Справа № 346/4552/24
Провадження № 2/346/1870/24
21 листопада 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі : судді Васильковського В.В.,
за участю секретаря Максим'юк М.А.,
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
22.08.2024 року, позивач, звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що 10.05.2024 року, займався покосом трави за адресою: АДРЕСА_1 , на прилеглій до будинку території, із використанням джерела підвищеної небезпеки - бензинової мотокоси. Унаслідок нехтуванням заходами безпеки під час виконання робіт, Відповідач заподіяв шкоду його автомобілю марки «MERCEDEZ-BENZ C250», державний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що знаходився біля будинку припаркованим на об лаштованому майданчику, а саме - розбив лобове скло камінням, яке вилетіло з-під леза мотокоси. Після виявлення пошкодження автомобіля, близько 13:00 год 10.05.2024 року, він звернувся до Голови ОСББ їх будинку, з метою перегляду записів з камер відео спостереження. Після перегляду записів виявилось, що саме Голова ОСББ, а він же і Відповідач по справі, заподіяв шкоду його автомобілю. Відповідач відазу визнав свою вину, перепросив та запропонував компенсувати заподіяну йому шкоду, але не відразу, а згодом, протягом певного часу. 11.07.2024 року після його чергової спроби урегулювання ситуації, що склалася, Відповідач відповів, що сума завданої шкоди занадто велика для нього, і він взагалі відмовляється бодай щось компенсувати у майбутньому, тому він вимушений був викликати співробітників поліції та офіційно фіксувати факт пошкодження його майна. У зверненні до співробітників Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, зроблено відповідний запис у книзі ЄО 7728 від 11.07.2024 року. З метою попередження таких випадків, з Відповідачем неодноразово проводились бесіди щодо дотримання заходів безпеки під час виконання робіт. Пропонувалися варіанти організаційного характеру, щоб батьки забирали дітей з дитячого майданчика, а власники автотранспорту мали час і змогу поставити у безпечне місце на період покосу свої автомобілі, подалі від зони враження даного інструменту, але усі спроби були марними. Відповідач нехтував цим й надалі проводив роботи на власний розсуд. Навіть інструкція по експлуатації мотокоси, де однією із головних вимог вказано, що в радіусі 15 м не має бути зайвих крихких предметів, людей, скляних поверхонь тощо, не слугувала аргументом. Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повідомляє, що заходи досудового врегулювання спору проводилися у вигляді бесід з Відповідачем 22.05.2024 року особисто, а 11.07.2024 року вже за участі працівників Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, жодна з цих бесід не привела до результату. Тому, просить стягнути з ОСОБА_1 , відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок, порушень заходів безпеки поводження з інструментом підвищеної небезпеки та його недбалого використання у розмірі - 14 000 грн.
09.09.2024 року від ОСОБА_1 , поступив відповідь на відзив, у якому посилається на те, що у своїй позовній заяві, адресованій йому особисто, позивач вказує, що ним при косінні трави за допомогою мотокоси на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , було пошкоджено лобове скло його автомобіля, шляхом викиду каміння з-під робочої частини даного механізму. Заподіяні збитки, позивач оцінив на суму 14 000 грн., та представив рахунок-фактуру від 19.08.2024 року від ФОП ОСОБА_4 З даними звинуваченнями на свою адресу він не погоджується з наступних підстав. Загальними зборами співвласників квартир будинку АДРЕСА_1 , було створено оСББ «Леонтовича 18». На загальних зборах співвласників ОСББ «Леонтовича 18» 22.10.2022 року його було обрано головою даного ОСББ. Відповідно до рішення правління ОСББ «Леонтовича 18» було вирішено провести скошування трави на прибудинковій території у період 10.05.2024 року. Про це він заздалегідь повідомив всіх співвласників ОСББ, з тим, щоб на період косіння вони прибрали з території свої транспортні засоби. З облікових документів стосовно співвласників ОСББ «Леонтовича 18» та офіційно заселених у квартири ОСББ, він не знає такої особи, якою є позивач по справі. Тому, він незаконно використовує прибудинкову територію для паркування належного йому автомобіля. Обкошував він прилеглу територію не як фізична особа, яка взялася на власний розсуд зробити дану справу, а як офіційна особа-голова ОСББ «Леонтовича 18». Якщо вина за заподіяні збитки буде доведена, відповідальність нестиме ОСББ «Леонтовича 18». Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні відповідач пояснив, що біля машини позивача не косив, жодної шкоди автомобілю не наносив.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 26.08.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником транспортного засобу марки «MERCEDEZ-BENZ C250», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що підтверджується копією технічного паспорту НОМЕР_3 (а.с. 7).
Відповідно до копії Листа № 12039/108/56-2024 від 30.07.2024 року, Коломийський РВП ГУНП в Івано-Франківській області, повідомляє про те, що звернення ОСОБА_3 , ними зареєстровано у книзі ЄО від 11.07.2024 року, яке у подальшому розглянуте. По даному факту було опитано ОСОБА_1 , та проведено із ним відповідну профілактичну бесіду. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тому, по даному факту рекомендовано звернутися до суду, у порядку цивільного судочинства, оскільки у даному випадку вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, що відносяться до компетенції суду (а..с 8).
Відповідно до рахунку-фактури від 19.08.2024 року, вартість скло вітрове «MERCEDES W204» купе, для транспортного засобу марки «MERCEDEZ-BENZ C250», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , становить 14 000 грн. (а.с. 9).
З відеозаписів, які містяться на CD-R дисках, судом встановлено, що на них зафіксовано, як особа здійснює косіння трави за кілька метрів біля автомобіля марки Мерседес-Бенц.(а.с. 10-11).
Відповідно до копії Протоколу № 1 засідання правління ОСББ «Леонтовича 18» від 27.01.2023 року, загальною кількістю членів правління, обраних Загальними зборами ОСББ «Леонтовича 18»: 4 осіб, вирішено обрати Головою Правління ОСББ «Леонтовича 18» - ОСОБА_1 , та вповноважено його здійснити всі необхідні реєстраційні дії відповідно до вимог чинного законодавства України, з правом підпису всіх необхідних документів (а.с. 24).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що виходив з будинку по АДРЕСА_1 та бачив, як ОСОБА_1 косить траву. Косіння здійснював з торця будинку, а не там, де стояли припарковані автомобілі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що літом 2024 року він підійшов до свого автомобіля, який був припаркований біля будинку АДРЕСА_1 . Побачив, що на лобовому склі записка з проханням перепаркувати автомобіль, оскільки буде здійснювати покіс трави. Тоді він свій автомобіль переставив у інше місце.
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності із положеннями частини другої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 12 ЦПК України).
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 22, частиною першою статті 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
V. Оцінка суду
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягала доведенню позивачем перед судом.
Однак, позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема наявність збитків та причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора
Так, жодними доказами не доведено ту обставину, що автомобільне скло дійсно було пошкоджено.
Також, не доведено, що скло було оплачено і замінено. Сам по собі рахунок фактура про вартість скла не доводить цієї обставини.
Крім того, не надано жодного доказу існування причинного зв'язку між поведінкою відповідача і заподіяними збитками, оскільки не надано доказів, що скло автомобіля було пошкоджено саме внаслідок дій відповідача по косінню трави.
Керуючись статтями 11, 15, 16, 22, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-89, 141, 174, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279-284 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: Васильковський В. В.