні TruCAM у цій справі було перевищено максимальну відстань більше, ніж у 3 рази.
Таке порушення викликає обгрунтовані сумніви щодо правильності виміру швидкості.
Згідно п. 3.3 Методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCAM від 04.10.2018, при фіксації перевищення встановленої швидкості руху необхідно прицілом супроводжувати цільовий транспортний засіб, не відпускаючи спускового гачка до встановленої відстані (70 м.) на якій прилад здійснить фотографування транспортного засобу порушника.
Доказів такого супроводження та фотографування автомобіля на встановленій відстані суду не надано.
Крім того суд враховує, що на відеозаписі та на роздруківці на а.с. 58 також наявний інший автомобіль, який рухається поруч із автомобілем позивача.
У сукупності із значним порушенням відстані вимірювання це також дає обгрунтовані підстави припускати, що вимірювання швидкості може бути неправильним.
Відповідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року - суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
Виходчи із наведених вище обставин, зокрема перевищення відстані більше, ніж у 3 рази, способу використання приладу, а також наявності іншого автомобіля, суд приходить висновку про недостовірність цього доказу, що є підставою для задоволення позову.
Доводи відповідача про те, що програмне забезпечення пристрою запобігає будь-яким втручанням у нього, а також про своєчасне здійснення повірки висновків суду не спростовують, оскільки саме вимірювання здійснювалось із порушенням інструкції про використання приладу.
Щодо інших доводів позивача слід зазначити наступне.
Розміщення дорожніх знаків 5.49 (5.51) «Початок населеного пункту», 5.50 (5.52) «Кінець населеного пункту», а також 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії» підтверджуються відповіддю Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Полтавській області від 29.07.2024 про наявність зазначених дорожних знаків на автодорозі державного значення М-03 «Київ-Харків-Довжанський» як станом на листопад 2023 року, так і станом на 02.08.2024 (а.с. 32-33).
Розташування с. Супрунівка поміж зони дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту» та 5.50 «Кінець населеного пункту» підтверджується зазначеням точних координат транспортного засобу в момент фіксації порушення (ШИРОТА 49°34'13.48" N ДОВГОТА 34°26'24.27"E), що зазначені на фото з приладу TRUCAM, а також зафіксовані на відеозаписі та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 26, 1.1716913719_f3200_0528_162839.avi).
З відеозапису з бодікамери вбачається, що позивачка не заперечувала проти розгляду справи на місці. Будь-яких клопотань, в тому числі про бажання скористатись правовою допомогою, не заявляла.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Належним способом відновлення прав ОСОБА_1 , на захист яких був поданий цей адміністративний позов, є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2259901 від 28.05.2024 та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань - Департаменту патрульної поліції, підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) гривень. (+ забезпечення позову - 605,60 = 1 090 (одна тисяча дев'яносто) гривень).
Керуючись ст.ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 132, 139, 192, 227-228, 241-246, 250, 286 КАС України, ст.ст. 9, 23, 33, 258, 268, 280, 283 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, капрала поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавської Олени Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.05.2024 року серії ЕНА № 2259901, винесену капралом поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавською Оленою Анатоліївною, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 090 (одна тисяча дев'яносто) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3);
Відповідач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108630, 36000, м. Полтава, вулиця Європейська, 164);
Відповідач: капрал поліції 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області Полтавська Олена Анатоліївна, 36000, м. Полтава, вулиця Європейська, 164.
Повний текст рішення виготовлено 22.11.2024.
Суддя В. С. Овсянніков