Справа №339/444/24
17
2-о/339/45/24
22 листопада 2024 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Латик В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Болехівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просить встановити факт належності її матері ОСОБА_2 правовстановлюючих документів, необхідних для прийняття спадщини.
Заявлені вимоги обгрунтовує тим, після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона, як спадкоємець за законом та заповітом, успадковує її майно, зокрема, будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, площею 0. 276 га.
Звернувшись до нотаріуса про оформлення свідоцтва про право на спадщину, отримала відмову через розбіжності у наданих документах та роз'яснено, що їй необхідно встановити факт належності правовстановлюючих документів на домоволодіння та земельну ділянку, оскільки у договорі про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08.10.1966 року зареєстрованого нотаріусом Долинської ноіаріальної контори за реєстровим № 141-9 та Державному акті на право приватної власності на землю 111-ІФ № 005920 від 04.08.1998 року помилково вказано ім'я її матері ОСОБА_3 замість ОСОБА_4 . В позасудовому порядку не має можливості внести виправлення у вказані документи, оскільки власник майна ОСОБА_2 , померла.
Тому виникла необхідність встановити факт належності померлій ОСОБА_2 державного акту па право власності на земельну ділянку та Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, що надасть можливість реалізувати їй право на спадкування.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить розгляд вказаної справи проводити без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити (а.с.22).
Представник заінтересованої особи в судове засідання з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти задоволення заяви (а.с.21).
Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що згідно договору про передачу у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08 жовтня 1966 року, посвідченого нотаріусом Долинської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1419 ОСОБА_2 передано земельну ділянку, площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
У державному акті на право приватної власності на землю І-ІФ №008748 від 15 березня 2001 року реєстраційний номер АДРЕСА_2 площею 0.0060 га для обслуговування будівель, вказано власником ОСОБА_2 (а.с.13).
Згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ІФ № 005920 від 04.08.1998 року реєстраційний номер №463 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.276 га для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с.14).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Болехів (а.с.6) і після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
Як зазначено в ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).
Згідно з положеннями частин 1,2 ст. 1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.
За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном склавши заповіт в користь заявниці (а.с.7).
Встановлено, що заявниця є дочкою спадкодавця, яка після одруження змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та проживала з нею до дня смерті, а тому заявниця вважається такою, що прийняла спадщину (а.с.8-12).
Однак, будучи спадкоємцем після смерті матері, заявниця не може оформити спадкові права на вказані земельні ділянки, власником яких була її мати, через допущену помилку в написанні імені матері в правовстановлюючих документах - Державному акті ІІІ-ІФ № 005920 від 04.08.1998 року та договорі про передачу у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08 жовтня 1966 року.
Вимога пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 року при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.
Заявниця вказала, що внести виправлення у вказані документи, власником яких є її мати немає можливості, оскільки чинним законодавством не передбачено внесення будь-яких змін та виправлень до державних актів на право приватної власності на землю після смерті особи.
У свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_7 її мати зазначена як ОСОБА_2 .
Згідно пенсійного посвідчення мати заявниці зазначена як ОСОБА_2 .
Таке ж ім'я матері ОСОБА_2 зазначено також у заповіті, складеному в користь заявниці та свідоцтві про смерть.
Проте, у вказаних вище документах: Державному акті ІІІ-ІФ № 005920 від 04.08.1998 року та договорі про передачу у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08 жовтня 1966 року власник зазначений - ОСОБА_2 .
Оскільки виправити допущені помилки в написанні імені власника земельних ділянок в позасудовому порядку неможливо, то суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу- Державному акті ІІІ-ІФ № 005920 від 04.08.1998 року та договорі про передачу у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08 жовтня 1966 року підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати заявнику не відшкодовуються.
З врахуванням наведеного, керуючись ст. 293-294, 315, 319 ЦПК України, -
Заяву задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючих документів:
- державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ІФ № 005920 від 04 серпня 1998 року, площею 0.276 га цільове призначення: обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства;
- договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08 жовтня 1966 року зареєстрованого нотаріусом Долинської нотаріальної контори за реєстровим №141-9.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Болехівська міська рада - пл. Івана Франка,12 м.БолехівІвано-Франківської області.
Суддя Головенко О.С.