Справа №345/6219/24
Провадження № 1-кп/345/390/2024
22.11.2024 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Збора, Калуського району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -
що ОСОБА_4 умисно не виконував постанову суду, яка набрала законної сили.
Злочин вчинено при наступних обставинах:
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов'язковість судового рішення згідно зі ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.
Ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Як установлено ст. 298 КУпАП, яка кореспондується із ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 у справі №345/4680/24, яка набрала законної сили 02.09.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не зважаючи на це, ОСОБА_4 будучи належним чином ознайомлений з даною постановою суду, знаючи про позбавлення його права керувати транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.08.2024, що набрала законної сили, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою невиконання вищевказаної постанови суду, 29.09.2024 в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 керував автомобілем марки «HyundaiGetz» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, де був зупинений поліцейськими групи реагування патрульної поліції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області. Після чого, останнього було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав повністю і пояснив суду, що злочин вчинено ним саме при викладених вище обставинах. Пояснив, що керував автомобілем, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами.В скоєному розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти його волі.
Суд, визнавши у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , який повністю визнав свою вину у вчиненому і не бажає досліджувати у судовому засіданні докази, які були зібрані в процесі досудового слідства і прокурор не заперечує проти цього. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України, оскільки він умисно не виконував постанову суду, яка набрала законної сили.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора.
Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, те, що обвинувачений повністю визнав вину та щиро розкаюється у вчиненому, на обліку в психоневрологічному кабінеті не числиться, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого суд не вбачає, а до пом'якшуючих його вину обставин суд відносить щире каяття.
У судовому засіданні прокурор просила врахувати дані про особу обвинуваченого та визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості злочину, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема відсутність судимості, визнання вини та каяття, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі. Зважаючи на викладене, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ та положень ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 368-370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: оптичний носій DVD-R диск марки «Verbatim» з відео файлами із назвою: Башта рух, Башта (1), Башта (2), Башта (3), Башта (4); копію судової справи № 345/4680/24, яка перебувала у провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 ; постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 від 22.08.2024 по справі № 345/4680/24, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - зберігати там же.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, лише з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Копія повного тексту вироку, вручається обвинуваченому та прокурору, негайно після проголошення його резолютивної частини, відповідно до положень ч.15 ст. 615 КПК України (зі змінами, внесеними згідно з Законом № 2462-ІХ від 27.07.2022).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий