Справа №938/1508/24
Провадження № 3/938/1015/24
19 листопада 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М. розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , -
На розгляд Верховинського районного суду Івано-Франківської області 04.11.2024 року поступили матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.185-10,ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 151470 від 18.08.2024 року вбачається, що 18.08.2024 року о 14.30 годин під час реалізації оперативної інформації на напрямку 500 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 спільно з гр. України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст. 204-1 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 151446 від 18.08.2024 року вбачається, що 18.08.2024 року о 14.30 годин під час реалізації оперативної інформації на напрямку 500 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 спільно з гр. України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за вчинення злісної непокори законній вимозі військовослужбовця державної прикордонної служби України, а саме не надавав документи для перевірки та вдався до втечі, своїми діями порушив вимоги ст. ст. 34,39 Закону України «Про Державний кордон України» та та п.12 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 185-10 КУпАП.
У ст.268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень ч.2 ст. 277 КУпАП судове засідання призначено на 04.11.2024 року та відкладено на 19.11.2024 року в зв'язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності.
У судове засідання 19.11.2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явивися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення СМС-повідомлення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області на 19.11.2024 року, яке направлене на номер мобільного телефону, вказаним ним працівникам прикордонної служби (а.с.5), про причини неявки суд не повідомив.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що громадянину ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення 18.08.2024 року, про що він підписався у них (а.с.1).
Окрім того, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1, 185-10 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.
Постановою суду від 19.11.2024 року матеріали справ об'єднано в одне провадження.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10, ч.2 ст.204-1 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення суду надано:
- пояснення старшого відділу активних заходів ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.08.2024 року, в якому він вказав, що 18.08.2024 року близько 14.30 годин виявлено та затримано три особи, які рухалися в сторону державного кордону на напрямку 500 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону; під час виявлення особи вдалися до втечі, а саме прикордонний наряд чітко та недвозначно жестами та словами подав команду «Стій, прикордонний наряд, перевірка документів», особи, побачивши прикордонний наряд та почувши його законну вимогу, вчинили спробу втечі від прикордонного наряду, після повторної команди особи зупинилися та надали документи, що посвідчують особу; під час перевірки документів встановлено, що затриманими особами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не змогли пояснити та підтвердити мету руху в сторону державного кордону; виходячи із профілю ризику незаконне перетинання державного кордону військовозобов'язаними громадянами України, а також фільтраційно - перевірочними заходами встановлено, що вказані громадяни мали намір незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію;
- пояснення ОСОБА_1 від 18.08.2024 року (а.с. 3), в якому він зазначив, що привіз родича у гості;
- копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- заяву на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс - повідомлень;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№151466 від 18.08.2024 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185-10 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№151471 від 18.08.2024 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185-10 КУпАП, з яких вбачається, що 18.08.2024 року о 14.30 годин під час реалізації оперативної інформації на напрямку 500 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району були виявлені та затримані гр. України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за вчинення злісної непокори законній вимозі військовослужбовця державної прикордонної служби України, а саме не надавали документи для перевірки та вдалися до втечі, своїми діями порушили вимоги ст. ст. 34,39 Закону України «Про Державний кордон України» та та п.12 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», тобто вчинили правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 185-10 КУпАП;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№151465 від 18.08.2024 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№151467 від 18.08.2024 року відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№151468 від 18.08.2024 року відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, з яких вбачається, що 18.08.2024 року о 14.30 годин під час реалізації оперативної інформації на напрямку 500 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району були виявлені та затримані гр. України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, чим порушили вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП;
- пояснення ОСОБА_2 від 18.08.2024 року, в якому він вказав, що привіз пасажира до с. Яблуниця;
- пояснення ОСОБА_3 від 18.08.2024 року, в якому він зазначив, що приїхав до товариша;
- пояснення ОСОБА_4 від 18.08.2024 року, в якому він зазначив, що планував перетнути кордон незаконним способом для воз'єднання сім'ї.
Вивчивши матеріали даної справи, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та пояснення старшого відділу активних заходів ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.08.2024 року самі по собі не можуть бути достатніми доказами для висновку про винуватість особи, якщо обставини правопорушення не підтверджені іншими доказами.
До матеріалів справи долучено копії протоколів про адміністративне правопорушення від 18.08.2024 року щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вчинення ними адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, проте ці протоколи не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння.
Крім того матеріали справи містять пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 18.08. 2024 року, відповідно до яких один із них привіз пасажира до с.Яблуниця, а інший - привіз родича у гості, а третій - приїздив до товариша.
Пояснення ОСОБА_4 від 18.08.2024 року, в якому він зазначив, що планував перетнути кордон незаконним способом для воз'єднання сім'ї, не є доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки не містять відомостей про наміри саме останнього незаконно перетнути кордон.
Сам факт перебування ОСОБА_1 на відстані 15 км до лінії державного кордону на території Білоберізької ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області не вказує та не підтверджує його намір або спробу перетнути кордон.
На даний час проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024091130000094 від 18.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за тим фактом, що 18.08.2024 року о 14.10 годин у с. Яблуниця, присілок Рівне, Білоберізької ТГ Верховинського району Івано-Франківській області працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 зупинено автомобіль марки «AUDI A6» червоного кольору з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя с. Тростянець Коломийського району Івано-Франківської області, який транспортував до с. Яблуниця Верховинського району Івано-Франківської області в своєму автомобілі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого в с. Вапнярка Тульчинського району Вінницької області, а також зупинено автомобіль марки «MAZDA 5» сірого кольору з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Рудники Коломийського району Івано-Франківської області, в якому також перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель с. Рудники Коломийського району Івано-Франківської області, які за грошову винагороду надавали усні вказівки та поради ОСОБА_4 , здійснювали заходи щодо виявлення на маршруті руху блокпостів, з метою незаконно переправити останнього через державний кордон України на території Верховинського району Івано-Франківської області поза межами пунктів пропуску.
Враховуючи вищевикладене, доходжу висновку, що дана справа не містить будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Крім того, диспозицією ч.1 ст. 185-10 КУпАП передбачено, що відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Диспозицією ч.2 ст. 185-10 КУпАП передбачено, що відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011, слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги, а злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185-10 КУпАП, він обвинувачується у вчиненні злісної непокори законній вимозі прикордонного наряду, а саме: не надав документи для перевірки та вдався до втечі.
Однак, до матеріалів справи не долучено відповідних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 злісної непокори законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, у тому числі навіть протоколів їх затримання та протоколу про про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185-10 КУпАП, за фактом вчинення ним 18.08.2024 року злісної непокори законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України.
При цьому суддя зауважує, що протоколи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 185-10 КУпАП щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пояснення працівника прикордонної служби від 18.08.2024 року самі по собі не можуть бути достатніми доказами для висновку про винуватість особи, якщо обставини правопорушення не підтверджені іншими доказами.
Одночасно підкреслюється, що в поясненні працівника прикордонної служби від 18.08.2024 року зазначається, що "прикордонний наряд чітко та недвозначно жестами та словами подав команду «Стій, прикордонний наряд, перевірка документів», особи, побачивши прикордонний наряд та почувши його законну вимогу, вчинили спробу втечі від прикордонного наряду, після повторної команди особи зупинилися та надали документи".
За вказаних обставин, з матеріалів справи не вбачається будь-яких доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 злісної непокори працівнику Державної прикордонної служби України, вчиненою групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч.2 ст.185-10 КУпАП.
Суддя звертає увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення ( ч.2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1 КУпАП, то провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаними статтями слід закрити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 204-1, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 185-10, ч.2 ст.204-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Наталія ЧЕКАН