Справа № 757/56692/23-ц
Провадження № 2-з/345/21/2024
22.11.2024 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Сухарник І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» про визнання зобов'язань по сплаті вартості заставного майна виконаними та видачу довідки про повний розрахунок по сплаті вартості заставного майна, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Райффайзен Банк» про визнання зобов'язань по сплаті вартості заставного майна виконаними та видачу довідки про повний розрахунок по сплаті вартості заставного майна.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.02.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.11.2024 залучено ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
21.11.2024 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю Калуського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчиняти виконавчі дії по примусовій реалізації нерухомого майна, предмету іпотеки, нежитлових будівель та споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , в рамках виконавчого провадження за № 61122627.
ОСОБА_1 в заяві зазначає, що ним подано до суду позов про визнання зобов'язань по сплаті вартості заставного майна виконаними та видачу довідки про повний розрахунок по сплаті вартості заставного майна. Зазначає, що у разі задоволення позовних вимог судом буде встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем по сплаті вартості заставного майна, що фактично є його викупом. ОСОБА_1 вказує, що в ході примусового виконання виконавчого провадження № 61122627 було складено акт опису та арешту нерухомого майна: нежитлових будівель та споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , де боржником є ОСОБА_2 . ОСОБА_1 вказує, що акт опису та арешту складається державним виконавцем перед замовленням оцінки об'єкта нерухомості та у подальшому реалізацією даного об'єкта з прилюдних торгів. Якщо не зупинити виконавчі дії по реалізації майна, то у позивача втрачається у повному обсязі можливість набути право власності на дане майно у зв'язку з виконаними перед відповідачем зобов'язаннями по викупу заставного майна. Також у позивача існують побоювання щодо можливості відступлення відповідачем прав на іпотечне майно будь-яким іншим особам. ОСОБА_1 зазначає, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову лише в частині заборони вчиняти дії по реалізації предмету іпотеки, у державного виконавця залишається можливість в рамках виконавчого провадження вживати інші заходи, спрямовані на виконання судових рішень, зокрема виявлення, накладення арешту, та звернення стягнення на інше майно та доходи, які належні ОСОБА_2 та його поручителям. ОСОБА_1 зазначає, що продаж фактично вже викупленого ним заставного майна (предмету іпотеки) сторонній особі завдасть йому великої матеріальної шкоди. Позивач пропонує можливість зустрічного забезпечення (банківська гарантія або нерухомим майном).
У судове засідання учасники справи не викликалися відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в якій зазначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, тому сторони про розгляд заяви не повідомлялися і в судове засідання не викликалися.
Згідно з положеннями ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно п.п.1,2,4,5,6,10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч.ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням поданих доказів, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю Калуського міськрайонного відділу ДВС вчиняти виконавчі дії по примусовій реалізації нерухомого майна, предмету іпотеки, нежитлових будівель та споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , в рамках виконавчого провадження за № 61122627, оскільки державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт даного майна.
Суд звертає увагу на те, що у заяві про забезпечення позову позивач фактично виклав свою незгоду з діями державної виконавчої служби щодо майна, яке знаходиться в іпотеці відповідача та яке належить на праві власності третій особі ОСОБА_2 .
Пункт 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає можливість забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В даному випадку позивач заявив позов про визнання зобов'язань по сплаті вартості заставного майна виконаними та видачу довідки про повний розрахунок по сплаті вартості заставного майна. Позивач не ставить вимогу про визнання за ним права власності на це майно і не заперечує, що вищезазначене майно належить на праві власності третій особі ОСОБА_2 .
Позивачем не доведено, що у зв"язку з незастосуванням саме такого виду забезпечення позову (заборони державному виконавцю вчиняти виконавчі дії по примусовій реалізації нерухомого майна) може бути утруднене виконання можливого рішення суду по даній справі.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити, оскільки задоволення даної заяви суперечило б вимогам п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, а заходи забезпечення позову, про які просить позивач, не будуть співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий